Якими емблемами маркуватимуть будівлі та транспорт, що підпадають під норми міжнародного гуманітарного права

21 жовтня Кабінет Міністрів України затвердив Порядок маркування в особливий період будівель та споруд, транспортних засобів, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідними розпізнавальними знаками — емблемами.

Дія цього Порядку поширюється на:

• культурні цінності;
• медичні формування;
• санітарно-транспортні засоби;
• об’єкти суб’єктів господарювання у сфері водо-, тепло-, газо- та електропостачання, які віднесені до відповідних категорій цивільного захисту (особливої важливості, першої чи другої) згідно з Порядком віднесення суб’єктів господарювання до категорій цивільного захисту;
• об’єкти критичної інфраструктури секторів енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії), водопостачання та водовідведення, продовольчого забезпечення, які внесено до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури;
• об’єкти цивільного захисту;
• пошуково-рятувальні судна;
• атомні електричні станції; атомні станції теплопостачання; дослідницькі ядерні реактори; сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів з проєктним строком зберігання понад 30 років (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки); геологічні сховища для захоронення радіоактивних відходів та/або відпрацьованого ядерного палива;
• гідротехнічні споруди напірного фронту, що затримують воду та створюють перепад рівнів води (греблі, дамби), руйнація (пошкодження) яких може спричинити затоплення територій населених пунктів та призвести до великих втрат серед цивільного населення;
• об’єкти підвищеної небезпеки.

Маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється за допомогою розпізнавальних знаків (емблем), зокрема:

1. Розпізнавальних емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала — для позначення медичних формувань та санітарно-транспортних засобів, у тому числі тих, що належать організаціям цивільного захисту. Порядок та умови використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала на території України визначаються Законом України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»;

2. Міжнародного розпізнавального знака цивільної оборони — для об’єктів цивільного захисту, у тому числі об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів), а також об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення.

3. Спеціального розпізнавального знака культурних цінностей — для розпізнавання культурних цінностей, який може застосовуватися таким чином:

одноразово — для розпізнавання культурних цінностей, що не перебувають під спеціальним захистом; осіб, на яких покладено функції з контролю; персоналу, призначеного для охорони культурних цінностей та посвідчень відповідних осіб;

триразово — для розпізнавання культурних цінностей, що перебувають під спеціальним або посиленим захистом; транспортних засобів, залучених виключно до переміщення культурних цінностей; укриттів, призначених для збереження рухомих культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Цей розпізнавальний знак наноситься на об’єкт нерухомої культурної спадщини без надання одночасного дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

4. Міжнародного спеціального знака установок чи споруд, що містять небезпечні сили, — для розпізнавання установок чи споруд, що містять небезпечні сили.

5. Розпізнавальної емблеми пошуково-рятувальних одиниць — для розпізнавання пошуково-рятувальних суден.

Розпізнавальна емблема, якою за міжнародним звичаєм маркуються пошуково-рятувальні одиниці (морські та повітряні судна, які укомплектовані навченим персоналом і оснащені обладнанням, придатним для швидкого проведення операцій з пошуку і рятування людей), складається з абревіатури англомовного визначення пошуку і рятування (Search and Rescue):

Розпізнавальна емблема наноситься на обох бортах або надбудові судна, її колір повинен бути контрастним щодо кольору борту, надбудови, палуби. Розпізнавальний знак (емблема) за можливості наноситься на плоску поверхню або на прапори та повинен мати розміри, що забезпечують можливість їх розпізнавання на великих відстанях. У нічний час або в умовах обмеженої видимості розпізнавальний знак (емблема) повинен освітлюватися або світитися, чи виготовлятися з матеріалів, які дають змогу його розрізняти за допомогою технічних засобів виявлення.

Переліки об’єктів міжнародного гуманітарного права визначаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання на підставі методик, які розробляються та затверджуються: МОЗ, МВС, Мінрегіоном, МКІП, Мінінфраструктури.

Переліки об’єктів міжнародного гуманітарного права підлягають уточненню не рідше ніж один раз на рік станом на 1 січня поточного року.

Маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права та роботи з їх відновлення здійснюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, у власності чи користуванні яких перебувають такі об’єкти, з моменту настання особливого періоду.

Детальні описи та розміри маркувань представлено у додатках до Порядку маркування.