Як змінилася свідомість українців за рік війни – політичний психолог

Політичний психолог Валентин Кім у коментарі популярному українському інформагентству розповів про те, як змінилася свідомість українців під час війни.

– Оскільки ми знаходимося в процесі змін і всередині подій, які ще не закінчилися, наша ситуація може бути описана по теорії хаосу другого порядку, – пояснює Валентин Кім.

За словами психолога, хаос першого порядку – це коли відбувається величезна кількість змін, кожна з яких може змінити ситуацію. Хаос другого порядку – коли навіть інформація про зміни може змінити ситуацію.

– Тобто, зараз ми знаходимося в ідеальному хаосі. Але деякі речі ми можемо зафіксувати і спрогнозувати, як вони можуть розвиватися надалі, якщо в системі вже не буде кардинальних змін, – говорить Кім.

Психолог зазначає, що перше, що спостерігається в українському суспільстві – це каскад провини:

• люди, які виїхали з України, відчувають провину перед тими, хто залишився;
• ті, хто залишився, відчувають провину перед тими, хто волонтерить;
• волонтери відчувають провину перед тими, хто воює;
• військові відчувають провину перед тими, хто загинув.

На думку психолога, це формує потребу у людей бути корисними.

Відбулися зміни і на рівні сім’ї. Велика кількість сімей розділена: дружини з дітьми за кордоном, а чоловік – в Україні, або дружина з дітьми в Україні, а чоловік пішов воювати, або навпаки – воювати пішла дружина. Через це члени сім’ї тривалий час знаходяться на великій відстані один від одного.

Як зазначив психолог, з одного боку це актуалізує потребу в сімейних відносинах, а з іншого – це важке випробування для сім’ї, яке не всі зможуть пройти. Зараз Росія завдає значної шкоди інституту сім’ї.

Крім того, спостерігається високий рівень так званої травми свідка. Українці, які не стали жертвами агресії, спостерігають за тими, хто постраждав, і сприймають це як власне горе. Це призводить до того, що суспільство перебуває в стані емоційного виснаження внутрішніх ресурсів.

– Завдяки тому, що Україна гідно відстоює свою свободу, ми отримуємо власну історію успіху і позбавляємося від комплексу неповноцінності, який завжди нам був притаманний, – зазначає психолог.

За його словами, також відбулася зміна формату ідентичності. Раніше на першому місці стояла регіональна ідентичність, а далі – місцева і національна.

Тобто, українці, в першу чергу, ідентифікували себе з певними регіонами, наприклад, Донбасом, Слобожанщиною, Закарпаттям. Зараз це почуття відійшло на третій план, а на першому – державна і національна ідентичність, на другому – місцева. Наприклад, “я українець з Києва”.

– Крім того, створено прецедент на право не поважати росіян. Їх раніше ніхто особливо не любив, російське марнославство було знайоме всім “братнім” республікам. Але зараз вже є право їх не поважати, яке поширюється на всіх, – констатує психолог.