Як харчуються наші захисники на передовій

23.09.2023

136 2 хвилин читано

Успішні виконання бойових завдань потребують комплексного забезпечення. А щоб ще вправніше нищити окупанта, захисникам потрібно щодня отримувати повноцінне харчування. Кореспондент АрміяInform дізнався, чим годують артилеристів 406-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова на передовій та про особливості транспортування до розрахунків гармат безпосередньо на бойові позиції.

Гаряча перша страва, м’ясо чи риба, овочеві салати та смаколики. Так харчуються наші захисники на передовій. Щоправда, найважче — це підвезти страви на позиції під обстрілами та ще й «по-тихому», щоб не видати ворогові розташування наших військових.

Сергій, що куховарить для бійців, служить з 2017 року. За словами військового, місцеві жителі також їм допомагають: на свята пригощають варениками, пиріжками чи голубцями, тими стравами, які в умовах війни військові готувати не можуть через брак часу чи просто фізичного ресурсу.

— Сьогодні у хлопців буде бульйон курячий, каша гречана, м’ясо тушковане. І салат зі свіжих овочів, — завершуючи приготування розповів кухар.

Харчування в бойових частинах відіграє чималу роль: на столі щодня обов’язково м’ясо, риба, фрукти та овочі. Навіть солодощі та протеїнові батончики. Готують страви в одному із населених пунктів неподалік лінії фронту. Далі на спеціальному транспорті підвозять військовим на вогневі позиції.

— Усе в режимі «стелс»: заїхали швидко, хлопцям віддали, забрали пусту тару, уїхали. Все, щоб менше створювати хаосу, руху техніки біля вогневих позицій, — поділився військовий Сергій на псевдо «Турман». — Бувало й таке, що маршрут запланований на день один, а вночі напарник їде і все змінюється. Тож, коли я вранці заступив, то вже не знаю куди їхати. Інколи, щоб нагодувати побратимів, доводиться долати кілометри, наздоганяючи розрахунок, який змінив позицію. Але то таке, така робота у кожного.

Через обстріли автівки можуть позапланово змінювати маршрут, бо змінюються позиції наших воїнів, затримуватися на дві-три години в більш-менш тихому місці, повертаючись на базу, часто забирають поранених у більш безпечне місце.

— Таке буває, що по кілька діб катаємось. Тяжко інколи, звичайно, але ми прийшли для цього, щоб робити цю справу, робити свій внесок у наближення перемоги, — каже захисник.

Сергій — водій зі стажем. Сам з міста Очаків. У перший день широкомасштабного вторгнення вирішив залишити власний бізнес і стати на захист держави.

— На своїх машинах, з власної ініціативи куплених, доставляємо хлопцям їжу. Щоб вони не були голодні й могли виконувати бойові завдання. Зараз ми направляємося на одну з вогневих позицій, — дорогою розповідає «Турман». — Недооцінювати противника ми не можемо. Вони теж слідкують за кожним рухом. Іноді буває таке, що ти хочеш заїхати, але не можеш через безпілотник, або ти починаєш рух на заїзд на позицію, починається обстріл і тобі примусово доводиться або розвернутися, або вже ризикувати своїм життям.

Поки кухарі готували і підвозили обід, наші гармаші встигли накрити позиції окупантів, знищивши техніку ворога. Тож, гарячий обід буде поданий вчасно.