Україна і світ

Якими будуть наслідки конфлікту у Нагірному Карабасі і хто підтримує Арменію та Азербайджан

27 вересня після двосторонніх звинувачень Вірменії та Азербайджану у провокаціях почалися масштабні бойові дії в районі Нагірного Карабаху.

У результаті поновлення збройного конфлікту вже загинули сотні солдатів, знищено десятки одиниць військової техніки.

І це трохи більше, ніж за першу добу. У Вірменії оголосили загальну мобілізацію, а Азербайджан увів воєнний стан у країні.

Можливо, регіон чекає повторення так званої чотириденної війни 2016 року, а можливо і щось значно гірше.

Передумови поновлення конфлікту

За понад 30 років збройне протистояння у Нагірному Карабасі періодично поновлювалося з різною силою. Протягом останніх років найбільшу увагу до регіону привернула так звана чотириденна війна, під час якої Азербайджану вдалося взяти під контроль близько 20 кв. кілометрів території.

В середині липня між Вірменією та Азербайджаном поновилися бойові дії, які, хоч і не були дуже масштабними, все ж негативно впливали на ситуацію у регіоні.

Вже 16 липня в Азербайджані оголосили про можливість нанесення ракетного удару по важливих об’єктах у Вірменії, але лише у разі, якщо вірменська сторона почне обстріли.

– Водночас вірменська сторона не повинна забувати, що новітні ракетні системи, які перебувають на озброєнні нашої армії, дозволяють з високою точністю вдарити по Мецаморській АЕС, що може стати для Вірменії причиною великого лиха, – заявив представник Міністерства оборони Азербайджану Вагіф Даргяхли.

Невдовзі після цього представник генсека ООН Стефан Дюжаррік говорив про те, що повномасштабний конфлікт між країнами може завершитися катастрофою.

Буквально до вчорашнього дня він був у підвішеному стані. Але знадобилася лише невеличка іскра, щоб військові з обох сторін відкрили вогонь.

Конфлікт без вирішення

Донині конфлікт навколо Нагірного Карабаху не вдавалося вирішити і не варто очікувати, що це відбудеться нині. Воювати на вказаній місцевості досить складно, і якщо одна зі сторін хоче досягнути значного результату, необхідно розгорнути повномасштабну операцію.

– На театрі – дуже складна гірська місцевість, скельно-бетонні позиції, які сторони створювали десятками років, швидких результатів чекати не доводиться, а наскільки рішучими вони будуть – взагалі питання, – пише військовий оглядач Олексій Арестович.

– Сегодня в рано утром Вооружённые Силы Азербайджана перешли в наступление на территорию непризнанной…

Опубликовано Алексеем Арестовичем Воскресенье, 27 сентября 2020 г.

Нині експерти не дають прогнозів щодо того, скільки триватиме нове загострення конфлікту. Роль відіграють багато факторів, зокрема і озброєність обох армій.

У коментарі Фактам ICTV керівник Центру військово-правових досліджень, політичний експерт Олександр Мусієнко заявив, що нині може йтися про місяці загострення.

– Наслідками може бути ще більше розширення суверенітету та впливу Азербайджану, або ж навпаки. Я вважаю, що Азербайджан, найімовірніше, здобуде частину територій внаслідок цих бойових дій.

Та це також залежатиме від того, скільки вони триватимуть. Можливо, це буде не чотири дні, а місяць-два, – каже експерт.

Так звану Карабаську війну Азербайджан фактично програв, але під час чотириденної війни армія країни показала, що здатна успішно відвойовувати територію.

Нагірний Карабах

Схожий результат ми можемо побачити і цього разу. Все залежатиме від того, на що саме налаштовані сторони конфлікту, адже обопільні звинувачення лунають вже кілька місяців.

– Ми чуємо заяви, наприклад, керівництва Азербайджану про те, що вони готові до наступальних дій, щоб гарантувати територіальну цілісність країни. Я думаю, щонайменше якісь наступальні і бойові дії ми ще побачимо.

Якщо будуть проведені вдалі наступальні дії з боку Азербайджану, то і цього разу вони можуть взяти під контроль певну територію. Можливо, і вірмени також атакуватимуть і “звільнятимуть” захоплені території, – розповідає Мусієнко.

Експерт з безпеки Кавказького регіону Сільвія Стобер вважає, що підготовка до виходу військових дій із замороженого стану тривала протягом кількох місяців.

А тому навряд чи можна говорити про повторення подій 2016 року. Жодна зі сторін не бажає відступати, а дезінформація лише збільшує напругу.

Конфлікт у Нагірному Карабасі

Водночас у Вірменії вже порушили питання “незалежності” самопроголошеної республіки Нагірного Карабаху.

На думку Мусієнка, більшість країн світу не визнають самостійність Нагірного Карабаху, адже в регіону немає права на самовизначення. Він вже перебував у складі іншої держави.

– З боку Вірменії, якщо про це говорить її прем’єр-міністр Нікол Пашинян, це можливо. Та хто ще визнає цю “незалежність”? Можливо ще РФ та кілька країн, які є союзниками Росії. Не думаю, що це визнає світова спільнота.

Якщо на це підуть, то створять ще одну зону нестабільності, буде фактично ще одна невизнана республіка, – каже експерт.

Звичайно, подібні конфлікти не проходять повз найближчих сусідів. І цього разу розвиток подій навколо Карабаху та їхні наслідки можуть значною мірою залежати від дій інших держав.

Зовнішні фактори

Протистояння знайшло підтримку і поза межами держав, які беруть в ньому участь. Особливу увагу воно привернуло в РФ, адже вона часто підтримує керівників держав з проросійськими поглядами.

У цьому конфлікті підтримка припала на сторону Вірменії, але нині з’явився ще один гравець, який став допомагати Азербайджану – Туреччина.

– Цього разу Азербайджан грає в гру, забезпечену союзною Туреччиною – турецький контингент, введений нещодавно в Азербайджан, страхує Баку від прямого втручання Москви у конфлікт.

Україна традиційно підтримує Азербайджан: як давнього союзника і як сторону, яка постраждала від таких самих дій Росії, як і ми, – пише Арестович.

В Міністерстві закордонних справ Вірменії навіть заявляють про те, що Туреччина відкрито бере участь у конфлікті, проте нині жодних підтверджень цьому не надали.

Та така підтримка може негативно вплинути на виведення протистояння з активної фази.

– Керівництво Азербайджану може бути більш вмотивованим до ескалації ситуації завдяки посиленій підтримці з боку союзної Туреччини, водночас постачання російської зброї до Вірменії означає, що градус конфлікту лише зростатиме, – сказала виданню Deutsche Welle Стобер.

Конфлікт в Нагірному Карабасі: чим може завершитися протистояння

Тобто, залежно від обсягу та тривалості підтримки кожної зі сторін, ми можемо побачити дуже різні результати ближче до завершення ще однієї активної фази конфлікту.

Звичайно, кожна держава шукає у ньому певну вигоду. Однак світова спільнота закликає Азербайджан та Вірменію повернутися до діалогу та якнайшвидше завершити військові дії.

Такі заяви лунають навіть у Кремлі, однак із закликом не розбиратися, хто нині винуватий у відновленні бойових дій.

Та якщо протистояння триватиме, то Вірменія може отримати значну військову допомогу не лише від РФ, але й інших членів Організації Договору про колективну безпеку.

– Вірменія є членом ОДКБ, а договір про ОДКБ передбачає, що напад на одну з країн-членів є фактично нападом на весь блок. Таким чином Росія фактично отримує право на застосування своїх військових, а у Вірменії присутні щонайменше три-п’ять тис. російських військовослужбовців, – висловлює думку Мусієнко.

Залишається лише спостерігати за розвитком ситуації у Нагірному Карабасі. Хоча більшість країн та організацій і закликають зупинити кровопролиття, нині все свідчить, що жодна зі сторін не готова поступитися.

Цілком імовірно, що під тиском зовнішніх факторів країни все ж припинять обстріли і все знову “заморозиться”.

Та разом з підтримкою від Туреччини Азербайджан може спробувати перевершити досягнення чотириденної війни. І тоді тривалість нової гарячої фази може вимірюватися вже не днями, а місяцями. Особливо враховуючи останні заяви Туреччини про відновлення територіальної цілісності Азербайджану.

Владислав Бомбела

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram



Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-09-28 18:58:54

Back to top button
Close