Які літаки Росія використовує для запуску ракет по Україні

Все частіше російські агресори для ударів по Україні використовують стратегічну авіацію, а не кораблі чи наземні комплекси. Бо Іскандери та Калібри – уже в дефіциті, а от ракет типу Х радянського виробництва – все ще вистачає. Але що це за літаки? Це бойові машини сімейства Ту. Факти Тижня розібралися з їхніми слабкими та сильними сторонами.

Чим Росія завдає ракетних ударів по Україні

Бомбардувальник Ту-95 – один із символів Холодної війни. Саме такий літак Росія використовувала навесні для запуску крилатих ракет в бік Дніпра, Івано-Франківська чи Одеси. І під час останньої масованої атаки 5 грудня.

Ту-95 створювався ще за часів Сталіна. Міг здійматися у небо за будь-якої погоди і знищувати стратегічні об’єкти в тилу ворога. Та головне – атакувати супротивника ядерною зброєю.

Необхідність стратегічної авіації у Радянському Союзі усвідомили одразу після Другої Світової Війни, коли почалося глобальне протистояння зі США. Потрібно було щось, що змогло б донести атомну бомбу до Вашингтона, оскільки міжконтинентальних балістичних ракет ще не було. Ось тоді й створили Ту-95 Ведмідь.

Він був прийнятий на озброєння у 1955 році і мав стати конкурентом американського В-52. Турбогвинтовий гігант може долати до 14 тисяч кілометрів. Хоч його устатковання і застаріле, він все одно може завдавати ударів та нести багато шкоди.

У складі екіпажу – семеро людей, бо комп’ютерних систем обмаль, все робиться вручну. Цей літак може нести до восьми ракет.

Радянський авіапром на цій моделі не зупинився. Вже у 60-х створили нову бойову машину. Ракетоносець Ту-22М3, який мав вже реактивні двигуни і серйозніші характеристики.

Ту22М3 вважається найшвидшим дальнім бомбардувальником у світі. Максимальна швидкість сягає близько 2000 км на годину. Багаторежимні крила забезпечують можливість польоту на різних режимах. Він може розправляти крила. Може міняти стріловидність, що збільшує його швидкість.

Утім, за радянських часів саме цей літак отримав найгіршу репутацію серед інших бомбардувальників через свою високу аварійність. Він складний в управлінні під час злету і посадки. До всього, вимагає багато уваги під час підготовки до бойового завдання.

Ракети класу Х, а конкретно Х-22, розроблялися під цей літак. Щоб встановити їх на нього, потрібна робота кількох десятків техніків протягом кількох годин. Тому росіяни довго готуються, обирають цілі по кілька днів, а масові удари здійснюють раз на тиждень, а не щодня.

Попри це, Росія активно використовувала такі літаки у Сирії, Грузії, Афганістані і Чечні. І використовує в Україні. Саме ракетою з Ту-22 у червні загарбники поцілили і в ТРЦ Кременчука. Хоча ці літаки насправді призначені не для ударів по об’єктах цивільної інфраструктури, а для ураження авіаносців.

Ще одна модель, яку росіяни використовують для ракетних бомбардувань України – це Ту-160. Теж радянська розробка. Це найпотужніша бойова машина у світі. Може нести одночасно до 12 ракет, летіти до 15000 кілометрів і розвивати швидкість до 2000 кілометрів на годину. В кабіні ця машина – також значно сучасніша, ніж її попередники.

Літак значно краще керується за допомогою джойстика, а в його управлінні значно більше комп’ютерних систем. Він може нести на собі рекордне бойове навантаження – 45 тонн.

– Шість ракет вони кріплять отак по колу. Потім створочка відкривається, ракета сходить вниз, барабан провертається, в нижнє положення виходить наступна ракета, включаються двигуни, і ракета лягає на курс. За 2 хвилини літак скидає всі 12 ракет, – каже науковий співробітник авіаційного музею Костянтин Поліщук.

Для порівняння – флагман Чорноморського Флоту Росії Адмірал Макаров може нести усього вісім.

– Простіше підняти в повітря 10 бомбардувальників, ніж виводити в море 10 кораблів, притому, що для рашистів навряд чи це завершиться безкарно, – пояснює головний редактор Defence Express Олег Катков.

Але при цьому літаки складніше обслуговувати. Наприклад, той же Ту-160 – вимагає дуже ретельної уваги до електроніки.

– В літаку є 130 різних комп’ютерних систем, які контролюють різні системи, чотирикратне резервування всіх операцій, дуже багато складних агрегатів, які потребують вдосконалення. Це ж не просто вийняв і поставив, це потребує узгодження з іншими приладами, – розповідає Поліщук.

Скільки у Росії бомбардувальників

За даними Міноборони РФ, в Росії наразі є 50 літаків Ту-95, 60 – Ту-22М3 і лише 16-ть Ту-160. Хоча насправді цифри значно менші, каже авіаційний експерт Валерій Романенко. Ту-160 реально ледь не вдвічі менше, як і Ту-22.

– В строю росіяни мають три з половиною полки на них, тобто загальна кількість до 35-40 літаків максимально, – говорить Романенко.

Така ж ситуація і з ТУ-95.

– Їх списочно, як рапортують джерела, – 50 штук. Але Росія має два полки, але один половинний. Тобто, один полк 18-20 літаків, і другий – половинний – це 10 в найкращому випадку, – розповідає експерт.

Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат каже, що стратегічну авіацію росіяни оберігають і близько не підпускають до українських кордонів.

– Немає великої різниці, звідки завдавати тих ударів. Якщо вони можуть завдавати їх з Волгодонська Ростовської області, вони можуть завдавати їх з Каспію, значно далі, ракети, та ж Х-101 має дальність 5500 км, тобто вони можуть випустити її прямо з аеродрому, де вони базуються, – сказав Ігнат.

Після розпаду СРСР нових бойових ТУ майже не робили. А тому упродовж цього часу лише списували старі. І такого брухту чимало.

– Ту-95, то якщо подивитися на базу Енгельс, супутникові знімки, то видно, що поряд з ураженим літаком стоїть літак без закінцівок крил. Це на брухт. Списаний. І якщо подивитися там фотографії, де стоять літаки крилом до крила – теж на брухт. Боєготовні літаки так не ставлять, – каже Романенко.

Певно, через нестачу бойових машин, цей застарілий брухт росіяни використовують, аби поповнювати свій авіапарк. Це при тому, що просто неба він міг простояти кілька десятків років.

– Вони беруть законсервовані літаки, які більш-менш, і відновлюють їх, а не ремонтують ті, які були пошкоджені, – пояснює авіаційний експерт.

Ще одна проблема – ракети, носіями яких є ці бойові ТУшки. Запас Х-22 і Х-555 поступово закінчується. А ті, що вдосталь вистачає – Х-101 – не завжди підходять до бомбардувальників радянського періоду. Ту-22М3 взагалі не може їх нести. Проблеми є і з Ту-160.

– Раніше він ніс 12 ракет Х-555, але Х-101 більша за розмірами й за розмахом фюзеляжу і просто не вміщається в револьверну підвіску, яка у нього у фюзеляжі розташована. Наприклад, ракети Х101 Ту-95 через їхні збільшені розміри не може нести взагалі на внутрішній підвісці. Тому вони зробили геть ідіотське рішення – на турбогвинтовому літаку два зовнішні пілони по дві ракети, – говорить Романенко.

На модернізацію потрібні час і гроші. Крім того, у РФ було лише три аеродроми, які могли обслуговувати ці бойові літаки. Два з них нещодавно потрапили під обстріл дронів. Тому дорогоцінні бомбардувальники Росія перемістила за кілька сотень кілометрів далі. На північ – в Оленєгорськ. А це означає, що ракети, випущені цими тушками летітимуть довше, а самі машини – зношуватимуться більше.

– Це астрономічна для них задача: треба перетасувати всі сили – від зенітних комплексів до літаків, це глобальний стратегічний аспект. Вони будуть змушені зменшити кількість ЗРК і літаків в прифронтових районах, зробити ешелоновану оборону, – говорить Катков.

А отже, більше часу йтиме і на підготовку до чергового ракетного запуску. Та й, зважаючи на нещодавні атаки на аеродроми, захищати бомбардувальники тепер росіянам доведеться ретельніше.