З плакатами та театральним дійством: у Луцьку пройшла акція на підтримку полонених азовців

Попри сильну зливу, більше сотні людей прийшли на мирну акцію у Луцьку на підтримку полонених азовців.

Її організували родини бійців, які до останнього боронили Маріуполь і вимушені були здатися окупантам. Чимало людей долучилося до акції, щоб підтримати дружин та дітей оборонців. З ними немає зв’язку вже третій місяць.

У руках учасники мирної акції тримали плакати, світлини з героями. З квітів на асфальті виклали слово Оленівка, тимчасово захоплене селище, де у ніч на 29 липня російські окупанти здійснили терористичний акт на території виправної колонії.

Провели й імпровізоване театральне дійство, де люди в чорному одязі з літерою Z коять безчинства.

– Це символізує те, що Російська Федерація вперто ігнорує усі зобов’язання, плює на домовленості й не дотримується жодних міжнародних норм. Якраз на цьому ми хотіли зробити акцент, щоб світові організації бачили, як грубо РФ порушує й Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, – розповіла Фактам ICTV авторка театрального дійства Руслана Порицька.

Родини азовців закликають міжнародні організації допомогти визволити з полону оборонців Маріуполя, допоки не пізно. Нині Росія робить з них терористів, та насправді – саме вона є державою-терористом.

І треба зробити усе можливе, щоб бійці повернулися додому, адже усі вони відчайдушно боронили Україну.

– Ми апелювали до багатьох структур, зокрема й до президента Туреччини, щоб вони стали третьою стороною. Але Росія весь час відмовляла, щоб мати гарну картинку, що вони взяли в полон один з найбоєздатніших підрозділів Збройних сил України. Вони не погоджувалися на жодні умови, як окрім взяти усіх в полон і, як згодом виявилося, і ООН, і Червоний Хрест сказали, що не були гарантами, а просто подивляться, як хлопці вийдуть з заводу і все, на цьому підтримка азовців закінчилася. Вони жодного разу не були в колонії, де утримуються хлопці, і не надали їм жодної допомоги, – розповіла дружина полоненого 26-річного бійця Азова Вікторія.

Де нині утримують її чоловіка – жінка не знає, як і більшість цих родин.

Такими акціями сім’ї полонених хочуть достукатися до усіх світових спільнот, щоб їх почули. Адже над захисниками у полоні знущаються, вони не мають належних умов утримання, які їм обіцяли, впевнені родини азовців.