Всупереч похмурим прогнозам: американка з вродженою важкою патологією мозку вразила вчених

Американка, яка народилася без лівої скроневої частки мозку, яка відповідає за мову, здивувала вчених тим, що, всупереч похмурим прогнозам, вона все ж таки говорила і в цілому нормально розвивалася.

Про це Хелен Санторо, так звуть цю дивовижну жінку, розповіла на сторінках популярного американського видання.

– Я з’явилася на світ з відсутністю лівої скроневої частки мозку, яка бере участь в широкому спектрі дій, від пам’яті до розпізнавання емоцій, і вважається особливо важливою для мови, – розповіла Хелен.

Проте, за її словами, вона рік за роком дивувала експертів, розвиваючись як звичайна дитина: пішла в школу, досягла успіху в спорті і навчанні.

Мало того, за визнанням жінки, мовні навички, про які лікарі найбільше непокоїлися при її народженні, виявилися її професійними захопленнями.

Хелен стала лікарем-неврологом, щоб разом з командою вчених, які вивчають подібні загадки природи, знайти відповідь на головне питання: як це стало можливим.

Повідомляється, що вчені підрахували: тисячі людей, таких як Хелен, живуть нормальним життям, незважаючи на відсутність великих ділянок мозку. Інакше кажучи, незліченним мереж нейронів мозку з часом вдалося перебудуватися. Але як?

Сучасні дослідження мозку розширили розуміння мови. Було встановлено, що ліва сторона скроневої і лобової часток активуються, коли людина читає або чує слова. Деякі дослідники назвали це мовною мережею.

Але інші нейробіологи стверджують, що обробка мови ще ширше і не обмежується певними областями мозку.

– Я вважаю, що мова розподілена по всьому мозку, – зізнався керівник лабораторії мови і мозку в Університетському коледжі Лондона Джеремі Скіппер.

Дослідження показали, що написані слова можуть активувати частину мозку, пов’язану зі значенням слова. Наприклад, слово “телефон” активує область, пов’язану зі слухом, “удар” активує область, пов’язану з рухом ніг, а “часник” активує частину, яка обробляє запахи.

На думку вчених, мозок має неймовірну нейропластичність. Нейромережі влаштовані таким чином, але якщо ви втратите важливі області мозку в дитинстві, коли мозок ще дуже пластичний, ці мережі можуть перенаправитися.

Це одна з гіпотез, за допомогою якої дослідники намагаються пояснити дивовижний феномен Хелен Санторо і десятків інших пацієнтів, чия історія кинула виклик загальноприйнятим установкам медичного уявлення про анатомію і розвиток людини.

Фото: NYT