які нововведення з’являлися в Основному законі

27 років тому – 28 червня 1996 року – Верховна Рада ухвалила Конституцію України, Основний закон, за яким живе уся країна.

Втім, із того часу її текст кілька разів змінювали. Хоча внести зміни в Конституцію України не так вже й легко.

Адже, згідно зі ст. 155 Основного закону, законопроєкт про внесення змін, попередньо підтриманий 226 депутатами, вважається ухваленим, якщо на наступній сесії парламенту за нього проголосувало не менше ніж дві третини від конституційного складу (300 депутатів).

Які зміни вносили до Конституції України протягом останніх 27 років – читайте у нашому матеріалі.

Зміни 2004 року

2004 рік найбільше запам’ятався українцям Помаранчевою революцією. Але тоді ж до Основного закону офіційно внесли перші важливі зміни.

Так, завдяки рішенню Верховної Ради, з лютого 2004 року Україна стала парламентсько-президентською республікою. Це означало, що повноваження президента були обмежені, а парламенту та уряду – значно розширені.

Зокрема, Верховна Рада призначала за поданням глави держави прем’єр-міністра, міністра оборони, міністра закордонних справ. А за поданням прем’єра – інших членів уряду.

Але кандидата на посаду голови уряду президент міг подати в парламент тільки за пропозицією коаліції депутатських фракцій, які становили конституційну більшість.

Через три роки після ухвалення рішення тодішній президент Віктор Ющенко намагався скасувати ці зміни. Він навіть ініціював створення конституційної ради для проведення референдуму. Але йому так і не вдалося це зробити.

Зміни 2010 року

У 2010 році, коли президентом став Віктор Янукович, підконтрольна йому Партія регіонів звернулася до Конституційного Суду з проханням визначити, чи були законними зміни, внесені до Конституції України у 2004 році.

Рішенням суду і без голосування парламенту зміни визнали такими, що не відповідають Основному закону. Після цього Україна повернулась до президентсько-парламентської форми правління.

Та на цьому Янукович вирішив не зупинятися, і у 2012 році навіть створив Конституційну асамблею, щоб розробити нову Конституцію. Але корективи у його плани вніс Євромайдан і початок Революції гідності.

Зміни 2014 року

Після кривавих подій Революції гідності і втечі Віктора Януковича з України Верховна Рада проголосувала за відновлення редакції Конституції 2004 року.

Рішення Конституційного суду, ухвалене у 2010 році, визнали незаконним. Так Україна знову стала парламентсько-президентською республікою, а повноваження глави держави урізали.

Зміни 2016 року

2 червня 2016 року Верховна Рада внесла чергові зміни до Конституції України, які стосувалися реформи правосуддя.

Вони передбачали, що президент призначає та звільняє з посади за згодою Верховної Ради генерального прокурора.

Крім того, згідно зі змінами 2016 року, відбулася реорганізація Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя. Кількість членів ради збільшилася до 21.

Водночас з її складу виключили міністра юстиції та генерального прокурора. Тоді ж Вищій раді правосуддя надали право відстороняти, переводити, звільняти суддів і подавати президентові подання на їхнє призначення, а також право давати згоду на затримання й арешт суддів.

Крім того, зміни передбачали, що суддя повинен, окрім декларації про доходи, подавати декларацію сімейних зв’язків і декларацію добропорядності.

А ще в Основному законі закріпили створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності та місцевих окружних судів.

Зміни 2019 року

7 лютого 2019 року Верховна Рада закріпила в Основному законі курс на Європейський Союз і НАТО.

Нардепи внесли зміни до Конституції України, які передбачали незворотність стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.

Зокрема, вони доповнили преамбулу Конституції словами про підтвердження європейської ідентичності українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України.

А до ст. 102 Конституції додали формулювання, що президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та у НАТО.

Зміни 2020 року

1 січня 2020 року набув чинності закон Про внесення змін до ст. 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів.

Завдяки документу тепер нардепів можуть притягати до кримінальної відповідальності, затримувати чи заарештовувати без згоди Верховної Ради.

Водночас у ст. 80 Конституції залишилася норма про те, що народні обранці не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу або наклеп.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.