Україна і світ

Західні ЗМІ оцінили ризики вторгнення РФ на тлі заяви п’яти ядерних країн

У понеділок, 3 січня, п’ять країн, які володіють ядерною зброєю, а саме Франція, США, Велика Британія, Китай та РФ, виступили із заявою про неприпустимість ядерної війни.

У заяві держави зазначили, що вважають запобігання війні між країнами, які мають ядерну зброю, своїм першочерговим обов’язком.

– Ми стверджуємо, що в ядерній війні не може бути переможців, і вона ніколи не має бути розв’язана. Оскільки застосування ядерної зброї мало б далекосяжні наслідки, ми також підтверджуємо, що ядерне озброєння – поки воно продовжує існувати – має служити оборонним цілям, стримувати агресію та запобігати війні. Ми твердо переконані, що необхідно запобігти подальшому поширенню такої зброї, – сказано в заяві країн.

Світові ЗМІ назвали загальне послання п’яти ядерних держав, які є, окрім іншого, постійними членами Ради безпеки ООН, “рідкісним явищем”.

Російське МЗС тим часом запевняє, що саме Москва ініціювала цю заяву. Там стверджують, що ця тема піднімалася у нещодавній телефонній розмові президентів США та Росії – Джо Байдена та Володимира Путіна.

– Президент Байден наголошував кілька разів під час розмови, що ядерну війну не можна починати, також її не можна і виграти, – заявив помічник російського президента Юрій Ушаков.

Заява Ушакова, як і документ, ухвалений п’ятьма країнами, з’явилася на тлі міжнародної геополітичної кризи, яку спровокувала загроза нового вторгнення Росії в Україну, а також напередодні низки важливих міжнародних зустрічей щодо концентрації військ РФ на кордоні України. І крім того – на тлі зовнішньополітичних ультиматумів Кремля.

Так, у Женеві наступного тижня, 10 січня, відбудуться двосторонні переговори представників США та Росії (без участі президентів США та РФ), а 12 січня має відбутися зустріч Ради НАТО – РФ. Також на 13 січня призначено зустріч ОБСЄ – РФ.

Західні ЗМІ тим часом аналізують, чи може заява про неприпустимість ядерної війни стати свідченням зниження міжнародної напруги.

В AP зазначили, що причиною звернення ядерних країн може бути те, що вони намагаються знизити напругу після викриття ядерних сил Китаю, що розширюються.

– Ми не хочемо нових перегонів ядерних озброєнь з жодною з країн. І єдиний спосіб запобігти цьому – дипломатія. Ми повинні пам’ятати головний урок, який зробили з холодної війни з Росією: єдиний спосіб виграти гонку озброєнь – не бігти, – стверджує директор з політики у Plowshares Fund, прихильник ядерного роззброєння Том Колліна.

Він наголосив, що проблемні Росія та Китай ускладнили політику ядерного огляду Байдена. Водночас, за його словами, це не має зупиняти США від дій щодо зменшення ядерної небезпеки.

У CNN пишуть, що заяві про ризики ядерної війни передувало те, що напруженість між світовими лідерами і топ-державами досягла “майже небаченого за останні десятиліття” рівня.

– У Європі Росія концентрує війська вздовж кордону з Україною, провокуючи тривогу Вашингтона, Лондона та Парижа. А в Азії військова активність Китаю, що зросла навколо самоврядного острова Тайвань, загострила напруженість у відносинах між Пекіном і Вашингтоном, а також його тихоокеанськими союзниками, – стверджують у виданні.

Там зазначили, що заява щодо неможливості виграти ядерну війну є ідентичною тому формулюванню, яке президенти США та РФ використали на червневому саміті у Швейцарії.

Це також схоже на промову, яку використовували після саміту 1985 року в Женеві тодішні президент США Рональд Рейган та радянський лідер Михайло Горбачов.

CNN наводить дані Асоціації з контролю за озброєннями. Згідно з ними, найбільший у світі запас ядерних боєголовок наразі в Росії – 6255.

Відразу за нею йдуть Сполучені Штати – 5550.

Замикають лідерську п’ятірку Китай (350), Франція (290), Велика Британія (225).

Ще ядерну зброю мають: Пакистан – 165, Індія – 156, Ізраїль – 90. Імовірно, вона є і в Північній Кореї (оцінюється, що у них близько 40-50 боєголовок).

Виконавча директорка Міжнародної кампанії за ліквідацію ядерної зброї (ICAN) Беатріс Фін зауважила, що заява п’яти країн не відповідає їхнім діям.

– Вони пишуть цю “красиву” заяву, але насправді роблять прямо протилежне. Вони беруть участь у гонці ядерних озброєнь, розширюють ядерні арсенали, витрачають мільярди на модернізацію та постійно готові розпочати ядерну війну, – сказала Фін.

Тим часом у DW звернули особливу увагу на те, що ядерна заява передує очікуваному новому перегляду Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що набув чинності у 1970 році.

У січні 2022-го в Нью-Йорку мала відбутися чергова оглядова конференція учасників договору, яку вже переносили через коронавірус і нещодавно відстрочили знову.

Обіцяють, що перегляд зобов’язань у галузі роззброєння для кожної країни-підписантки (191 держава) проведуть до кінця 2022 року.

DW погоджується з іншими світовими агенціями і також повідомляє, що заява прозвучала на тлі загострення через ескалацію РФ на кордоні з Україною.

Журнал The Atlantic опублікував статтю журналістки та автора історичних книг Енн Епплбаум. Вона пов’язала ризик атаки Кремля, що зберігається, з “наївним” ставленням США до РФ, і підкреслила, що Україна цього “не може собі дозволити”.

Епплбаум, яка є лауреатом Пулітцерівської премії, автором книг про ГУЛАГ, Голодомор і життя країн Східної Європи за залізною завісою, констатувала серйозний розрив у тому, як сприймають загрози, що надходять від Росії, Вашингтон і Київ.

– Українцям як у владі, так і в опозиції неважко зрозуміти, що їхній конфлікт із Росією буде пов’язаний із застосуванням сили, оскільки це вже відбувається. Водночас американці та європейці відчайдушно хочуть знайти рішення, яке включало б лише дипломатію та санкції, – зазначила журналістка.

Вона додала, що Байден “на певному рівні, здається, розуміє, що це може бути неможливим”.

Вона нагадала слова міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про те, що якщо Вашингтон вважає загрозу РФ неминучою, то найкращий час надати Україні більше військової допомоги для зміцнення збройних сил – зараз, а не після початку вторгнення. За її словами, Україна мала отримати таку допомогу ще вісім років тому, або хоча б три роки тому, і тоді загроза вторгнення РФ була б меншою або її не було б взагалі, бо Володимир Путін оцінював би ризики інакше.

– Але американці не втрутилися, оскільки президент Барак Обама ніколи не сприймав Росію всерйоз, оскільки Трамп був на стороні Путіна у глобальному протистоянні автократії та демократії, і оскільки демократам та республіканцям було чим зайнятися з того часу, як Байден обійняв посаду президента, – вважає журналістка.

За її словами, США почали забувати найважливіший стратегічний урок холодної війни – що стримування не працює.

– Ідея про те, що ви вкладаєте кошти у зброю задля встановлення миру, завжди звучала парадоксально, проте десятиліття стабільності в Європі – завдяки і створенню НАТО у 1950-х роках, і розширенню Альянсу у 1990-х роках – підтверджують це. Якщо ви ділите територію із задирою, переконайтеся, що ви досить добре озброєні, щоб тримати його на безпечній відстані, – наголосила Енн Епплбаум.

Вона додала, що хоч би як різнилися методи Володимира Путіна, довгострокові цілі глави РФ давно відомі: це зміцнення автократії, підрив демократії у всьому світі та максимальне посилення політичного впливу РФ.

– Розколоти НАТО. Зруйнувати Європейський Союз. Позбутися американського впливу в Європі і будь-де – назавжди, – перерахувала вона.

Журналістка стверджує, що замість того, щоб дивуватися цьому списку цілей, необхідно створити свій власний перелік.

У ньому вона згадує допомогу Україні у тому, щоб вона стала процвітаючою, успішною та орієнтованою на Захід демократією – оскільки саме такої України Путін і побоюється.

– Успішна, процвітаюча, орієнтована на Захід демократична Україна справді буде крайньою ідеологічною загрозою для Росії, а також для Білорусі та інших автократій у регіоні та в усьому світі. Це довело б мешканцям інших автократій, що вони можуть вирватися з-під впливу своїх жадібних та жорстоких лідерів. Втрата України, навпаки, посилила б диктаторів у Москві, Мінську та навіть Пекіні, – прогнозує Епплбаум.

Аналізуючи настрої в Україні щодо загрози атаки РФ, вона наголосила, що тут вважають такий сценарій одночасно і жахливим, і недивним. І це породжує відчуття “нереальності того, що відбувається”.

Епплбаум уточнила, що якщо частина українців вважає концентрацію військ РФ блефом, то другою популярною думкою в Україні є те, що Москва ретельно спланувала “брязкання зброєю”, оскільки Путін вирішив реалізувати свою давню мрію – стерти Україну з карти світу.

– Подібно до того, як незалежність України колись здавалася Сталіну страшною загрозою для його більшовицького режиму, так і успішна сучасна Україна являла б надто серйозний виклик автократичній, клептократичній і все жорстокішій політичній системі Путіна, – резюмувала Епплбаум.

А от британський історик, автор низки книг про події всесвітньої історії Ніл Фергюсон у своїй колонці на Bloomberg прямо заявив: “Наступає війна”.

Він закликав не плекати ілюзій через розмови Байдена з Путіним і обіцянки Кремля продовжити переговори в січні.

– Коли одна зі сторін прагне війни, дипломатична активність такого роду часто триває всього за кілька годин до початку бойових дій. Ми не повинні обманюватися: Путін прагне війни проти України, – пише Фергюсон.

Він асоціює вимоги про нерозширення НАТО, висунуті РФ, з Ялтинською угодою 1945 року.

Історик вважає, що колишні республіки СРСР у Східній Європі, якщо НАТО погодиться на такі умови, остаточно потраплять у сферу впливу Росії.

Безпека країн Варшавського договору у такому разі буде підірвана.

– Подібні вимоги варто було б обговорювати лише в тому випадку, якби Росія запропонувала щось серйозне – наприклад, виведення всіх своїх сил з території України. Але Путін не збирається йти на поступки. Він готує casus belli (формальний привід для початку війни. – Ред.), – наголосив Фергюсон.

Історик переконаний, що російський президент прагне відродити не СРСР, а Російську імперію часів Петра I. Він нагадав читачам Bloomberg про події Полтавської битви 1709 року, і зазначив, що ця історія “надихає сьогоднішнього “царя Володимира” набагато більше, ніж похмурі глави часів сталінського терору”.

– Це історія, яка нагадує нам про те, наскільки вирішальною була перемога на території сучасної України для становлення Росії як великої держави. Вона також нагадує, що на початку XVIII століття ця територія викликала суперечки не менше, ніж сьогодні, – провів паралелі британський історик.

Фергюсон також спрогнозував, як можуть відбуватись військові дії РФ на території України.

Він вважає, що РФ необов’язково воювати у стилі 1939 року, коли українськими полями гуркотіли танкові колони, оскільки повномасштабне вторгнення на суші – лише один із варіантів.

За словами історика, Росія може висадити морський десант на узбережжі Чорного моря в Україні, здійснити бомбардування та ракетні атаки важливих наземних цілей або ж захопити додаткову територію на сході, додавши озброєння бойовикам на Донбасі.

Крім цього, РФ може розпочати масштабні кібератаки, які завдадуть шкоди українським комунікаціям та інфраструктурі.

– Останні війни Росії – не лише в Україні з 2014 року, а й у Сирії з 2015 року – характеризувались постійною, поступовою ескалацією, а не раптовим великомасштабним вторгненням, – повідомив історик.

Він наголосив, що не сумнівається у готовності українців захищати свою землю. Але при цьому висловив думку, що без сторонньої допомоги в України мало шансів.

Війська РФ, на його думку, здатні здолати оборону українців.

Історик прогнозує, що ціна за жорсткі фінансові санкції проти Москви, якими відреагує на подібний сценарій Захід, буде вищою для європейців, аніж для американців, і при цьому недостатньою для стримування РФ та Путіна.

– Коротше кажучи, важко уявити собі сприятливіші обставини для рішучого удару “царя” Володимира. Ще кілька тижнів дипломатичних балачок цього не змінять… Боюся, наближається війна, – резюмував Ніл Фергюсон.

Джерело: Associated Press, CNN, DW,  The Atlantic, Bloomberg

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-01-04 23:33:02

Back to top button