Україна і світ

Зона бойових дій: як поводитися, щоб вижити і не постраждати

Правила поведінки в зоні бойових дій потрібно вивчити напам’ять і періодично повторювати. Адже, коли раптом опинитеся під обстрілами, або ж у ваш населений пункт зайдуть окупанти, то під впливом емоцій або страху ви можете забути будь-які правила.

А в такі моменти потрібно бути вкрай зібраними та сфокусованими.

Отже, поради для тих, хто опинився в зоні бойових дій:

Зараз дивляться

  • Завжди майте документ, що посвідчує особу. Документи і гроші тримайте в різних місцях, тоді у вас буде більше шансів їх зберегти.
  • Майте завжди при собі, у кишені, запис про групу крові та про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати, хронічні захворювання тощо).
  • Намагайтеся якнайменше перебувати на вулиці, уникайте місць скупчення людей.
  • За можливості не демонструйте патріотичну атрибутику: це може спровокувати агресора.
  • Знайдіть і запам’ятайте де поблизу вашого житла є сховища й укриття.

У жодному разі:

  • Не сперечайтеся з незнайомцями, щоб уникнути можливих провокацій.
  • Не стійте біля військових машин. Не наближайтеся до колон техніки.
  • Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності військових.
  • Не спостерігайте за військовими діями, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.
  • Не носіть із собою зброю, не носіть нічого, що нагадувало б зброю.
  • Не підбирайте покинутої зброї та не торкайтеся боєприпасів, вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей. Вони можуть бути заміновані. Коли знайшли такий предмет, повідомте про них територіальні органи ДСНС і МВС за телефонами 101 та 102.
  • Не носіть армійську форму, камуфльований одяг чи одяг із шевронами. Одягайтеся в темні кольори, які не привертають уваги.

Зона бойових дій: як поводитися, щоб вижити і не постраждати / 5 фотографий

Що робити під час артобстрілів

Артобстріли – це жахливе випробування для людської психіки. І якщо військових готують до нього, то цивільні аж ніяк не підготовлені.

Розпізнавати за звуком, що летить і куди, можна навчитися згодом на практиці, але теорія теж потрібна

Які звуки мін і снарядів

  • 82-міліметрові міни свистять у польоті або верещать.
  • 120-міліметрові міни глухо шиплять і свистять аж перед падінням.
  • Реактивні танкові снаряди видають під час польоту ні на що не схоже виття упереміш із шелестом.
  • Снаряди РСЗВ не можна почути під час прильоту, та якщо пролітають над головою, можна почути характерне “хуу-хуу-хуу-хуу”.
  • 152-міліметрові снаряди перед влученням починають свистіти.

Прильоти снарядів супроводжуються важкими приглушеними звуками за влучання в землю. Тріск і гуркіт чути під час поцілення в будівлю.

Що робити, коли почули, що щось летить

  • Падайте, де стоїте, і перечекайте там обстріл.
  • Міняйте розташування тільки у найбільш крайньому разі.
  • Відкрийте рот і затуліть вуха руками.
  • Це дозволить уникнути контузії та збереже слух, особливо за розривів неподалік. Не забудьте заплющити очі, щоб у них не потрапили пил і кам’яна крихта.

Де сховатися під час артобстрілу

Що нижче ви будете відносно поверхні землі, то краще.

Підійдуть:

  • підземні переходи;
  • підвали;
  • люки колекторів;
  • канави;
  • траншеї.

Осколки під час вибуху розлітаються вгору і в сторони у вигляді величезного конуса. Що нижче відносно рівня землі ви ляжете, то більше шансів не постраждати і залишитися живим.

У жодному разі не ховайтеся під стінами будівель. У разі влучання снаряду в стіну можна постраждати від битого скла та уламків бетону й цегли.

Від вікон потрібно триматися подалі. Навіть невелике вікно від вибухової хвилі перетворюється на небезпечні гострі крихти, які можуть бути не менш небезпечними від осколків снарядів.

Безпечні приміщення

Найбезпечніші місця в приміщенні – це внутрішні кімнати без вікон, але не ванни, облицьовані кахлями.

Заздалегідь покладіть у цій кімнаті килимок, товсту ковдру, які захистять від скла та кам’яної крихти. Залягти у кімнаті потрібно, щойно почнеться обстріл.

Коли вистріли вщухли

Уважно огляньте себе. Можливо таке, що вас поранило, але від надлишку адреналіну ви можете цього не відчути відразу.

Переконайтеся що немає займання. Горіти може суха трава, деревина, споруди тощо.

У жодному разі не торкайтеся снарядів, які можуть бути поруч.

Якщо після обстрілу обірвало лінії електропередач:

Не торкайтеся провіддя.

Бачите обірваний дріт – не підходьте до нього ближче, ніж на 8 м, і повідомте диспетчера ремонтно-експлуатаційного управління або ДСНС.

Якщо ви вдома і вимкнулась електрика

Вимкніть із розеток електроприлади, щоб уникнути їхнього пошкодження через перепади напруги.

Не використовуйте газові плити для обігріву. Є небезпека отруїтися чадним газом.

Правила поведінки під завалами

Якщо трапився завал зруйнованого будинку, а ви опинилися під ним, то знайте, що швидше за все, на місце вже виїхали рятувальники. Затриматися вони можуть через обстріл.

Якщо ви опинилися під завалом під час обстрілу, дотримуйтеся такого плану:

  • Кличте на допомогу! Повідомте, де ви та що з вами сталося. Якщо вас почули, чекайте, поки розбирають завал. Телефонуйте, кричіть, гучно стукайте по трубах.
  • Якщо вас ніхто не чує: спробуйте вивільнити руки та ноги без різких рухів.
  • Оцініть ситуацію: чи бачите, що на вас впало, чи під силу вам розібрати завал? Якщо так, обережно почніть його розбирати. Не зачепіть те, на чому все тримається.
  • Якщо не впевнені у своїх силах, чекайте на допомогу.

Якщо під час обстрілу зруйновано житло

Для того, щоб отримати після перемоги компенсацію за втрачене майно, потрібно зафіксувати втрати.

Зберігайте документи про права власності на майно, технічний паспорт, а також витяг щодо перебування майна у власності з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно (зробити це можна з сайту реєстру, а також із порталу Дія). Зробіть їх копії, сфотографуйте та зберігайте в телефоні, або завантажте у хмарне сховище.

Зафіксуйте факт пошкодження або руйнування на місці.

У разі пожежі чи аварійного стану:

  • викликайте працівників ДСНС, не забудьте отримати копію акта обстеження;
  • зверніться до відповідної районної держадміністрації із заявою щодо складення акта обстеження житла;
  • обов’язково зробіть фото- та відеофіксацію руйнувань;
  • спробуйте зібрати квитанції купівлі побутової техніки, яка була в помешканні, меблів, тощо. Сфотографуйте майно до та після події;
  • залучайте сусідів і свідків руйнування, зафіксуйте їхні письмові пояснення;
  • за наявності, зберігайте статті, фото та відео зі ЗМІ щодо цих подій.
  • якщо ви перебуваєте на території активних бойових дій, або якщо робота ДСНС у вашому районі ускладнена, ви можете самостійно скласти опис пошкоджень, залучивши сусідів і свідків, та зафіксувати їх за допомогою фото- та відеозйомки.

Зверніться із заявою про злочин до правоохоронних органів.

Надайте всі зібрані докази руйнування майна та обов’язково отримайте витяг щодо цієї заяви з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Копію всіх зібраних документів, свідчень, фото та відеоматеріалів завантажте у хмарне сховище.

Повідомте про втрачене або пошкоджене житло уряд:

  • дистанційно через застосунок Дія;
  • особисто в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) незалежно від вашого місця проживання чи перебування;
  • особисто в нотаріуса, незалежно від вашого місця проживання чи перебування;
  • у ЦНАПі або в нотаріуса треба подати заяву з усіма персональними даними. При собі слід мати документи, які посвідчують особу, права на зруйновану нерухомість і зібрані вами докази руйнувань чи пошкоджень.

Матеріал підготовлено у межах інформаційної кампанії Життя в окупації.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Більше корисної інформації шукай на сайті Dovidka.info від Центру стратегічних комунікацій.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-02-28 21:51:33