Зрив зернової угоди – чи атакує РФ цивільні судна і чи посилить це голод у світі

20.07.2023

135 6 хвилин читано

Чорноморська зернова ініціатива, яку разом з Туреччиною та ООН паралельно узгодили Україна та Росія, була припинена 17 липня після того, як Кремль в односторонньому порядку вийшов з угоди.

Причиною для такого рішення офіційна Москва назвала удар по Керченському мосту, що з’єднує окупований Росією Крим та материкову частину РФ в ніч проти 17 липня.

Після оголошення про вихід з зернової угоди російські війська посилили обстріли півдня України, в тому числі атакуючи Одеську та Миколаївську області, атакуючи, в першу чергу, порти та цивільну інфраструктуру.

Як розвивалась ситуація після вихід РФ з зернової ініціативи, чи варто чекати нових російських атак по Півдню України та чи перейшла війна у Чорне море – про все це читайте на Фактах ICTV.

Спочатку на односторонній вихід Кремля з угоди відреагував президент України Володимир Зеленський, який закликав Туреччину та ООН, з якими підписувалась угода з боку офіційного Києва, продовжити експорт зерна без участі Росії. Він передав генсеку ООН та президенту Туреччини відповідні листи на погодження.

Після цього Росія щоночі почала завдавати удари по Одесі та по інших містах Півдня України. Ба більше, Москва ще й оголосила про погрози для цивільних кораблів, які пливуть до українських портів.

Так, в четвер, 20 липня, Міноборони РФ оприлюднило свої погрози: усі кораблі у Чорному морі, які прямуватимуть в порти України, будуть розцінюватись російським флотом, як судна, що доставляють військову допомогу українським Збройним силам. Таким чином Кремль оголосив, що усі цивільні кораблі, які матимуть бажання потрапити в Україну через море, будуть для них нібито легітимною військовою ціллю.

Реакція України

У відповідь на таке рішення РФ Міноборони України заявило, що буде діяти дзеркально: від 21 липня усі кораблі, які прямуватимуть в порти Росії, так само будуть розцінені як потенційна загроза.

У Генштабі Збройних сил України наголосили, що відкрито погрожуючи цивільним суднам, які перевозять продукти харчування з українських портів, Росія навмисно створює військову загрозу на торговельних маршрутах. Ба більше, Москва перетворила Чорне море “на зону небезпеки, в першу чергу, для російських суден та суден, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ” та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України.

Таким чином у Генштабі ЗСУ оголосили, що вся відповідальність за ризики повністю лягає на російське керівництво.

– Міністерство оборони України попереджає, що з 00:00 21 липня 2023 року всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів російської федерації та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України, можуть розглядатися Україною, як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками. Крім того, судноплавство у районах Північно-східної частини Чорного моря та Керч-Єнікальською протокою України заборонене як небезпечне, з 05:00 20 липня 2023 року, – йдеться у повідомленні Генштабу ЗСУ.

Своєю чергою секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що відповідь України на ракетні обстріли мирних міст і вбивство цивільних буде одною – збільшення кількості й масштабів ударів Сил оборони України по окупаційних військах.

– Україна вже давно зібрала до купи всі “червоні лінії” Путіна, звила з них мотузку, на якій повісить російський імперський труп. Спроби залякати мають протилежний ефект і катастрофічні наслідки для РФ. Окупантів очікує багато неприємних сюрпризів і привітів – не тільки від армії дронів, але й від флоту дронів, – написав Данілов на своїй сторінці у Facebook.

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що захист портів України на Чорному морі має бути обговорений в стінах ООН.

– Українські морські порти мають стратегічне значення для забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах відсутності альтернативних ефективних логістичних шляхів та політизації зернового транзиту в країнах Східної Європи. Враховуючи значення для продовольчої програми ООН, тема захисту чорноморських портів має бути винесена на порядок денний Організації та стати спільною справою для глобального світу, в тому числі країн Азії, – написав він у Twitter.

Подоляк додав, що навіть у “цинічному арифметичному розрахунку передача Україні суттєвої кількості систем ППО – ніщо, якщо порівнювати з руйнуванням інфраструктури та втратою єдиного торговельного маршруту”.

Реакція Заходу

На заклик щодо ООН відреагувала Велика Британія, яка, як головуюча держава в РБ ООН, скликала засідання на 17:00 21 липня за часом Києва.

Своєю чергою, офіційний Вашингтон дистанціювався від ескалації, заявивши, що Сполучені Штати не будуть оголошувати про підтримку кораблі, які прямують до портів України, оскільки це може загострити ситуацію.

Так, речниця Білого дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу заявила, що наразі їй “нема чого сказати про те, що стосується морської частини”, коли її запитали про підтримку України з боку США на морі.

При цьому прессекретарка адміністрації президента США додала, що підтримка України з боку Вашингтона триватиме, зокрема і в питаннях поставок української агропродукції на світові ринки.

Водночас очільниця USAID Саманта Пауер в ефірі телемарафону Єдині новини заявила, що сьогодні Сполучені Штати спробують натиснути на країни Африки та Глобального Півдня, щоб ті вплинули на Росію.

– Я і президент Байден зараз зосереджені на тому, щоб підштовхнути країни – зокрема, Глобального Півдня, Африки – самим закликати Росію повернутися в угоду. Я знаю, що для багатьох українців це прозвучить наївно, особливо після атак у вівторок і середу, – сказала вона.

Адміністратор USAID зазначила, що крім Чорного моря є й альтернативні маршрути – залізницею, Дунаєм, автошляхами. Втім Пауер визнала, що ці шляхи не компенсують ті обсяги агропродукції, які йшли через море.

За її словами, дешевше буде експортувати будь-що Чорним морем, якщо керманичі кораблів та страхові компанії матимуть згоду Росії.

Війна перейшла на море?

На думку капітана 1-го рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ Андрія Риженка Росія дійсно буде атакувати цивільні судна в Чорному морі, як робила це на початку повномасштабного вторгнення.

– Ми знаємо декілька випадків, коли судна були затоплені чи пошкоджені, – сказав він в ефірі національного телемарафону Єдині новини.

Як приклад він навів корабель під прапором Естонії, який був затоплений на відстані 14 міль від Одеси.

Водночас Риженко каже, що російський флот може вдатись до провокацій, встановлюючи морські міни на шляху кораблів, а потім запевняючи інших в тому, що це начебто українські міни.

На запитання про те, чи переміщається війна на море, капітан 1-го рангу нагадав, що вона і не зникала з Чорного моря.

– З перших годин війни вона почалась з моря. З моря та портів, бо перші удари були завдані по наших портах та військово-морських базах, – нагадав він.

За його словами, з початку війни спроможності України на морі збільшились, тому реакція Міноборони України про загрозу від всіх кораблів, що прямують в порти РФ чи окупованих територій України, підкріплена зброєю.

– Зараз у нас є берегові протикорабельні ракетні комплекси. Ми можемо діяти проти супротивника. Але це стримування обмежено північно-західною частиною Чорного моря. Якщо там будуть такі кораблі чи судна, то ми можемо завдавати по них удар, – сказав він.

Реакція ринків

Після виходу Росії з угоди, крім держав, відреагували і світові ринки. Так, наприклад, найбільші світові брокери призупинили страхування морських вантажів з України, а регіон Чорного моря був віднесений до переліку таких, що мають підвищений ризик.

За даними Reuters, страхові поліси були припинені саме після виходу Кремля із зернової ініціативи.

Раніше страхування кожного вантажу відбувалось на суму до $50 млн, коли ж тепер ця опція була призупинена.

– В даний час процес припинено. Він фактично припинений через те, що угода не була продовжена, – заявив Девід Роу, глава британського вантажного відділу Marsh, який виступав брокером об’єктів.

Страхування є основним фактором для здійснення перевезень через заблокований нині зерновий коридор.

– Є всі підстави очікувати, що страхування буде продовжуватися, але воно може бути пов’язане з високою ціною. Безпека і благополуччя екіпажу повинні бути головним аспектом для кожного судновласника, – заявив керівник Marsh з морських і вантажних перевезень Маркус Бейкер.

Паралельно із цим, зрив Росією угоди про експорт зерна з України та несприятливі погодні умови в США призвели до стрімкого зростання ф’ючерсів на пшеницю та кукурудзу на Чиказькій біржі (CBOT) в середу, що завдало шкоди для низки трейдерів.

Як пише Reuters, на Чиказькій біржі груднева кукурудза зросла на 9,3% за останні дві сесії, що стало найбільшим дводенним стрибком контракту на 2023 рік і найбільшим дводенним зростанням найактивнішої кукурудзи з 1 березня 2022 року.

При цьому інформагентство зазначає, що зростання цін на кукурудзу може бути пов’язане з прогнозом більш спекотної та сухої погоди в США, а не зі зривом зернової угоди.

Найбільш активні ф’ючерси на пшеницю на СВОТ (Чиказька торговельна палата, – Ред.) в середу зросли на 8,5%, що стало найбільшим одноденним зростанням пшениці з 28 лютого 2022 року, всього через кілька днів після вторгнення Росії в Україну.

Ф’ючерси на пшеницю і кукурудзу в середу досягли найвищих цін з 27 червня, а пшениця в якийсь момент торгувалася вище межі в 60 центів за бушель. Востаннє пшениця досягала денного ліміту в травні 2022 року, коли Індія прийняла рішення про заборону експорту.

Що далі?

Як пише Bloomberg, наразі є актуальним питання, як довго протримається морська блокада Росії і чи вдасться організувати нову чорноморську угоду.

Раніше Кремль казав, що готовий повернутися до зернової угоди, якщо умови Росії будуть виконані. Серед умов РФ було повторне підключення одного з російських сільськогосподарських банків до міжнародної платіжної системи SWIFT. Також Кремль висував додаткові вимоги до логістики та страхування.

При цьому з боку України лунають заяви про те, що вже шукаються інші способи збільшити експортний потенціал за альтернативними маршрутами, хоча це може зайняти час.

Одним з варіантів наразі розглядається постачання агропродукції через річки та суходолом, але цих маршрутів, вочевидь, не буде достатньо.

Bloomberg зазначає, що тепер річки та залізниця матимуть більший вплив на світові поставки зерна і зіграють ключову роль у зниженні зростаючих цін на продукти харчування.