Україна і світ

Вплив смартфона на дітей: негативний і позитивний

Коли батьки читають в пресі про те, що гаджети та соціальні мережі негативно впливають на дітей, вони одразу ж замислюються, а чи не відмовитися від цих благ цивілізації.

Навіть Мадонна заявила, що пошкодувала про те, що дала своїм старшим дітям телефони в 13 років.

З іншого боку, телефон – необхідний інструмент у повсякденному житті. І якщо однокласники та друзі вашої дитини усі матимуть телефони – чи не почуватиметься вона ніяково без нього?

Про довгостроковий вплив смартфонів і соціальних медіа на дітей і підлітків ще нічого невідомо, але наявні дослідження показують як їхні ризики, так і переваги.

Більшість досліджень зосереджені на підлітках. Дані Ofcom, регулятора комунікацій Великої Британії, показують, що переважна більшість дітей (91%) мають смартфони з 11 років. У США таких дітей 37%, а в Європі – 80%.

Професорка психології Каліфорнійського університету в Ірвайні, США Кендіс Оджерс проаналізувала шість метааналізів, що розглядають зв’язок між використанням цифрових технологій і психічним здоров’ям дітей і підлітків, а також інші широкомасштабні дослідження. Вона не знайшла стійкого зв’язку між використанням підлітками технологій та їхнім психоемоційним добробутом.

– Більшість досліджень не виявляють зв’язку між використанням соцмереж і психічним здоров’ям, – каже Оджерс. – У дослідженнях, які такий зв’язок виявили, масштаб ефекту – як позитивного, так і негативного – був невеликим.

Емі Орбен, експериментальна психологиня з Кембриджського університету у Британії, також вважає докази такого зв’язку непереконливими. Попри невеликий негативний зв’язок, виявлений у проаналізованих нею дослідженнях, Орбен дійшла висновку, що неможливо визначити, чи погіршують технології психологічний стан, чи навпаки, або ж на це взагалі впливають інші фактори. Більшість досліджень у цій галузі мають недостатньо високу якість, щоб говорити про суттєві переконливі результати, зазначає вона.

– Єдиний, хто справді може це оцінити, – це зазвичай найближчі люди, – додає вона.

На практиці це означає, що є діти, які стикаються з труднощами внаслідок використання соцмереж або певних додатків, і важливо, щоб батьки це бачили та пропонували підтримку.

З іншого боку, для деяких молодих людей телефон може стати порятунком – місцем, де, наприклад, може бути простіше спілкуватися людям з інвалідністю, або ж можна відшукати відповіді на актуальні питання про своє здоров’я.

– Наприклад, підліток і хвилюється, що статеве дозрівання йде не так, або його сексуальність не така, як у  друзів, або він  стурбований зміною клімату, коли дорослим навколо це не цікаво, – говорить Соня Лівінгстон, професорка соціальної психології з Лондона.

Проте, коли йдеться про використання телефона для спілкування, діти здебільшого спілкуються з друзями та родиною.

Хоча смартфони часто звинувачують у тому, що діти менше часу проводять на свіжому повітрі, данське дослідження дітей віком від 11 до 15 років знайшло докази того, що телефони насправді дають дітям незалежну мобільність, адже дають відчуття більшої безпеки батькам і допомагають краще орієнтуватися в незнайомому оточенні.

Діти сказали, що телефони доповнюють їхнє перебування на вулиці, бо дозволяють, наприклад, слухати музику та бути на зв’язку з батьками та друзями.

Хоча майже постійне спілкування з однолітками має свої ризики.

Дослідження можуть дати інформацію батькам, які вирішують, чи купувати своїй дитині смартфон, вони не можуть дати конкретну відповідь на питання “коли?”.

Ключове питання, яке, на думку Оджерс, повинні поставити батьки: “Чи підходить це дитині та сім’ї?”

Для багатьох батьків покупка телефону дитині є практичним рішенням, щоб підтримувати зв’язок протягом дня.

Це також можна розглядати як віху на шляху до дорослого життя.

– Думаю, дітям це дає відчуття незалежності та відповідальності, – каже Аня Стевіч, дослідниця відділу комунікації Віденського університету в Австрії.

Батьки ж, безперечно, повинні подумати: чи перебувають їхні діти на етапі, коли вони достатньо відповідальні, щоб мати власний девайс.

Водночас батьки не повинні ігнорувати те, наскільки комфортно вони самі почуваються, коли їхня дитина має смартфон. Згідно з дослідженням, проведеного Стевіч та її колегами, коли батьки відчували брак контролю над використанням смартфонів своїх дітей, і батьки, і діти казали про виникнення конфліктів.

Однак варто пам’ятати, що наявність смартфона не обов’язково відкриває шлях для кожного окремого додатка чи гри.

– Коли я опитую дітей, я все частіше чую, що батьки дають їм телефони, але ставлять вимоги щодо того, якими додатками вони можуть користуватися, і я вважаю, що це, мабуть, дуже мудро, – каже Лівінгстон.

Встановлюючи домашні правила користування смартфоном, батьки також повинні чесно поглянути на власне користування смартфоном.

– Діти ненавидять лицемірство, – каже Лівінгстон. – Вони ненавидять відчуття, що їх сварять за те, що роблять їхні батьки – наприклад, користуються телефоном під час їжі або лягають спати з телефоном.

Навіть дуже маленькі діти наслідують приклад того, як користуються телефоном їхні батьки. Європейський звіт про використання цифрових технологій серед дітей від народження до восьми років виявив, що діти часто наслідували використання технологій їхніми батьками. Деякі батьки під час дослідження навіть виявили, що діти знали паролі до їхніх девайсів і могли отримати до них доступ самостійно.

Але батьки можуть використати це з користю, наприклад, залучаючи дітей молодшого віку до виконання завдань на смартфоні та навчаючи його використанню.

– Я думаю, що така участь і спільне використання – це насправді хороший спосіб для дітей дізнатися, що відбувається на цьому пристрої, для чого він призначений, – каже Стевіч.

Зрештою, рішення про те, коли купувати смартфон для дитини, залежить від батьків. Для деяких правильним рішенням буде його не купувати – і, якщо батьки проявлять трохи креативності, діти без смартфона нічого не втратять.

смартфон дети

Коли батьки читають в пресі про те, що гаджети та соціальні мережі негативно впливають на дітей, вони одразу ж замислюються, а чи не відмовитися від цих благ цивілізації.

Навіть Мадонна заявила, що пошкодувала про те, що дала своїм старшим дітям телефони в 13 років.

З іншого боку, телефон – необхідний інструмент у повсякденному житті. І якщо однокласники та друзі вашої дитини усі матимуть телефони – чи не почуватиметься вона ніяково без нього?

Про довгостроковий вплив смартфонів і соціальних медіа на дітей і підлітків ще нічого невідомо, але наявні дослідження показують як їхні ризики, так і переваги.

Більшість досліджень зосереджені на підлітках. Дані Ofcom, регулятора комунікацій Великої Британії, показують, що переважна більшість дітей (91%) мають смартфони з 11 років. У США таких дітей 37%, а в Європі – 80%.

Професорка психології Каліфорнійського університету в Ірвайні, США Кендіс Оджерс проаналізувала шість метааналізів, що розглядають зв’язок між використанням цифрових технологій і психічним здоров’ям дітей і підлітків, а також інші широкомасштабні дослідження. Вона не знайшла стійкого зв’язку між використанням підлітками технологій та їхнім психоемоційним добробутом.

– Більшість досліджень не виявляють зв’язку між використанням соцмереж і психічним здоров’ям, – каже Оджерс. – У дослідженнях, які такий зв’язок виявили, масштаб ефекту – як позитивного, так і негативного – був невеликим.

Емі Орбен, експериментальна психологиня з Кембриджського університету у Британії, також вважає докази такого зв’язку непереконливими. Попри невеликий негативний зв’язок, виявлений у проаналізованих нею дослідженнях, Орбен дійшла висновку, що неможливо визначити, чи погіршують технології психологічний стан, чи навпаки, або ж на це взагалі впливають інші фактори. Більшість досліджень у цій галузі мають недостатньо високу якість, щоб говорити про суттєві переконливі результати, зазначає вона.

– Єдиний, хто справді може це оцінити, – це зазвичай найближчі люди, – додає вона.

На практиці це означає, що є діти, які стикаються з труднощами внаслідок використання соцмереж або певних додатків, і важливо, щоб батьки це бачили та пропонували підтримку.

З іншого боку, для деяких молодих людей телефон може стати порятунком – місцем, де, наприклад, може бути простіше спілкуватися людям з інвалідністю, або ж можна відшукати відповіді на актуальні питання про своє здоров’я.

– Наприклад, підліток і хвилюється, що статеве дозрівання йде не так, або його сексуальність не така, як у  друзів, або він  стурбований зміною клімату, коли дорослим навколо це не цікаво, – говорить Соня Лівінгстон, професорка соціальної психології з Лондона.

Проте, коли йдеться про використання телефона для спілкування, діти здебільшого спілкуються з друзями та родиною.

Хоча смартфони часто звинувачують у тому, що діти менше часу проводять на свіжому повітрі, данське дослідження дітей віком від 11 до 15 років знайшло докази того, що телефони насправді дають дітям незалежну мобільність, адже дають відчуття більшої безпеки батькам і допомагають краще орієнтуватися в незнайомому оточенні.

Діти сказали, що телефони доповнюють їхнє перебування на вулиці, бо дозволяють, наприклад, слухати музику та бути на зв’язку з батьками та друзями.

Хоча майже постійне спілкування з однолітками має свої ризики.

Дослідження можуть дати інформацію батькам, які вирішують, чи купувати своїй дитині смартфон, вони не можуть дати конкретну відповідь на питання “коли?”.

Ключове питання, яке, на думку Оджерс, повинні поставити батьки: “Чи підходить це дитині та сім’ї?”

Для багатьох батьків покупка телефону дитині є практичним рішенням, щоб підтримувати зв’язок протягом дня.

Це також можна розглядати як віху на шляху до дорослого життя.

– Думаю, дітям це дає відчуття незалежності та відповідальності, – каже Аня Стевіч, дослідниця відділу комунікації Віденського університету в Австрії.

Батьки ж, безперечно, повинні подумати: чи перебувають їхні діти на етапі, коли вони достатньо відповідальні, щоб мати власний девайс.

Водночас батьки не повинні ігнорувати те, наскільки комфортно вони самі почуваються, коли їхня дитина має смартфон. Згідно з дослідженням, проведеного Стевіч та її колегами, коли батьки відчували брак контролю над використанням смартфонів своїх дітей, і батьки, і діти казали про виникнення конфліктів.

Однак варто пам’ятати, що наявність смартфона не обов’язково відкриває шлях для кожного окремого додатка чи гри.

– Коли я опитую дітей, я все частіше чую, що батьки дають їм телефони, але ставлять вимоги щодо того, якими додатками вони можуть користуватися, і я вважаю, що це, мабуть, дуже мудро, – каже Лівінгстон.

Встановлюючи домашні правила користування смартфоном, батьки також повинні чесно поглянути на власне користування смартфоном.

– Діти ненавидять лицемірство, – каже Лівінгстон. – Вони ненавидять відчуття, що їх сварять за те, що роблять їхні батьки – наприклад, користуються телефоном під час їжі або лягають спати з телефоном.

Навіть дуже маленькі діти наслідують приклад того, як користуються телефоном їхні батьки. Європейський звіт про використання цифрових технологій серед дітей від народження до восьми років виявив, що діти часто наслідували використання технологій їхніми батьками. Деякі батьки під час дослідження навіть виявили, що діти знали паролі до їхніх девайсів і могли отримати до них доступ самостійно.

Але батьки можуть використати це з користю, наприклад, залучаючи дітей молодшого віку до виконання завдань на смартфоні та навчаючи його використанню.

– Я думаю, що така участь і спільне використання – це насправді хороший спосіб для дітей дізнатися, що відбувається на цьому пристрої, для чого він призначений, – каже Стевіч.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Зрештою, рішення про те, коли купувати смартфон для дитини, залежить від батьків. Для деяких правильним рішенням буде його не купувати – і, якщо батьки проявлять трохи креативності, діти без смартфона нічого не втратять.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-01-14 17:09:48