Харківські тероборонці вшанували полеглих побратимів

1 жовтня, Харків, ранок… На міське кладовище, де розташовується головна Алея Героїв області, стікаються люди — молоді жінки з дітьми та підлітками, старі, яких під руки притримують родичі, суворі люди в українському однострої… В кожного з них букет, у якому парна кількість квітів. Сьогодні, в День захисників і захисниць України, всі вони прийшли, аби віддати шану полеглим побратимам і посестрам.

Поблизу Алеї Героїв шикуються українські військовослужбовці Окремої бригади ТрО Харківської області. У них в руках вінки, квіти, прикрашені синьо-жовтими стрічками або прапори — тут, біля могил полеглих героїв, відбудеться служба за упокій.

Рівно о 9-й ранку, під час загальноукраїнської хвилини мовчання, Харків завмирає: зупиняються автівки, миготять світлофори, пішоходи спиняють рух… Годинники відміряють 60 секунд, присвячені вшануванню подвигу співвітчизників — тисяч синів, братів, татусів, тисяч доньок, сестер і матерів: тих, хто віддав життя за свободу і незалежність України.

О 9:01 слово бере капелан Окремої бригади ТрО Харківської області отець Юрій

— Як би нам не було сумно, але сьогодні — свято. Свято подружнього духу! Ми завжди зазнаємо втрат, але не треба ставитися до них, як до втрат, які нічого не варті. Ми втрачаємо побратимів і самі готові віддати життя заради радості, заради свята. І ось сьогодні це свято настало — день кожного з нас: і тих, хто боронить Україну тут, на землі, і для тих, хто вже перебуває в небесній оселі. І сьогодні ми повинні радіти — відродженню духу українського і нації. І зараз ми помолимося за наших побратимів, які поклали своє життя за Харківщину та Україну, помолимося за всіх нас та за наші родини! Але будемо ми сьогодні й радіти — перемозі нашого духу! Ми не обрали життя під російським гнітом, ми обрали світ божий і світ натхнення, який маємо під Покровом Богородиці!

Триває літургія, після якої кожен військовий кладе на стелу Алеї Героїв букет або вінок — у кожного з нас є про кого помолитися та згадати в своїх думках.

Вже за кілька хвилин ця частина кладовища порожніє — війна не чекає, треба повертатися на службу…

Фото автора