”Я не знаю, живий він чи мертвий”. Як в Ізюмі відбирають ДНК-зразки, щоб ідентифікувати тіла

На першому поверсі однієї з будівель Ізюму зо два десятки людей, гуде генератор – росіяни розбомбили енергетичну систему міста, зруйнували мережі опалення, тепло та електрику повернути вдалося не всюди.

Місто чорне й похмуре, будинки зруйновані, навіть зараз, після звільнення, тут відчувається біль, а жахом просякнута чи не кожна вулиця.

Під час окупації замордованих і вбитих росіянами закопували під вікнами будинків, окупанти не дозволяли ховати на цвинтарі, розповідають місцеві. А коли трупів на вулицях збиралося чимало, їх скидали у возики, потім у вантажівки – і вивозили на околицю, там закопували в лісі. І хоча зараз небіжчиків ексгумували, багато хто й досі не може гідно перепоховати своїх рідних.

Після звільнення Ізюму у вересні правоохоронці знайшли чимало поховань, одне з них масове – в лісі на околиці. Звідти, за даними Харківської обласної прокуратури, ексгумували 451 загиблого, ідентифіковані 290 з них.

Після успішного контрнаступу Збройних сил України експерти щодня проводять ексгумації на деокупованих територіях, адже треба розуміти причину смерті людини, переконатися, що саме вона похована, і гідно перезахоронити.

Загалом з вересня на деокупованих територіх Харківської області ексгумовано 900 тіл, з них неідентифікованими лишаються 200, повідомили в поліції – тіла понівечені ґрунтом, часом, людей часто ховали без труни, тож впізнати їх візуально вже неможливо.

Єдина можливість – співставити ДНК-аналіз загиблого з ДНК живої людини. Люди шукають мам і тат, чоловіків і дружин, бабусь, дідусів, дехто прийшов з дітьми – їхні аналізи потрібні для пошуку батьків.

Людей просять пополоскати рота, якщо нещодавно вживали їжу – це дозволить запобігти похибці під час забору біоматеріалу.

Через величезну кількість вбивств, які вчинили російські військові на Харківщині, експертні установи перевантажені, іноді людям доводиться тижнями і навіть місяцями чекати, аби дізнатися, чи є серед ексгумованих їхній рідний, пояснюють криміналісти. Тепер же йтиметься про години.

В Ізюмі запрацювала одна з чотирьох мобільних лабораторій, які Нацполіція Харківської області отримала як гуманітарну допомогу.

Тетяна Завгородня намагається знайти свого батька – його немає, каже, ні серед живих, ні серед мертвих, шукала в Україні й навіть у Росії.

– Я не знаю, живий він чи мертвий, я не знаю! Як мені далі вчинити, як мені далі жити! Я у батька одна-єдина! – каже Тетяна Завгородня, жителька Ізюма.

Він мешкав у Бражківці – це село за 25 км від Ізюму, каже Тетяна Завгородня. Перші тижні війни жили разом, але коли через обстріли оголосили евакуацію, з чоловіком вирішили рятуватися, розповідає пані Тетяна. Вмовляли й батька – не схотів ні за що.

– Почалася евакуація, чоловік сказав моєму батькові: “Дідусю, треба вибиратися, війна!”. Батько мій ходив зі слуховим апаратом, він погано чув, ми так думаємо, він мало чув тих пострілів, які були вже в селі, – згадує Тетяна.

Тетяна Завгородня

В той час у нього зникли кішка, собака, якими він дуже дорожив. І дідусь сказав чоловіку Тетяни: “Юра, шукай кішку, собаку, я нікуди з рідного села не поїду!”.

Чоловік засмутився, казав, що треба жити заради дітей, заради онуків! Але він не погодився.

Тетяна з чоловіком евакуювалися, а коли повернулися до Ізюму – побачили понівечений обстрілами власний будинок. Від сусідів дізналися – біда прийшла й до їхнього батька.

– Сказали, в Григорія Андрійовича згоріла хата, згоріло все подвір’я, він, будучі у шоковому стані, напевно, тушив вогонь, і в нього обгоріла права нога до кістки, так мені пояснив сусід, з яким ми зустрілися на початку серпня. І сказав, що мого батька вивезли військові на БТРі. І відтоді ми почали розшукувати мого батька, – каже Тетяна.

Чи є батько пані Тетяни серед ексгумованих на масовому цвинтарі в Ізюмі – стане зрозуміло після ДНК-експертизи. Процедура нескладна й безболісна – треба просто послинити паличку.

Відібрати зразки можна й самостійно. Тетяна Коваль принесла зубну щітку свого чоловіка та шматок футболки, на якій лишилася його кров. Чоловіка вбило під час ворожого обстрілу в Ізюмі. Тіло, каже, забрали окупанти, вона й досі не знає, де він похований.

– Він йшов по вулиці додому, і було його вбито касетою – осколками від касети прямо в серце, одразу він загинув, а один чоловік був поранений. До мене під’їхала машина марки Урал, “російські брати”, мені його привезли показати, він це чи не він, бо люди, які бачили, коли його вбили, сказали, де він проживав, – згадує Тетяна Коваль, жителька Ізюма.

Тетяна розповідає, що бачила, що він в машині лежав, але залізти до нього в машину вона не могла. Його забрали росіяни і повезли, сказали – в школу повезли. Тетяна їздила й шукала його, але ніде не могла знайти, навіть мертвого. Тетяна ж думала його поховати!

Жінка зверталася й до ритуальної служби, там також про її чоловіка нічого не знали.

– Сказали, “зачекайте, війна закінчиться”, росіяни ж думали, що вони тут залишаться! Сказали, що все записано, хто загинув, “ми їх фотографуємо, а як війна закінчиться, ви прийдете, ми вам покажемо фотографії, ви знайдете свого. І всіх хоронять за номерками”. Так вони заспокоювали, – каже Тетяна.

Жертв Кремля на Харківщині величезна кількість, ідентифікації тіл доводиться чекати тижнями і навіть місяцями, кажуть криміналісти, аби пришвидчити процес, біоматеріали відправляють навіть у західні області країни.

Тепер все буде значно швидше, кажуть, поліція Харківської області отримала чотири мобільні ДНК-лабораторії, які полегшать ідентифікацію тіл. Перша запрацювала в Ізюмі.

Процес ідентифікації значно скоротиться: протягом 92 хв триває процес дослідження біоматеріалу живої людини, 106 хв – мертвої.

– Ми зараз завантажуємо ДНК-профіль особи, в якої відбираємо зразок, потім у нас є зразки трупа, і вже система в комп’ютері порівнює профілі, натискається кнопочка, і всі профілі порівнюються, – каже Богдан Бурбело, начальник відділу криміналістичного забезпечення ГУ Нацполіції в Харківській області.

Це допоможе також швидко розкривати грабунки, вбивства, зґвалтування по гарячих слідах, каже Бурбело.

– Якщо на місці події знайшли кров, ми її вилучаємо, поміщаємо в прилад, і протягом 92 хв будемо мати ДНК-профіль злочинця. І якщо по гарячих слідах затримаємо особу, також відберемо в нього ДНК-профіль, і нам прилад протягом 92 хв дасть профіль цієї особи, – каже Бурбело.

Ці лабораторії подарував харківським поліцейським американський бізнесмен, філантроп Говард Баффет, син одного з найбагатших людей світу. Він їздить у гарячі точки світу, щоб на власні очі побачити, що відбувається. Побував і в Ізюмі під час ексгумації жертв російських злочинів, був вражений і захотів допомогти.

– Ми хочемо від імені всіх поліцейських Харківщини подякувати містеру Баффету за гуманітарну місію, яку він здійснив, – каже Володимир Тимошко, начальник ГУ Нацполіції в Харківській області.

Це дуже дороговартісне обладнання, загальна вартість його становить $1 млн 700 тис. Це обладнання, яке майже не було присутнє в Україні, в державі була лише одна така лабораторія, зараз їх буде п’ять, і чотири з них працюють у Харківській області.

Для роботи на цьому обладнанні підготовку пройшли саме харківські слідчі.

Лабораторії мобільні і працюватимуть по всій Харківській області, кажуть у поліції. Поки ж одна з них лишається в Ізюмі.

 – Ця лабораторія мобільна, ми можемо поставити її в машину і перевезти в будь-яке місце в Харківській області. По всіх ексгумованих тілах ми призначили судово-медичні й молекулярно-генетичні експертизи. Це устаткування дозволить нам пришвидчити цей процес, – каже Сергій Болвінов, начальник слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області.

Сергій Болвінов і Говард Баффет

За словами Болвінова, одночасно можна проводити на цьому устаткуванні п’ять аналізів – п’ять ДНК-профілів.

Цю інформацію можна зберегти на флешку і потім порівнювати з тими зразками, які відбираються у ексгумованих тіл загиблих. І зробити автоматичне порівняння. Для чого це потрібно? Для того, щоб пришвидшити цей процес, ця процедура дозволить ідентифікувати тіла, які, на жаль, не можна зараз ідентифікувати через стан гнилісних змін тіл.

Лабораторія розроблена американцями для воєнних цілей, щоб ідентифікувати загиблих під час воєн. Харківська поліція отримала не тільки обладнання, а й 300 чипів для проведення аналізів, зауважив Болвінов. Один чип вміщує п’ять зразків ДНК, його вартість – близько $1 500. Для людей ця експертиза  абсолютно безкоштовна.

– Звертаюсь до всіх із розумінням поставитися до цього, прийти, здати епітелій, щоб ми могли пришвидшити цей процес. Якщо, на жаль, рашистами був вбитий родич, і був похований на місці масового поховання, щоб ми могли якнайшвидше його ідентифікувати і видати для належного поховання, – звертається до жителів Харківщини Сергій Болвінов.

Фото: Ігор Тамбієв