Якби знайшов їх, не було б ніякого суду. Батько закатованого хлопця з Бучі знає позивні його мучителів

А ви бачили фото з моргу? Валентин Слизюк шукає на телефоні фотографії тіла свого сина Романа: Я ще ДНК-експертизу чекаю, але це він, я певен. Ось татуювання збереглося на руці. Ось курточка, це я собі купив, а потім йому віддав, іконка Богородиці, це він взяв з дому, коли його вже забирали росіяни у полон. Пів голови, бачите, нема, знесло кулею…

За тиждень до війни, 18 лютого, Роману Шадловському виповнилося 27 років. 13 червня його тіло знайшли у братській могилі поблизу села Мироцьке Бучанського району. У лісі, де стояли російські військові, тоді виявили загалом сім тіл. Шістьох ще впізнають.

Побачили нагородні документи і сказали: Це наш клієнт

– Ось тут нас обшукували, сказали спертися на стінку, руки вверх, в ряд усіх: Рома, Ігор, я, Сашко, – каже Валентин Слизюк.

З Валентином ми спілкуємося у Бучі на вулиці Ястремській, на задньому дворі будинку, де він мешкає. Це двоповерховий гуртожиток, розташований поміж приватного сектору. Про війну тут зараз практично нічого не нагадує, жителі потроху повернулися, будинки не зруйновані, а у дворі то там, то тут лежать дитячі іграшки.

– У березні тут, біля дому, техніка стояла, – каже пан Валентин. – Росіяни прийшли 4 березня, зайшли у будинок, почали стукати у двері. Ми з сином були вдома. Я спершу не відкривав, але вони вже двері фактично вибивали, кажу Ромі: “Я відкриваю”, – згадує Валентин.

Вони забрали всіх чоловіків, що були в гуртожитку, вивели, роздягнули, дивилися татуювання, просили розшифрувати. Квартиру обшукували, Валентин почув, як один з них сказав, що в будинку багато військової форми.

– Ми з сином працювали в охороні, тому була охоронна форма і його військова. Рома служив в АТО. Один з окупантів виніс його документи нагородні. Медалей самих не було – син роздав племінникам бавитися.  А там нагорода за Авдіївку. Чую, один каже: “Наш клієнт”, – каже Валентин.

Росіяни забрали всіх, крім Валентина, і вивезли у невідомому напрямку.  Батько сподівався, що сина взяли у полон, адже нібито одного із його сусідів, яких забрали разом з Романом, показували у сюжеті російського каналу. Тому він чекав.

– Рома добрий був, – каже Валентин Слизюк. – Всім допомагав. Я не був у захваті від того, що він пішов воювати (пішов на фронт у 2016 році). Він мені дзвонить, каже про це, а я йому: “А я тобі що, дозволяв?”. А він каже: “Вже все вирішено”. Пішов, двічі контужений був.

Коли Росія пішла у наступ 24 лютого, Валентин з сином записалися у тероборону, але їм сказали, що зброї нема, то вони були вдома.

Чоловік тримає у руках форму сина, на ній його позивний – Рамзес. Батько згадує: “Ну, Рома, Рамзес, так його в дитинстві називали – Рамзес, Ромашка”.

Це був його єдиний син, донька померла маленькою, дружина – два роки тому, від раку.

На території Київщини виявили 1 300 тіл

Романа застрелили кулею в голову, прострелили коліна, руки були зв’язані скотчем. Такі ж поранення і в інших знайдених у братській могилі.

Загалом у середині червня у лісі біля села Мироцьке поблизу Бучі на Київщині знайшли сім тіл.  Шість людей були поховані в одній ямі і ще один окремо. На це поховання правоохоронцям вказав місцевий житель.

– Мироцьке – одне з місць масових розстрілів, там загалом уже знайшли 18 убитих, – каже речниця поліції Київщини Ірина Прянішнікова.  – Тут були позиції російських військових. Імовірно, будуть знаходити ще тіла.

Загалом в області вже виявили 1 300 загиблих, багато з ознаками катувань, з них більше 1 100 – на території Бучанського району, адже він першим прийняв удар.

– Ми створили Телеграм-канал “Загиблі в Бучанському районі”, туди викладають фотографії тіл, знайдених на території області, щоб легше було опізнавати, – каже Ірина Прянішнікова.

У самій Бучі та околицях виявили понад 420 тіл, з них 12 – діти. Десятки – не опізнані.

– Якщо їх не опізнають, то поховають, – розповідає заступниця міського голови Бучі Михайлина Скорик.  – За християнським обрядом. Могили під номерами, і якщо згодом ідентифікують людину, то номер можуть змінити на ім’я або ексгумувати тіло. Наша ритуальна служба готова до цих поховань, чекаємо рішення прокуратури.

Думаю, що про Рому хтось росіянам повідомив

Батько Романа впевнений, що росіяни не спроста прийшли саме до них. Вони знали, куди ідуть.

– Серед жителів Бучі були колаборанти, але це явище не було масовим, – каже Михайлина Скорик. – Росіяни, ідучи у наступ, добре готувалися, і чорні списки у них були заздалегідь складені, я сама була у такому списку.

За словами Михайлини Скорик, багато інформації вони брали із відкритих джерел. Масові розстріли у місті почалися саме тому, що люди відмовлялися співпрацювати  з росіянами. Їх хотіли залякати, вбивали, а тіла не забирали з вулиць, щоб люди боялися, або не давали поховати.

Батько Романа Шадловського усю окупацію прожив у Бучі, росіяни не випускали його. Коли від хвороби помер сусід – не дозволили поховати на кладовищі.

– Сказали, якщо повезете, всіх розстріляємо.  Він три дні полежав, і ми його похоронили у дворі. Ось тут,  – Валентин веде нас у глиб садка, тут висока трава, про те, що тут була могила, не нагадує вже нічого. – На сороковий день, коли росіяни пішли, ми його перепоховали.

Валентин Слизюк хотів би дізнатися імена вбивць свого сина. Пригадує позивні двох солдатів, що тоді були у них – Бізон і Кабан.

– Я не знаю, яка то була частина, підрозділ, вони були дуже добре екіпіровані. Що б я зробив, якби знайшли їх? Суду б не було, – каже Валентин.

За даними Офісу президента, у Бучі та околицях стояли такі російські підрозділи:

• 64 омсбр 35 А Східного ВО (64 мотострілецька бригада),
• 5 отбр 36 Східного ВО (5 танкова бригада),
• 331 пдп 98 пдд (331 парашутно-десантний полк),
• 137 пдп 106 пдд (137 парашутно-десантний полк),
• 104 і 234 дшп 76 дшд (104 і 234 десантно-штурмовий полк),
• 14 і 45 обрспн (14 і 45 бригади спецпризначення),
• 63 опОН Росгвардії (63 полк спецпризначення),
• 155 обрмп ТОФ (155 окрема бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту).

Головне управління розвідки також оприлюднило імена та інші дані бійців 64 бригади. Усі вони, наголошують у ГУР,  воєнні злочинці, які знущалися та вбивали людей у Бучі. Повний список тут.

Фото автора