«Втратила колесо, довезла вантаж і ще поверталась 20 км»: як майстри повертають НРК до життя

Поки екіпажі наземних роботизованих комплексів доставляють боєприпаси, харчі на позиції бійців чи евакуйовують поранених, у тилу триває не менш важлива робота.

Саме тут, у майстерні батальйону безпілотних систем Black Sky 3-ї бригади оперативного призначення НГУ «Спартан», пошкоджені НРК отримують друге життя, а нові — проходять модернізацію ще до першого виїзду.

Про те, як майстри повертають до життя наземні роботизовані комплекси, дізнався кореспондент АрміяInform.

Кожен НРК після бойової роботи проходить ретельний огляд. Одні повертаються до строю вже за кілька годин, інші потребують кількох днів для ремонту. Але якщо є шанс повернути дрон на фронт, його обов’язково використають.

Від ремонту до повної модернізації

Начальник майстерні із позивним «Ной» розповідає, що майстерня з’явилася, коли виникла потреба переобладнувати техніку під реальні умови роботи. Те, що приходить від виробника, не завжди відповідає вимогам фронту. Тому доводиться підлаштовувати все під себе.

— В цілому, займаємося всім, що стосується технічного обслуговування НРК і підготовки їх до місій. Це встановлення зв’язку, яким ми користуємось, прошивка, регулярне технічне обслуговування, ремонти НРК після місій, якщо вдається їх витягнути.

Наразі найчастіше ми працюємо з «Тарган-200». Дуже хороша машина. Дешево, сердито, легко піддається переробці. Це найдешевший засіб у своєму класі, а в наших умовах НРК — це розхідник. Він має бути дешевим, прохідним і їхати якомога далі. Крім цього, ми деякий час працювали з «Терміт 2.0». Теж непогана машина, — розповідає він.

НРК не вирушають відразу на бойові завдання після переобладнання чи ремонту. Кожен має пройти щонайменше 40 кілометрів обкатки. Майстри намагаються виявити всі можливі недоліки ще в майстерні, а не під час виконання завдань.

«Робимо все, що можемо»

Найчастіше причиною ремонту стають удари російських FPV-дронів. Осколки пробивають корпус, рвуть кабелі, іноді після ураження виникають займання. Також через велику кількість місій буває ще й звичайний технічний знос окремих елементів.

У майстерні показують НРК «Тарган-200», який нещодавно повернувся після удару FPV-дрона. Його вже неможливо відремонтувати, тому розбирають на деталі для інших НРК, які ще можна реанімувати. Інший «Тарган-200» після удару FPV-дрона вдалось відновити за два дні.

— Було і пошкодження по корпусу, який ми заварили. По електроніці була проблема і був пошкоджений провід. Також замінили. Залишилось замінити колеса, — розповідає майстер із позивним «Буш».

Майстри завжди прислухаються до операторів НРК. Саме вони підказують, як зробити машину практичнішою. Одного разу, як згадує «Ной», багато часу зайняла навіть не сама модернізація, а пошук оптимального рішення для кріплення вантажу.

— Довго думали, як краще кріпити. Зробити це не довго. Довго вирішити, наприклад, встановити гачки чи кільця, де, скільки, з якого матеріалу. Етап самого переобладнання швидкий. Питання в тому, щоб дійти згоди, що саме нам потрібно, — каже він.

Майстер із позивним «Стриж» додає, що побажання операторів стосуються найрізноманітніших деталей.

— Підганяємо під потреби наших операторів, щоб їм було більш зручно працювати. Останнє, що вони просили, це доробити багажник. Ще інколи просять, щоб камера краще працювала. Робимо, що можемо. Коли вмієш, то не дуже складно, — розповідає він.

НРК повернувся навіть після втрати колеса

Попри численні атаки російських дронів, наземні дрони нерідко демонструють дивовижну живучість.

— У нас є кілька машин, які верталися після влучання FPV. Є такі, що втрачали колесо і верталися. У нас була ситуація взимку, коли машина після влучання втратила одне колесо із чотирьох, довезла вантаж і ще поверталась 20 км назад. Колісні НРК, на мій особистий погляд, більш витривалі й більш підходять для роботи в наших умовах, — говорить «Ной».

Подібних історій у підрозділі чимало. Оператор НРК із позивним «Кореєць» згадує одну місію. Під час повернення після доставки вантажу поруч із НРК вибухнув ворожий FPV-дрон. Осколками пошкодило систему управління, а зв’язок постійно зникав.

— Зв’язок є — ми їдемо, відключився — п’ять хвилин стоїмо. Відстань, яку зазвичай проїжджали за півтори години, цього разу проїхали майже за шість. Приїхали на позицію, подивилися на неї, самі ситуацію вирішити ми не могли. Здавали на ремонт. Три-чотири дні на ремонті, і потім повернули. Все можливо зробити, аби ми НРК довезли, — каже «Кореєць».

«НРК можна замінити, людей — неможливо»

— Нині НРК відіграє гуманітарну роль. Замість того, щоб десь ризикував пікап, їде НРК. По-перше, він менший. По-друге, якщо навіть цей НРК знищать, його можна замінити. Людей замінити неможливо. Всюди, де може працювати засіб замість людини, цим треба користуватись, — запевняє «Ной».

Розвиток наземних роботизованих комплексів не стоїть на місці. За словами «Ноя», у перспективі можлива автоматизація місій і збільшення самих машин. Та незалежно від досконалості майбутніх НРК, за кожною успішною місією однаково стоятимуть люди, які непомітно для більшості щодня удосконалюють і повертають дрони до життя.

— Дуже приємно бачити, як ті машини, які ми переобладнуємо, які ми готуємо до бойових виїздів, по-перше, доставляють життєво необхідні товари на позицію, а, по-друге, проводять евакуацію. Загалом для мене робота, яку ми робимо, дуже важлива, тому що завдяки їй ми певним чином убезпечуємо операторів, які працюють з цими машинами, і загалом НРК убезпечує людей, замість яких він їздить, — підсумовує «Ной».

Кіт Бомж

У майстерні є ще один помічник — кіт Бомж. Його забрали з попереднього місця розташування.

— Він до нас прийшов зовсім маленьким. Зовсім кошеням. Дуже боявся, але потім до нас звик. І все. Це тепер найласкавіша тварина у світі. Приходить до всіх лащитись. І він не вміє нявкати. Він кряхтить. У нього позивний «Бомж», бо він довгошерстий, лазить по всіх смітникам і збирає все сміття, всі реп’яхи. На відміну від своїх братів, він ні на що не полює. Дуже домашній, — каже «Ной».

Фото автора