Закон щодо НАБУ і САП офіційно опубліковано, він набув чинності

Резонансний закон, що обмежує незалежність антикорупційних органів, був опублікований у виданні ВР «Голос України» та набув чинності. Про це повідомляє Львівський портал.

Згідно із сайтом «Голосу України», закон був опублікований 22 липня – того ж дня, коли його схвалила Верховна Рада та підписав президент Володимир Зеленський.

Згідно зі ст. 96 Конституції України, «закон набирає чинності через 10 днів із дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом». Утім, у цьому разі в документі прописано, що він набуває чинності наступного дня після дня його опублікування, тобто 23 липня.

Ухвалений Верховною Радою у вівторок закон передбачає, що НАБУ і САП стають залежними від рішень генерального прокурора – тобто фактично головні антикорупційні органи перестають бути незалежними.

Передісторія

22 липня Верховна Рада у турборежимі винесла на розгляд та ухвалила в цілому скандальний законопроєкт, який ліквідовує незалежність антикорупційних органів, САП і НАБУ, і натомість підпорядковує їх генпрокурору України.

За закон проголосували 263 народних депутати, зокрема й низка зі Львівщини. Поіменний результат голосування доступний за цим посиланням.

Відразу після ухвалення законопроєкт негайно підписав голова ВРУ Руслан Стефанчук і передав його на підпис президенту. Володимир Зеленський, незважаючи на заклики НАБУ, САП та громадськості, все-таки підписав закон.

На мирні акції протесту проти скандального закону раптом вийшли українці у Києві, Львові, Дніпрі та в інших містах. На них президент жодним чином публічно не відреагував, а в своєму зверненні, записаному вночі, запевнив, що антикорупційні органі в Україні працюватимуть, просто їх треба «очистити від російських впливів».

Подіями довкола САП і НАБУ неабияк стурбовані посли G7 та Євросоюз. У ЄС нагадали, що надають фінансову підтримку «за умови прогресу в галузі прозорості, судової реформи та демократичного врядування». В Європі наразі не розглядають призупинення такої допомоги, бо кажуть, що існують мезанізми контролю за виділеними коштами.

Депутати, які виступали проти закону, спробують внести подання до Конституційного суду, щоб оскаржити його. Для цього потрібно зібрати підписи 45 парламентарів. Железняк наголосив, що  під час слухання у Раді законопроєкту №12414 було порушено багато статей Регламенту.