Як не стати ігроманом: підлітки підсідають на ігри швидше, та їх легше відвернути від них

Гра в кості започаткувала розвиток азартних ігор та залежності від них. Адже не секрет, що залежність від гри існує з давніх давен: хтось грає в карти,  хтось – на бігах, в казино тощо.

І не кожна людина може вчасно зупинитися, коли виграє, або, навпаки, програє, бо хоче відігратися. Сьогодні до цих небезпечних захоплень додалися компьютерні ігри.

Як зупинити розвиток залежності, як не стати ігроманом, розповідає психолог Яна Крищенко.

 Що мотивує людину грати

Гра – це позитивні емоції, розрядка від стресу, відпочинок від справ. Поруч можуть бути друзі, веселощі, алкоголь та їжа. Так починає кожний третій ігроман. І жоден із них не вважає, що в нього є залежність.

Бажання заробити легкі гроші

Казино, автомати, тоталізатори пропонують швидкий заробіток. Спочатку заробляють на розваги, потім – щоб віддати борги. Бо вигравати не завжди вдається, тому доводиться позичати.

Втеча від реальності

Зазвичай гравець – людина самотня, невдоволена життям, стосунками. Все це мотивує на пошуки чогось яскравого, легкодоступного, сповненого емоціями.

Отримуючи все це у грі, людина радіє, переживає ейфорію. І прагне повторити ці почуття.

Фото Deposithpotos

Момент, коли гравець стає залежним. Неможливо спрогнозувати і відслідити. В кожного свій час та обставини. Та варто зазначити, що підлітки швидше потрапляють у залежність. Але їх, зазвичай (не у 100% випадків), і легше витягти з неї.

Дітей легше контролювати, вони більше схильні сприймати думку дорослого або робити так, як той каже. Дорослий же зазвичай сам “знає, що робити”.

Симптоми залежності:

Залежна людина:

• проводить весь свій час за іграми, і цей час тільки збільшується;
• уникає реального життя (сім’я, робота, прогулянки, дозвілля, особиста гігієна);
• тільки і розмовляє про ігри, бо інше її не цікавить;
• стає дратівливою, грубіянить оточенню, присутні спалахи агресії;
• витрачає останні гроші або позичає на ігри.

Як не стати ігроманом

Щоб ігроманія не поширювалась, потрібно обмежувати маркетингову активність операторів грального бізнесу.

Важливу роль в цій справі також мають грають контроль родичів та самоконтроль і дисципліна. Варто встановити обмеження та правила для себе.

Лікування ігроманії

Як ми казали,дітей та підлітків легше відвернути від гри. Для цього залучають:

• психокорекцію;
• гіпноз;
• рефлексотерапію;
• психотерапію (як індивідуальну, так і в групі).

Ігрова залежність може трапитись у будь-який момент життя. І варто знати, що це психологічний розлад. Тому, якщо ви помітили в себе чи в іншої людини прояви залежності, не нехтуйте цим, звертайтеся до спеціалістів.

Джерело: Психологічна підтримка