“Закривавлений” одяг та зв’язані руки: рідні вбитих в Оленівці вимагають правосуддя

Родичі українських полонених, яких утримували у тюрмі в Оленівці на окупованій території, вимагають захисту для своїх рідних та відповідальності для тих, хто обіцяв безпеку полоненим.

29 липня окупанти цілеспрямовано вбили півсотні захисників в Оленівці. Ані Червоний Хрест, ані ООН, ані навіть Папа Римський не змогли забезпечити їхню безпеку.

Внаслідок цього Україною прокотилася хвиля акцій протесту. Так, у Черкасах рідні захисників Маріуполя влаштували символічний перформанс на підтримку бранців.

На протесті була присутня Олена Поліщук, двоюрідний брат якої теж серед полонених.

– Нам просто сказали, чекайте. Що? На кого? Ми взагалі нічого не знаємо. Зараз це якесь розчарування, коли тебе роздирає на мільйон частин, ти не можеш нічого зробити. В той момент, коли виявилось, що це не фейк, я не можу передати, це був крах, –  зазначила вона.

Тетяна Лісова також серед тих, хто чекає свою рідну людину додому. Востаннє вона зв’язувалася з братом 19 травня. Він просив рідних набратися терпіння і чекати на обмін. Відтоді – ні звістки.

Жінка каже, що після нелюдського вчинку росіян в Оленівці мовчати вже несила.

– Наразі у нас немає ніякої інформації. Росія не надає доступу до території, де стався цей жахливий злочин, тому Асоціація захисників родин Азовсталі вирішила провести мітинги по всьому світу, щоб звернути увагу спільноти на цей жахливий злочин, – каже Тетяна.

Лише через тиждень після масового воєнного злочину в Оленівці ООН оголосила, що організують спеціальну комісію і збору фактів. Мовляв, цього хочуть і Україна, і Росія.

– У мене немає повноважень проводити кримінальні розслідування, але я можу запустити місію з пошуку фактів. Я сподіваюся, що ми зможемо домовитися про коло повноважень цієї місії. Ми шукаємо компетентних, незалежних людей, – каже генсек ООН Антоніу Гутерріш.

За інформацією омбудсмена Дмитра Лубінця, у міжнародному Червоному Хресті начебто вже сформовано команду, яка може в будь-який час вирушити в Оленівку. Але напередодні в організації несподівано заявили – гарантій безпеки азовців не надавали, адже це поза їхніми можливостями, а вони були лише “нейтральним посередником”.

За даними розвідки, полонених катували, щоб зламати. А потім знищили докази воєнних злочинів терактом. Замінували приміщення з полоненими вагнерівці. А ще агресор від початку порушив геть усі права полонених.

– Згідно з міжнародним правом та женевськими конвенціями військовополонені мають знаходитися глибоко в тилу, далі від лінії зіткнення. Оленівка – це майже на лінії зіткнення, і це ще один інструмент, умовно живий щит, який використовується агресором, – стверджує представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.

Зазначимо, що акція під назвою Оленівка – новий Освенцим 4 серпня також провели у Києві на Софійській площі.