Як потрапити до вищої снайперської світової ліги: про марксменський курс та прийоми від досвідчених інструкторів
Про те, як змінилась роль снайпера на передовій та як готують майбутніх снайперів АрміяInform розповів сержант-інструктор школи підготовки снайперів 199 навчального центру ДШВ ЗСУ з позивним «Зуб».
Снайпер — звучить гордо
Службу за контрактом у Збройних Силах України майбутній сержант-інструктор обрав 2019 року після того, як ще юнаком спробував себе у різних професіях, але так і не знайшов свого покликання у цивільному житті.
— Я багато де працював, у багатьох справах себе пробував. У якийсь момент вирішив піти служити на контракт, взагалі тоді не знаючи, що таке служба в армії. Представник 79 десантно-штурмової бригади запропонував на вибір дві вакантні посади — розвідника та снайпера. Снайпер звучить прикольніше, звучить гордо, тому я вирішив стати снайпером, — розповідає військовий.
Перший виїзд «Зуба» у зону ООС був 2020 року в район Мар’їнки — за пів року до того, як було запроваджено режим тиші. Через рік після повернення з Мар’їнки на другу ротацію потрапив район Станиці Луганської та Щастя. Там наприкінці ротації снайпер зустрів широкомасштабне вторгнення рф.
Захищати Україну — принципове питання
Після кількох поранень, в тому числі важкого, військового перевели на посаду інструктора в школу снайперів при 199 навчальному центру ДШВ, де він служить уже майже рік — з лютого 2024 року. Можливістю піти зі служби снайпер навіть не цікавився, бо будь-що хотів продовжити захищати Україну від російської навали.
— Поки я живий і голова-руки-ноги на місці, буду служити. Я люблю Україну, і хоча мені не все в нашій країні подобається, я готовий за неї воювати. росіяни просто напали, вторглись, зламали нам життя, зламали життя моїм близьким, друзям, родичам. Тому це принципове питання для мене, — каже він.
Це честь носити військову форму та перебувати серед бойових побратимів, мати серед них повагу, надавати їм та отримувати від них підтримку. Бо присяга та бойове братерство надзвичайно важливі.
Під час «широкомасштабки» снайпер став універсальним солдатом
«Зуб» розповідає, що під час широкомасштабного вторгнення роль снайпера на передовій дуже змінилася порівняно з попереднім періодом війни часів АТО/ООС. Впродовж трьох років війни снайпер з високоспеціалізованого бійця перетворився на універсального солдата.
— До повномаштабки снайпер — це якась «напівлегендарна постать», яка працює у «відриві» від основних сил і ніхто не знає, що, де і як він робить. Як у фільмах трошки — свої завдання, своє підпорядкування. Все своє, все окремо. Зараз же снайпер може і з автоматом піти воювати, і з гранатометом, якщо треба. Якщо він біля позицій, які штурмує ворог і він розуміє, що на цій дистанції працювати з гвинтівкою недоцільно, то буде працювати з кулемета, — каже військовий.
Зараз снайпер мусить бути універсальним солдатом, який не може працювати виключно зі снайперською гвинтівкою, бо під час міських боїв на малих дистанціях у 30‒50 метрів автомат з тепловізором є набагато доцільнішим та ефективнішим.
Дзижчання дрона страшніше за посвист міни
— На початку війни, перших місяців сім, я взагалі не знав що таке яма. Та й багато хто не знав що таке яма — особливо ті, хто працював у розвідувальних підрозділах, у снайперських підрозділах. Арту зустрічали просто: коли летить, упав на землю — і ти вже у безпеці, — пояснює «Зуб».
Натомість зараз дрони — зі скидами та камікадзе — вимагають надійного укриття та ретельного маскування, і навіть це далеко не завжди допомагає від них урятуватися.
— Зараз дзижчання дрона відчувається страшніше, ніж свист падаючої міни. Бо від міни достатньо впасти на землю — і 80%, що тебе не зачепить. А з дроном — падай, не падай, але якщо немає укриття, то врятуватися набагато складніше. І навіть за наявного укриття FPV може за тобою залетіти, — каже снайпер.
Суттєво складніше стало і з маскуванням, адже часто дрони обладнані тепловізійними камерами, від яких сховатися практично неможливо.
Маскуватися зараз потрібно перш за все від дронів
— Якщо раніше треба було маскуватися насамперед від піхоти, то зараз все змінилося — в першу чергу необхідно маскуватися від неба, від дронів. Тому зараз найбільшою мірою вчимо курсантів укриватися і маскуватися від БПЛА, — наголошує інструктор.
Піхота ворога, каже він, зараз практично неспроможна виявити підготовленого снайпера і нечасто намагається це робити. Натомість дрони перетворилися на основну загрозу, тому ховатися від них критично важливо.
— Зараз краще більше часу витратити на навчання маскуванню від дронів, від картинки зверху, і від тепловізійних дронів, ніж від піхотинців. Це зараз набагато важливіше, бо ворог намагається виявити снайперів насамперед використовуючи БПЛА, — каже «Зуб».
Снайпер — це цілодобові очі на «нулі»
Потерпаючи від ворожих дронів, снайпер спроможний допомагати власним операторам безпілотників, які не можуть забезпечити спостереження та розвідку через складні погодні умови — сильний вітер, підвищену вологість, суттєве зниження температури.
— Восени та взимку, з погіршенням погодних умов, зростає роль снайпера як спостерігача, тому що це очі, які можуть спостерігати 24/7. Хлопці в окопах не можуть дивитися в тепловізор чи у «нічник» безперервно, через кожні 5‒7 хвилин вони дають оку перепочити. Снайпер же навчений не відриватися від прицілу практично постійно, — розповідає військовий.
Це дозволяє ретельно стежити за «сірою зоною», адже відсутність надійного цілодобового і щосекундного спостереження вкрай важлива — за законом підлості ворог спробує і зможе безперешкодно переміститися саме в той момент, коли його ніхто не буде бачити.
Марксмен — перший крок, щоб стати снайпером
Розпочати підготовку на снайпера відразу після БЗВП навіть з дуже значним навчальним настрілом і високими показниками влучності та кучності стрільби неможливо — необхідно пройти відбір на наступному етапі в межах окремої навчальної підготовки.
— В першу чергу треба пройти марксменський курс. Це базовий курс на 45 днів, під час якого готують піхотних снайперів — це початкова ланка снайпінгу. Намагаємось брати людей на базовий, або підвищений рівень тільки після марксменських курсів, — розповідає інструктор.
Вже після цього починається підготовка на базовий та підвищений рівень снайпінгу, під час якого готують фахівців, які працюють з великими калібрами на значні дистанції. Перш за все вчать нічній стрільбі з незручних положень, маскуванню та взаємодії з БПЛА.
Основна увага — нічним стрільбам та практиці
— Стрільба — мінімум 3 рази на тиждень. Ми вчимо стріляти як вночі, так і вдень, хоча з початком повномасштабного вторгнення та особливо зі значним поширенням дронів денна робота втратила свою актуальність. Тому більше переходимо на нічну роботу — заняття з тепловізорами — як стріляти, куди стріляти, як працювати, як налаштовувати, як установлювати, — розповідає інструктор.
Курс посиленої інтенсивної підготовки триває 45 діб і скерований переважно на здобуття практичних навичок. Теоретична підготовка також наявна, однак її намагаються давати одночасно з практичним відпрацюванням під час тренувань, а не витрачати час на окремі довготривалі курси без гвинтівки в руках на полігоні.
— Виходить так, що ми показуємо і пояснюємо, як воно працює на практиці, а вже від практики йдемо до теорії. Часто та теорія, яку пишуть книжки — вона для змагань, для стрільби в ідеальних умовах. Ми ж готуємо снайпера для війни, — наголошує «Зуб».
«Просто лежачи даємо постріляти мінімально»
— Ми намагаємось давати зараз курсантам якомога більше стрільби з незручних положень, стрільби під навантаженнями. Просто лежачи даємо постріляти мінімально, тому що це дуже просто. Ми їм даємо це зробити, щоб вони «забили» собі таблички та зрозуміли, як працює балістика. А далі — навантаження і незручні позиції, — пояснює снайпер.
Саме так відбувається підготовка до реальних бойових дій, під час яких спокійно полежати з гвинтівкою вдається зараз дуже нечасто, майже ніколи.
— Тому намагаємось переінакшувати вправи, про які пише книга, так, щоб максимально підлаштовувати їх під бойові умови. Бо той, кого ми випускаємо, повинен бути готовий до реальних умов, до яких він потрапить на передовій, — підкреслює інструктор.
Від UAR-10 і Z-10 — до Barret та Cadex
— Базовий курс — це 308 калібр і тепловізійний приціл Archer. Гвинтівки, як правило це UAR-10 або Z-10. Підвищений рівень — це вже 338, 8,6 мм. І ще вище — це вже 50 калібр, 12,7 мм. Це вже Barret та Cadex, — розповідає снайпер.
Інструктори проходять підготовку у країнах НАТО — Франції, Британії, Норвегії, а потім передають знання та навички курсантам в Україні. Однак так само й іноземці, зауважує «Зуб», вчаться багато чому з українського досвіду.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Українські снайпери вже зараз належать до вищої світової снайперської ліги. Долучитися до їхніх лав, пройшовши спеціалізовану підготовку у 199 навчальному центру ДШВ може кожен, хто покаже високий рівень і виявить бажання під час проходження БЗВП та марксменського курсу.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-01-11 07:13:00
