За результатами першого року моніторингового дослідження більшість учнів продемонстрували «середній» рівень знань

Про це йшлося під час презентації загальнодержавного дослідження щодо освітніх втрат внаслідок війни, що відбулася в Ukraine Media Center — Ukrinform.

Перше загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану проведене Державною службою якості освіти спільно з проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) для визначення результатів навчання з української мови та математики учнів та учениць 6 та 8 класів. Організатори підтвердили вплив воєнного стану на освітніх процес і успішність українських школярів.

— У дослідженні залучені 280 шкіл по всіх регіонах України, були репрезентовані й міста, і села, спеціалізовані та неспеціалізовані заклади, школи, як постійно працювали дистанційно чи очно. У тестуванні взяли участь учні, які постійно перебувають за межами України і навчаються онлайн в українських школах, і учні, які є внутрішньо переміщеними особами. В цілому близько 6 тисяч учнів взяли участь у кожному тесті, — розповів голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.

Результати тестування показали, що українські школярі краще впорались із завданнями з когнітивного виміру, тобто коли йшлося про набуті знання, однак значно гірше дають собі раду, коли потрібно застосувати аналітичні навички.

Керівниця ініціативи забезпечення доступу до шкільної освіти проєкту SURGe Олена Заплотинська зауважила, що завдання були оптимальної складності, тобто не включали складних завдань високого рівня, однак виявили проблеми з міркуванням і аналітичністю.

— Учням 6-го класу було складно прочитати текст з розумінням, лише 11% школярів впоралися з цим завданням і визначили мету прочитаного, — зазначила вона. — Низький рівень знань з геометрії може бути пов’язаний з тим, що саме в період її вивчення діти перейшли на дистанційне навчання. Водночас результати тестування восьмикласників продемонстрували не стійкі знання, набуті за останні півтора року.

Першим етапом дослідження стало опитування директорів шкіл, вчителів та батьків, які заявили про зниження успішності.

Серед чинників, що погіршують якість навчання, було названо, зокрема, обмежений доступ до освітнього процесу: в умовах війни 30% учнів не мають постійного доступу до навчання. Крім того, у селах доступність навчання нижча, ніж у містах.

За оцінками педагогів, погіршився психологічний стан та мотивація учнів. Кількість школярів, які почуваються тривожно, зросла вдвічі у порівнянні з початком 2022 року.

Водночас втрати у навчальному процесі (пропущені заняття) зумовлені постійними повітряними тривогами, відсутністю електропостачання, Інтернету та укриттів. Більшість вчителів у містах і селах вказують на зниження успішності учнів, натомість результати дослідження показали середній рівень засвоєння навчального матеріалу учнями (більшість набрали від 15 до 50% тестових балів).

Також результати дослідження показують рівень успішності в розрізі регіонів. За словами Руслана Гурака, у центральних та східних регіонах діти впоралися із завданнями з математики та української мови значно краще, ніж їхні однолітки з інших регіонів України. А діти, які перебувають за кордоном і навчаються в українських школах онлайн, показали вищі результати, ніж їхні ровесники в Україні.

Водночас він назвав чинники впливу на успішність:

— Там, де соціально-економічні умови кращі, — учні краще впоралися з тестами. Діти, які мають власну кімнату, комп’ютер чи планшет, за допомогою яких навчаються, мають вищі результати. Так само значно краща успішність у дітей, чиї батьки допомагають їм здобувати знання, виконувати домашні завдання і цікавляться освітнім процесом, — зазначив Руслан Гурак.

Як інструмент для подолання освітніх втрат, спричинених війною, спікери рекомендували вчителям використовувати тести на платформі Всеукраїнської школи онлайн (ВШО). Так можна визначати прогалини у знаннях учнів і оперативно змінювати підходи до навчання. А результати цього дослідження вже зараз вказують, які аспекти слід доопрацювати з учнями.

Зазначене дослідження заплановано проводити у 2023, 2024 та 2025 роках, щоб побачити тенденції прогресу чи регресу в освітніх здобутках школярів. Уже у вересні цього року відбудеться вимірювання соціально-емоційних навичок школярів.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2023-08-29 13:48:31