Зима пришвидшує рішення Путіна, він знає, що загнаний у кут – CNN

Для президента Росії Володимира Путіна час спливає і він це знає. Тим часом його пафос продовжується, коли він оголосив про анексію українських територій у п’ятницю.

Він квапиться заявити про перемогу, закріпити мізерні здобутки та вимагати миру, ведучи небезпечну політичну гру, попри салюти у Москві. Про це пише кореспондент CNN Нік Робертсон.

Путін щосили намагається це приховати, але свою війну в Україні він програє. Завіса. Це бачить й Андрій Кортунов, який очолює підтримувану Кремлем Російську раду з міжнародних справ у Москві.

— Президент Путін хоче покінчити з усім цим якомога швидше, — сказав він CNN.

Нещодавня мобілізація Путіна до 300 тис. солдатів не зможе компенсувати його втрат на полі бою найближчим часом. На додачу він отримає негативні наслідки вдома, в результаті чого утвориться небезпечна для нього політична ситуація.

Згідно з офіційними даними ЄС, Грузії та Казахстану, близько 220 тис. росіян втекли через їхні кордони після оголошення “часткової мобілізації”. Незалежні російські ЗМІ, оцінюють цю “втечу” більшими цифрами. Вони кажуть, що після оголошення мобілізації з Росії втекли до 261 тис. росіян.

Годинник для Путіна голосно цокає, бо він стоїть спиною до стіни (his back is against the wall). Англійська ідіома back against the wall означає ситуацію, коли людина опиняється у поганому становищі та змушена робити щось, щоб уникнути провалу.

Кортунов каже, що не знає, що відбувається в Кремлі, але він розуміє суспільні настрої щодо величезних витрат і втрат людей під час війни.

— Багато хто почав задавати питання, чому ми потрапили в цю халепу? Чому, знаєте, ми втратили так багато людей.

Логічний варіант для Путіна, каже Кортунов, — оголосити про перемогу та вийти на своїх умовах. Але для цього йому потрібні значні досягнення на місцях. За його словами, повинно бути щось, що можна представити публіці як перемогу.

Саме такою логікою, схоже, керується Путін, затверджуючи фіктивні референдуми в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях України та “проголошуючи” їх “частиною Росії”.

Він використовував ту ж послідовність дій, анексуючи Крим к 2014 році, і зараз, як і тоді, погрожує потенційними ядерними ударами, якщо Україна за підтримки своїх західних союзників спробує повернути анексовані території.

Готуєтесь до миру?

Західні лідери балансують на межі війни з Путіним. Минулої неділі радник США з питань національної безпеки Джейк Салліван заявив телеканалу NBC, що Вашингтон відповість рішуче, якщо Росія застосує ядерну зброю проти України, і чітко пояснив Москві катастрофічні наслідки, з якими вона зіткнеться.

Лідери також пообіцяли не визнавати регіони частиною російської території.

Президент США Джо Байден заявив, що дії Москви не мають легітимності, додавши, що Вашингтон продовжуватиме завжди поважати міжнародно визнані кордони України. ЄС заявив, що ніколи не визнає незаконну анексію Кремля, і назвав цей крок подальшим порушенням незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

У тому, що робить Путін, є мало нового, що, принаймні, робить його кроки більш передбачуваними, а отже, доступнішими для аналізу. Курт Волкер, який був спецпредставником США в Україні, вважає, що Путін, можливо, готується до миру.

— Я думаю, що він, мабуть, прагне розмахувати ядерною зброєю, робити всілякі погрози Європі, а потім говорити: гаразд, тож давайте домовимось про врегулювання. І дозвольте мені залишити те, що я вже взяв.

Фіона Хілл, яка консультувала трьох президентів США з нацбезпеки щодо Росії, також вважає, що Путін, можливо, намагається завершити гру.

— Він відчуває гостру потребу в тому, що втрачає імпульс, і тепер він намагається вийти з війни так само, як він її почав.

Якщо ці аналізи правильні, вони значною мірою допоможуть пояснити таємницю того, що сталося у Балтійським морем з трубами Nord Stream.

Джерела у західній розвідці повідомили, що за кілька днів до інциденту представники європейської служби безпеки бачили у цьому районі російські військові кораблі. У НАТО назвали пошкодження навмисним, безрозсудним і безвідповідальним актом саботажу.

Росія заперечує свою причетність і заявляє, що почала власне розслідування. Але колишній глава ЦРУ Джон Бреннан сказав, що Росія вже має досвід з завдання подібної шкоди. Аналіз Бреннана полягає в тому, що РФ, ймовірно, винна в саботажі, і що Путін, ймовірно, намагається надіслати повідомлення:

— Це сигнал Європі, що Росія може вийти за межі кордонів України. Тож хто знає, що він може планувати далі.

Розтягнуті лінії постачання

Іншим чинником, який пришвидшує рішення Путіна, може бути наближення зими. Наполеон і Гітлер не змогли взяти Москву, оскільки лінії постачання, що проходили через Україну, були надто довгими та важкими взимку. Волкер каже, що те, що історично врятувало Росію, тепер тисне на Путіна:

— Цього разу це Росія має постачати лінії, намагаючись утримати свої сили в Україні. Цієї зими буде дуже важко. Тож раптово через усі ці фактори графік Путіна змістився.

За словами Фіони Хілл, це результат того, що Україна набирає обертів на полі бою, а Путін програє. Тому він намагається адаптуватися до обставин і фактично взяти на себе відповідальність і отримати всі переваги.

Ніхто не знає, що насправді відбувається в голові Путіна. Кортунов сумнівається, що Путін буде готовий піти на компроміс, виходячи за межі його власних умов миру, “не на умовах, які пропонує президент Зеленський, не на умовах, які пропонує Захід… (хоча, – Ред.) він повинен бути готовий до певної міри гнучкості. Але ми не знаємо, якими можуть бути ці ступені.

За словами Хілл, Путін хоче, щоб його переговори велися з Байденом і союзниками, а не з Україною:

— Він фактично каже, що тепер вам доведеться вести переговори зі мною і просити миру. А це означає визнання анексії українських територій.

Зазнавши невдачі перед військовою єдністю Заходу, який підтримує Україну, Путін, схоже, має намір перевірити рішучість Заходу дипломатично, намагаючись розділити західних союзників щодо умов миру.

Волкер думає, що Путін спершу запропонує Франції та Німеччині “заявити, що нам потрібно завершити цю війну, ми будемо захищати наші території за будь-яку ціну, використовуючи усі засоби, і вам потрібно тиснути на українців, щоб вони заспокоїлися”.

Якщо це план Путіна, він може обернутися його найбільшим стратегічним прорахунком. На Заході не зацікавлені, щоб він залишився при владі – міністр оборони США Ллойд Остін заявив про це влітку, – і ще менше бажання підвести Україну після всіх страждань, які їй завдала Росія.

Путін знає, що він загнаний у кут, але, здається, не усвідомлює, наскільки у нього мало простору, і це, звісно, ​​найбільше тривожить – чи справді він втілить свої ядерні загрози? Можливо, війна в Україні увійшла в нову фазу, і Путін може стояти спиною до стіни, але до кінця конфлікту може бути ще дуже далеко.