Життя з чистого аркуша в іншій країні: як його розпочати українцям, що втекли від війни

До 24 лютого 2022 року кожний українець мав своє життя, працював, виховував дітей, мав свій маленький світ, який одним махом зруйнувала перша ж ракета, що впала на нашу землю.

Люди лишали домівки і виїжджали. Подалі від війни, вибухів, руйнувань. В тому людському потоці була і психологиня Гарячої лінії БФ Запорука Інга Марченко з двома дітьми:

– Коли почалася війна, я вирішила, що дітей треба перевезти у безпечне місце. Ми сіли в машину і поїхали за кордон. У безвість, де немає знайомих або родичів.

У Києві Інга мала приватну психологічну практику. Виховувала одна доньку і сина. З труднощами була знайома і раніше, але війна – це інше.

– Я прочитала в Facebook, що одна італійська сім’я хоче надати прихисток українцям, що тікають від війни, і ми поїхали в Італію.

Перший тиждень від початку війни жінка відчувала себе безпорадною, але завдяки своїм професійним навичкам і досвіду змогла опанувати себе.

– Я вирішила, що для мене це квест, і я маю його пройти, але не просто вижити, а так, щоб відчути радість життя, – розказала Інга.

Отже, першим завданням було повернути втрачений через війну та переїзд контроль над своїм життям.

Спочатку були маленькі “подвиги”: вихід у супермаркет, приготування їжі не на автоматі, а контрольовано. Тобто, виконання найпростіших щоденних справ.

 – Потім я замислилась над тим, що потрібно починати працювати, – продовжила Інга.

Але працювати за фахом в чужій країні – то велика розкіш. Психологиня й уявити не могла, що їй так пощастить.

У соцмережах вона знайшла інформацію від громадської організації Solaterra, що допомагає українським сім’ям, які лікуються від онкології, що їм потрібен психолог. Відправила своє резюме. Її запросили на співбесіду, а потім надали роботу.

– Трошки пізніше мені запропонували співпрацювати з Фондом Запорука, який на той час відкрив Гарячу лінію для українців, у тому числі й для тих, хто перебуває за кордоном.

У Римі, де наразі мешкає Інга з дітьми, вона завжди спілкується з українцями, яких зустрічає. 

 – Таким чином розширюється коло знайомих. Так я дізналася про організацію Donne for Peace, яка створила інтеграційні програми для українців, і отримала можливість працювати ще й там.

У Інги весь день зайнятий справами, розписаний по хвилинах, вона не має часу на те, щоб жалітися, переживати. Вона – у вирі життя.

При тому, що Інга задіяна у трьох проєктах, вона постійно займається саморозвитком.

 – Хто хоче і шукає, той знаходить, – говорить психологиня. – Я закінчила багато курсів. Підвищую кваліфікацію, вивчаю італійську мову. Важко, але я знаю, що роблю це для того, щоб відчувати себе стабільнішою.

Інга вже поставила перед собою нове завдання – нова цікава робота. Вона виконає і це завдання.

А тим, хто досі перебуває у стані розпачу або невизначеності, психологиня дає кілька порад.

Практичні поради 

Для того, щоб почуватися стабільними, потрібно знайти та вибудувати опори, на які можна психічно спиратися. Це хобі, робота, друзі, комунікація, спорт. Чим більше опор буде, тим стабільніше ви будете почуватися:

1. Повернути контроль над своїм життям. Шукайте потрібну інформацію: як і де знайти житло, де є безкоштовні курси мови для українців.
2. Починайте вчити мову. Навіть якщо думаєте невдовзі повертатися додому. Мова – це можливість працювати, спілкуватися з місцевими, дізнаватися місцеві новини, заводити нові знайомства, які можуть у будь-який момент стати у пригоді. Обирайте курси, які дають не тільки знання мови, але й орієнтують вас, вчать новим навичкам і допомагають у пошуках робочого місця.
3. Використовуйте час для саморозвитку.
4. Шукайте роботу. У вас є такі можливості, використовуйте їх.
5. Соціалізуйтеся. Коли ви долучаєтеся до суспільства, воно також стабілізує вас. Ви не будете вже відчувати себе самотнім, ізольованим. Шукайте однодумців, що мають спільні з вами інтереси.
6.  Займайтеся хобі. Що б це не було: приготування їжі, малювання, вишивка, вирощування рослин тощо.
7. Якщо ви займалися спортом, поверніться до цього. Немає грошей на спортзал – бігайте в парку, знайдіть групи, що там же займаються йогою. Долучайтеся до них. Беріть участь у марафонах.
8. Цікавтеся історією та культурою країни, місцевості, де ви зараз перебуваєте. Вбирайте в себе все, що можна потім використати у подальшому житті.

Все, чому людина навчиться, використовуючи надані їй зараз можливості, допоможе і після повернення в Україну.

Головне:

Майте бажання змінити своє життя, робіть все, щоб воно здійснилося, будьте на позитиві.

Адже війна ніколи не закінчується. Власне, суспільство – це форма існування армії, де ми спільно протистоїмо різного роду погрозам, воюючи на культурному, медичному фронті, науковому, трудовому тощо.

Але головна та остання битва відбувається всередині людини, тобто психологічний фронт – це головний фронт для кожного, тому що питання не в тому, що відбувається, а в тому, як ми це сприймаємо.

Якщо ж вам важко опанувати свої емоції і ви не знаєте, що робити – звертайтесь до психологів. 

Гаряча лінія психологічної підтримки від благодійного фонду Запорука за номером 0 800 4000 23 працює:

• безкоштовно;
• по всій території України;
• з усіх мобільних операторів;
• для дзвінків з-за кордону +38 050 493 03 07.

Психологічна консультація є безкоштовною для тих, хто звертається по допомогу. Адже cотні консультацій для громадян оплатив Vulkan Casino в рамках благодійного проєкту Запалюй вогонь перемоги. 

Українське ліцензоване онлайн-казино фіксує щонайменше 1% з кожного виграшу і передає на благодійність із власних коштів.

Ігрові перемоги перетворюються на психологічну допомогу для постраждалих від російської агресії, протези, пункти обігріву, реконструкцію будівель і інфраструктури тощо.

Один із цільових зборів відправився на потреби благодійного проєкту фонду Запорука. Окрім психологічних консультацій, на ці кошти буде придбано дороговартісне обладнання для протезування.

Щоби стати благодійником, запалюйте вогонь перемоги тут.

Матеріал створено за підтримки ліцензійного казино Vulkan Casino в рамках реалізації благодійного проєкту Запалюй вогонь перемоги.

До 24 лютого 2022 року кожний українець мав своє життя, працював, виховував дітей, мав свій маленький світ, який одним махом зруйнувала перша ж ракета, що впала на нашу землю.

Люди лишали домівки і виїжджали. Подалі від війни, вибухів, руйнувань. В тому людському потоці була і психологиня Гарячої лінії БФ Запорука Інга Марченко з двома дітьми:

– Коли почалася війна, я вирішила, що дітей треба перевезти у безпечне місце. Ми сіли в машину і поїхали за кордон. У безвість, де немає знайомих або родичів.

У Києві Інга мала приватну психологічну практику. Виховувала одна доньку і сина. З труднощами була знайома і раніше, але війна – це інше.

– Я прочитала в Facebook, що одна італійська сім’я хоче надати прихисток українцям, що тікають від війни, і ми поїхали в Італію.

Перший тиждень від початку війни жінка відчувала себе безпорадною, але завдяки своїм професійним навичкам і досвіду змогла опанувати себе.

– Я вирішила, що для мене це квест, і я маю його пройти, але не просто вижити, а так, щоб відчути радість життя, – розказала Інга.

Отже, першим завданням було повернути втрачений через війну та переїзд контроль над своїм життям.

Спочатку були маленькі “подвиги”: вихід у супермаркет, приготування їжі не на автоматі, а контрольовано. Тобто, виконання найпростіших щоденних справ.

 – Потім я замислилась над тим, що потрібно починати працювати, – продовжила Інга.

Але працювати за фахом в чужій країні – то велика розкіш. Психологиня й уявити не могла, що їй так пощастить.

У соцмережах вона знайшла інформацію від громадської організації Solaterra, що допомагає українським сім’ям, які лікуються від онкології, що їм потрібен психолог. Відправила своє резюме. Її запросили на співбесіду, а потім надали роботу.

– Трошки пізніше мені запропонували співпрацювати з Фондом Запорука, який на той час відкрив Гарячу лінію для українців, у тому числі й для тих, хто перебуває за кордоном.

У Римі, де наразі мешкає Інга з дітьми, вона завжди спілкується з українцями, яких зустрічає. 

 – Таким чином розширюється коло знайомих. Так я дізналася про організацію Donne for Peace, яка створила інтеграційні програми для українців, і отримала можливість працювати ще й там.

У Інги весь день зайнятий справами, розписаний по хвилинах, вона не має часу на те, щоб жалітися, переживати. Вона – у вирі життя.

При тому, що Інга задіяна у трьох проєктах, вона постійно займається саморозвитком.

 – Хто хоче і шукає, той знаходить, – говорить психологиня. – Я закінчила багато курсів. Підвищую кваліфікацію, вивчаю італійську мову. Важко, але я знаю, що роблю це для того, щоб відчувати себе стабільнішою.

Інга вже поставила перед собою нове завдання – нова цікава робота. Вона виконає і це завдання.

А тим, хто досі перебуває у стані розпачу або невизначеності, психологиня дає кілька порад.

Практичні поради 

Для того, щоб почуватися стабільними, потрібно знайти та вибудувати опори, на які можна психічно спиратися. Це хобі, робота, друзі, комунікація, спорт. Чим більше опор буде, тим стабільніше ви будете почуватися:

1. Повернути контроль над своїм життям. Шукайте потрібну інформацію: як і де знайти житло, де є безкоштовні курси мови для українців.
2. Починайте вчити мову. Навіть якщо думаєте невдовзі повертатися додому. Мова – це можливість працювати, спілкуватися з місцевими, дізнаватися місцеві новини, заводити нові знайомства, які можуть у будь-який момент стати у пригоді. Обирайте курси, які дають не тільки знання мови, але й орієнтують вас, вчать новим навичкам і допомагають у пошуках робочого місця.
3. Використовуйте час для саморозвитку.
4. Шукайте роботу. У вас є такі можливості, використовуйте їх.
5. Соціалізуйтеся. Коли ви долучаєтеся до суспільства, воно також стабілізує вас. Ви не будете вже відчувати себе самотнім, ізольованим. Шукайте однодумців, що мають спільні з вами інтереси.
6.  Займайтеся хобі. Що б це не було: приготування їжі, малювання, вишивка, вирощування рослин тощо.
7. Якщо ви займалися спортом, поверніться до цього. Немає грошей на спортзал – бігайте в парку, знайдіть групи, що там же займаються йогою. Долучайтеся до них. Беріть участь у марафонах.
8. Цікавтеся історією та культурою країни, місцевості, де ви зараз перебуваєте. Вбирайте в себе все, що можна потім використати у подальшому житті.

Все, чому людина навчиться, використовуючи надані їй зараз можливості, допоможе і після повернення в Україну.

Головне:

Майте бажання змінити своє життя, робіть все, щоб воно здійснилося, будьте на позитиві.

Адже війна ніколи не закінчується. Власне, суспільство – це форма існування армії, де ми спільно протистоїмо різного роду погрозам, воюючи на культурному, медичному фронті, науковому, трудовому тощо.

Але головна та остання битва відбувається всередині людини, тобто психологічний фронт – це головний фронт для кожного, тому що питання не в тому, що відбувається, а в тому, як ми це сприймаємо.

Якщо ж вам важко опанувати свої емоції і ви не знаєте, що робити – звертайтесь до психологів. 

Гаряча лінія психологічної підтримки від благодійного фонду Запорука за номером 0 800 4000 23 працює:

• безкоштовно;
• по всій території України;
• з усіх мобільних операторів;
• для дзвінків з-за кордону +38 050 493 03 07.

Психологічна консультація є безкоштовною для тих, хто звертається по допомогу. Адже cотні консультацій для громадян оплатив Vulkan Casino в рамках благодійного проєкту Запалюй вогонь перемоги. 

Українське ліцензоване онлайн-казино фіксує щонайменше 1% з кожного виграшу і передає на благодійність із власних коштів.

Ігрові перемоги перетворюються на психологічну допомогу для постраждалих від російської агресії, протези, пункти обігріву, реконструкцію будівель і інфраструктури тощо.

Один із цільових зборів відправився на потреби благодійного проєкту фонду Запорука. Окрім психологічних консультацій, на ці кошти буде придбано дороговартісне обладнання для протезування.

Щоби стати благодійником, запалюйте вогонь перемоги тут.

Матеріал створено за підтримки ліцензійного казино Vulkan Casino в рамках реалізації благодійного проєкту Запалюй вогонь перемоги.