Зарплата від 18 тис. грн: де можна працевлаштуватися в Польщі та що для цього потрібно

За пів року війни чимало українців не просто адаптувалися до життя в Польщі, а вже й знайшли собі цілком пристойну роботу.

Причому не лише в сфері обслуговування чи будівництва, а й у більш хлібних місцях. Поляки такою ситуацією просто вражені. Кажуть, українські біженці значно покращили їм трудову статистику.

– За останніми даними соціологічних досліджень, у Польщі зафіксовано найнижче безробіття за останні 30 років. Такого не було з 1992 року. Взагалі у Польщі на сьогодні  працевлаштовано більше 400 тис. українських біженців. Передусім це, звичайно, жінки, – каже Анатолій Зимнін, речник провідної рекрутингової компанії у Варшаві.

І хоча в Польщі потребують більше чоловічих рук, але й для наших жінок є чимало вакансій. То де ж їх переважно чекають і де вони вже влаштувалися – читайте далі у матеріалі.

Переселенка Тетяна Білоус приїхала у Варшаву чотири місяці тому. Аби якось прожити – пішла працювати на кухню, хоча у рідній Вінниці мала свій бізнес.

З цією роботою, Тетяна вважає, їй ще дуже пощастило, бо вона принаймні любить готувати. Щоправда, раніше це робила лише для родини. А втім, занадто складних кулінарних шедеврів на роботі від неї й не вимагають.

– Я готую сніданки. Наприклад, яєшня чи омлет, які швидко готуються, панкейки в нас є, декілька тостів. Коли замовляють, приходить замовлення — я готую 5-10 хв — виношу швидко, – розповідає жінка. 

Після роботи Тетяна активно вчить польську. Без знання місцевої мови тут – нікуди. Ні в побутовому житті, ні тим паче на роботі.

– Розумієш, що ти приїхав в іншу країну, починаєш з нуля. Емоційно почуваєш себе складно, по-перше, через мову – тому що ти не можеш нормально запитати, поспілкуватися. Бар’єр – це мова, – каже Тетяна.

Розуміючи всю складність ситуації, польські роботодавці стараються максимально йти назустріч,- розповідає Олег, який 10 років тому сам починав у Польщі з нуля. А сьогодні має цілу мережу кав’ярень. І за останні пів року працевлаштував десятьох українок.

– Крім гуманітарної допомоги, у нас є вакансії на кухні, де не потрібне знання польської мови. Людей, які вміють готувати або просто люблять це робити, як більшість українських жінок, нам набагато простіше прийняти до себе на роботу, – каже Олег.

Щодо заробітків, то наших людей стараються не ображати. Платять не менше, ніж полякам.

– Ми платимо погодинно, а відповідно, в місячній перспективі, якщо людина щодня працює, отримує в районі від 3-3,5-4 тис. злотих. Тобто близько 20-25 тис. грн, – розповів чоловік.

Мінімальна заробітна плата в Польщі становить 3 010 злотих на місяць – без відрахування податків. Ну а чистими на наші гроші люди отримують понад 18 тис. грн.

Якщо людина має умову про погодинну оплату, то має отримувати не менше ніж 19,7 злотих на годину, тобто 153 грн. Польська інспекція праці особливо ретельно перевіряє компанії, де працюють українці. Щоби людей не обманювали.

З іншого боку, польський уряд і підтримує компанії, які працевлаштовують українців, даючи їм невеличкі, але все ж певні податкові пільги.

Керівниця пресслужби Мазовецького воєводства, де головним є місто Варшава, Єва Філіпович каже — їх область працевлаштувала найбільшу кількість українців — понад 80 тис.

– Ми створили цілі окремі організації, які займаються консультуванням людей у питанні вибору праці, центри вивчення польської мови. Українці – дуже працьовитий народ і шукають будь-якої можливості працювати. Мене шокувало, що люди навіть у перші дні приїзду, ще не оговтавшись від важкої дороги, вже питали нас про роботу, – розповідає Єва.

Щоправда, гідна робота чекає на українців не лише у столиці.

– Найбільші заклади, логістичні центри не розташовані у Варшаві. Вони розташовані на півдні Польщі — якщо ми говоримо про промисловість. На півночі Польщі — якщо ми говоримо про споживацьку сферу, про продуктову. Вони розташовані в центральній Польщі — якщо ми говоримо про складування або логістику, – розповів Анатолій Зимнін, речник провідної рекрутингової компанії у Варшаві.

Тож думка українців, що саме в столиці та інших великих містах найбільше вакансій і найвищі зарплати, – не завжди відповідає дійсності. Та власне, й витрати у тій же Варшаві куди більші, ніж у маленьких містах.

– Вигідніше працювати у менших польських місцевостях, де все є поруч. Де органи місцевого самоврядування готові підтримувати на кожному кроці, допомогти з усіма доступами. Там простіше знайти роботу, нижчі кошти утримування, більше місць у дитячих садочках та яслах, простіший доступ до медичної системи, – переконує Зимнін.

Експертка міграційного ринку країни Світлана Вальчак, яка приїхала у Познань 20 років тому, пам’ятає часи, коли іноземцю влаштуватися на роботу в Польщі було взагалі неможливо. Але зараз усе максимально спрощено.

– Я вам скажу як фахівець, який займається справами українських громадян уже 15 років, стало легше з документами. Тому що біженці, які сюди приїжджають, можуть набагато швидше бути працевлаштованими – без додаткових грошей, які має роботодавець заплатити в ужонди, – розповіла Світлана.

Сьогодні українцю для працевлаштування в Польщі потрібен лише біометричний паспорт. Жодних запрошень від працедавця і робочих віз.

Це підтверджує переселенка з Харкова – Карина, яка приїхала до Познані разом з мамою і дворічною донькою.

– Працюю в магазині, там, де треба робити всю об’ємну роботу. Ти повинен і касувати на касі, і розкладати товар у торговому залі, і ще дуже багато завдань. В Україні я працювала керівником магазину, і тому знаю ази цієї праці. Десь 25 тис. грн можна заробити, якщо ти будеш працювати – звичайна людина, без досвіду, без знання мови, – каже вона.

Насправді праця дуже виснажлива, але й варіантів небагато.

– Взагалі фізично важко. Але якщо ти знаєш, що у тебе є маленька дитина і тобі потрібно працювати, то ти про свій стан фізичний забуваєш і просто є розуміння, що треба працювати і заробляти гроші, – додала Карина.

Зайняти більш цікаву вакансію Карині, як і більшості переселенців, не дозволяє знання польської мови.

Соціологічні дослідження доводять, що лише чверть українців у Польщі володіють польською на комунікативному рівні. Тож думка, що українців хочуть брати лише на фізичні роботи, помилкова – наголошує голова Спілки роботодавців Польщі.

– В Польщі дуже потрібні професії вже не різнороби. Тому що різноробів дуже багато. У Польщі бракує інформатиків, бракує лікарів, медсестер. Є величезний попит, але річ у тому, що потрібно пройти всі етапи нострифікації диплома. Щоб працювати як лікар, окрім польської мови, потрібно довести, коли диплом буде визнаний у Польщі, – каже вона.

Нострифікація диплому – тобто визнання його в Польщі, може тривати кілька місяців. А дозвіл на роботу, наприклад, лікаря чи медсестри видає безпосередньо Міністерство охорони здоров’я.

– Система в Україні є абсолютно іншою, ніж у Польщі. В Польщі медсестра повинна мати вищу освіту і окрему спеціалізацію. Тому коли хтось з України приїжджає і говорить, що “я – медсестра”, то ми маємо дослідити, який вона має досвід. Тому що медсестра медсестрі не рівня, – каже Даріуш Грабовський, координатор пункту обслуги українців при Варшавському Центрі зайнятості.

Подібна ситуація і в освітній галузі. Навіть досконале знання мови не дасть викладачу з України миттєву можливість працювати за фахом у Польщі.

– Якщо людина знає мову, то вона йде помічником у школі. Якщо вона була викладачем в Україні, то в перший рік може працювати в школі як помічник вчителя. Потрібно звернутися в Міністерство науки для викладачів — для того, щоби здобути дозвіл на роботу. Треба перекласти всі свої документи про освіту і чекати 3-4 місяці.

Та попри всі бюрократичні складнощі, експерти радять не падати духом. І ретельно берегти свої українські дипломи.

– Є професії, звісно, де дуже важко працевлаштуватися за документами, бо Україна – це не Євросоюз. Але оскільки ситуація розвивається дуже швидко, і зараз набагато легше влаштуватися за своєю освітою вже у багатьох професіях. Моя мама, коли приїхала 21 рік тому до Польщі, була першою медсестрою-іноземкою, яка була офіційно працевлаштована в лікарні у Польщі. Це можливо, і немає речей неможливих. А 21 рік тому це було взагалі дико, щоб працював хтось інший, ніж поляк у ролі медсестри, – згадала Світлана.

Маючи в арсеналі мову – кваліфікацію завжди можна змінити.

– Більшість людей втрачають надію. Що типу – все, так склалися обставини, що їхнє прекрасне життя закінчилося. Це лише початок. Я на цьому не зупиняюсь, і на даному етапі я працюю на цій роботі, але ніхто ж не знає, що зі мною буде через місяць, два, через пів року. А взагалі-то маю надію, що я повернуся додому, – каже Карина з Харкова.

А от для тих українців, хто хоче затриматись у Польщі на довше і має стартовий капітал, з’явилося теж чимало плюсів.

– Набагато простіше, наприклад, тим громадянам, які приїжджають у даний момент, відкрити свою фірму, свою приватну діяльність, а це було неможливо до цього. Потрібно було мати Карту побиту. А щоб її отримати, потрібно було чекати щонайменше кілька років, тому зараз кожному біженцю це набагато легше, ніж було до війни, – каже Світлана.

Яскравий приклад нам демонструє Наталя, яка щойно відкрила у Варшаві магазин українського одягу.

– Моїй компанії в Україні шість років, і перше, що мені спало на думку, що український продукт — це затребуваний, конкурентний продукт, який варто виводити далі. Ми працюємо з українським виробником, у нас є бренди одягу, є окремі дизайнери — взуття, одягу, аксесуарів, прикрас, – розповіла Наталя.

Щоб підтримати українського підприємця, торговий центр у Польщі навіть зробив знижку на оренду приміщення.

У свій магазин Наталя запрошує консультантами виключно наших дівчат. І не лише тому, що підтримує своїх, а просто вважає їх найкращими.

– Я вважаю, що українські дівчата, жінки, будь-якої кваліфікації набагато конкурентніші тут порівняно з локальними, з польками. Ключова різниця – мотивація та цілеспрямованість. Українські дівчатка дуже старанні, дуже мотивовані, рівень підготовки вищий за локальний, – каже вона.

Те, що наших дівчат тут цінують, підтверджує і власниця ресторану в Гданську Наталя. Та й загалом попит на українських працівниць у Польщі суттєво зріс. А відповідно й зарплата.

Так, зокрема, робота прибиральниць і пакувальниць у Польщі стартує від 3 тис. злотих на місяць (23 тис. грн).

Касирка у магазині або кухарка в кафе може заробити 4 тис. (31 тис. грн). Малярам, наприклад, у Гданську платять до 7 тис. злотих (54 тис. грн).

Лікарі-спеціалісти зі знанням польської мови можуть розраховувати на зарплату від 10 тис. злотих (77 тис. грн). Та найбільше, звісно, оцінюється робота IT-фахівців, заробіток яких може сягати і 20 тис. (155 тис. грн).

Словом, роботу в Польщі таки можна знайти, було б бажання. Але зрештою, як кажуть — дорогу підкорює той, хто йде.