Змії на Херсонщині: як себе поводити, пояснює експерт

Усе частіше надходять повідомлення із затоплених районів Херсонщини про появу, іноді й масову, змій. Люди запитують, як поводитися і чим небезпечна така зустріч.

Факти ICTV звернулися до експерта – молодшого наукового співробітника Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, герпетолога Олексія Марущака з проханням прояснити ситуацію. Чи дійсно небезпека реальна та чи є якісь правила поводження з плазунами у таких екстремальних умовах.

– Мушу сказати, що іноді страх перед плазунами невиправданий. Хочу заспокоїти людей, що жодної надмірної або аномальної активізації змій наразі немає. Також нема жодного смертельно отруйного виду змій на підтоплених територіях, – каже Олексій.

Експерт зазначає, що загалом на затоплених територіях можуть траплятися лише шість видів змій.

Що треба про них знати, щоби правильно поводитися під час зустрічі.

Найбільш розповсюджені на Херсонщині два види вужів.

– Один з них усім добре знайомий, це вуж звичайний – змія середніх розмірів, із характерними оранжевими, жовтими, чи майже червоними вушками, – пояснює герпетолог.

За його словами, єдина неприємність від цього вужа, якщо його спіймати, – він починає дуже смердіти.

Другий вуж – водяний. Якщо люди бачать у воді оливкового кольору змій – це, швидше за все, водяні вужі.

– Людей лякають ці змії, бо не мають отих всім відомих жовтих вушок на голові. Зате у них є інша характерна ознака – шаховий візерунок на тілі, – пояснює Олексій.

Іноді місцеві називають водяного вужа шаховою гадюкою, але це не гадюка. Вони живуть на берегах, харчуються рибою і, якщо люди кажуть, що бачать у воді змій, це у 90% саме водяні вужі.

Далі – полози. Їх два види, обидва внесені до Червоної книги України. Вбивати їх не можна.

Це досить великі змії. Одна – полоз жовточеревий, його ще називають жовтобрюхом, жодних візерунків на тілі та яскраво-жовте черевце.

Полоз жовточеревий

Другий – полоз сарматський. Також має яскраво жовте черевце, а через око проходить наче чорна маска, як у Зорро. Уздовж тіла наявний візерунок із добре помітних широких поперечних смуг і плям.

Загнані в глухий кут ці змії можуть сичати, вигинатися, вдавати із себе небезпечних тварин, але вони не отруйні.

Полоз сарматський

– Побачивши людину, намагаються втекти. Якщо все ж полоз вкусив, то ранку просто треба знезаразити. Жодних  наслідків це не матиме. Проте, про всяк випадок, все ж варто звернутися до лікарні.

Олексій Марущак уточнює, що в цьому регіоні дуже рідко, але все ж трапляється ще й мідянка звичайна. Має мідний колір і візерунок у вигляді рядочка темних цяточок на тілі. На голові є дві плями, що нагадують корону. Змія може кусатися, та вона не отруйна.

І, нарешті, отруйна гадюка степова.

Гадюка степова

– Вона живе переважно на лівобережжі, на правобережжі Херсонщини її не фіксували, але потік води після підриву Каховської ГЕС усе й усіх змішав, тож поява степових гадюк на правому березі можлива, – говорить Олексій.

Це маленька змія, дуже неповоротка, її характерною ознакою є зигзагоподібний візерунок уздовж усього тіла. Може вкусити, якщо людина наступила чи придавила рукою. Однак лише з метою самозахисту. Отрута не смертельна.

Чого не варто робити в жодному випадку, якщо вкусила гадюка степова:

• убивати змію – вона не винна;
• припалювати місце укусу;
• прикладати до рани лід;
• вживати алкоголь, бо до зміїного токсину додамо ще й отруту;
• висмоктувати отруту, якщо не впевнені, що у вас в роті немає ранок;
• перетягувати місце укусу тугою пов’язкою чи джгутом. Бо вся отрута сконцентрується на невеликій частині тіла і її дія може посилитися до небезпечних рівнів.

Що робити:

• якщо це рука, то зняти всі браслети, обручки, персні, бо набряк може бути значним;
• не панікувати, не метушитися, бо кров рухатиметься швидше і швидше поширюватиметься отрута.

Як може проявитися укус гадюки степової:

• найчастіше виникає набряк у місці укусу;
• підвищується температура;
• починається блювота, запаморочення.

У разі виникнення такої ситуації слід якнайшвидше дістатися фельдшерського пункту, де введуть протиотрутну сироватку, якщо вона є в наявності, або нададуть симптоматичне лікування і підтримувальну терапію, доки отрута не вийде з тіла природним шляхом.

– Можете й самі допомогти собі – пийте багато води, щоб розрідити концентрацію отрути. Прийміть протиалергійний препарат, – радить Олексій.

Накладіть якусь не дуже тугу пов’язку, щоб не інфікувати ранку чимось іще.

Зазвичай все минається без ускладнень.

Фото Олексія Марущака.