Воєнний стан в Україні – що це таке та чим відрізняється від надзвичайного стану

З 24 лютого 2022 року в Україні було запроваджено воєнний стан та загальну мобілізацію на 90 днів. З того часу їх продовжували вже кілька разів.

У листопаді 2022 року профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкти про продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Наразі вони тривають – до 19 лютого 2023 року.

Факти ICTV розповідають, що передбачає воєнний стан та чим відрізняється від надзвичайного стану.

Що таке воєнний стан?

Це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

На територіях, на яких введено воєнний стан, можуть утворюватися тимчасові державні органи – військові адміністрації.

За воєнного стану органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування надають повноваження, необхідні для:

• відвернення загрози,
• відсічі збройній агресії,
• забезпечення національної безпеки,
• усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.

Для ухвалення рішення про воєнний стан президент України видає указ про введення воєнного стану і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проєкт закону.

Після указу президента парламент збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає затвердження указу.

Воєнний стан припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності президент України може ухвалити указ про скасування воєнного стану.

З початком повномасштабної війни воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні продовжували вже чотири рази:

• з 24 лютого до 25 травня 2022 року;
• з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
• з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
• з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року. 

Не виключено, що воєнний стан буде діяти ще 90 днів від 19 лютого 2023 року. Найімовірніше, його продовжать до 20 травня 2023 року. 

В умовах воєнного стану забороняються:

• зміна Конституції України та АР Крим;
• проведення виборів президента України, Верховної Ради, Верховної Ради АР Крим та органів місцевого самоврядування;
• проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
• проведення страйків, масових зібрань та акцій.

В Україні разом з воєнним станом та загальною мобілізацією також впровадили комендантську годину.

Обмеження прав та свобод громадян в умовах воєнного стану

Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян, а також прав та законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються Конституцією та законом України Про правовий режим воєнного стану.

У цей час не можуть бути обмежені права та свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України. Ідеться, зокрема, про статті 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Основного закону.

Що таке надзвичайний стан?

Це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях у разі виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня або під час спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

Вводять надзвичайний стан для:

• усунення загрози та якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру,
• нормалізації ситуації, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства,
• відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб,
• створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

Коли вводиться надзвичайний стан?

Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим у разі:

• виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;
• здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;
• виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• виникнення масових безладів, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їхні права і свободи;
• спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
• масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
• необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Під час надзвичайного стану діють такі ж заборони, як і під час воєнного стану.

Додається до переліку заборона змінювати виборчі закони та обмежувати права та повноваження народних депутатів.

Під час надзвичайного стану також не можуть бути обмежені права та свободи, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України.

Строк дії надзвичайного стану

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше ніж 30 діб та не більш ніж 60 діб в окремих її місцевостях.

У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений президентом України, але не більш ніж на 30 діб.

Скасовується надзвичайний стан указом президента України раніше строку, на який він вводився, в разі усунення обставин, що обумовили необхідність його введення.