Вихід Росії із зернової угоди: чи вдасться відновити експорт та чи є альтернатива

29 жовтня після вибухів у тимчасово окупованому Криму Росія заявила про вихід на невизначений термін із так званої зернової угоди.

Однак є підстави вважати, що ситуація в Криму є лише формальним приводом для ухвалення такого рішення, тому що Росія почала свідомо загострювати продовольчу кризу ще у вересні, коли заблокувала рух суден з українським продовольством.

За словами президента України Володимира Зеленського, у зерновому коридорі за цей час накопичилось уже 176 суден.

Деякі зерновози, зокрема, очікують на вихід уже понад три тижні.

Чи вдасться поновити зернову угоду та які є альтернативні варіанти для експорту української агропродукції, читайте на Фактах ICTV.

Передбачуваний крок РФ

Те, що Росія рано чи пізно порушить умови зернової угоди, було відомо з самого початку.

Зокрема, речник оперативного штабу Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук у коментарі ведучій Вікна-Новини Яні Брензей під час загальнонаціонального телемарафону нагадав, як 23 липня, на другий день після підписання угоди в Стамбулі, коли “ще навіть чорнила не висохли на документах”, російські війська обстріляли одеський порт.

А рівно за два місяці, 23 вересня, армія РФ поцілила в адміністративну будівлю в припортовій зоні, вбивши одну людину та ще одну поранивши.

Тому, каже Сергій Братчук, новина із виходом Росії із зернової угоди – не з приємних, але передбачувана.

Віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський теж говорить про те, що Росія готувала це рішення впродовж останніх двох місяців.

– Із РФ постійно надходили заяви, які ставили під сумнів подальшу життєдіяльність зернового коридору, – додає Олег Нів’євський.

Які наслідки матиме призупинення дії угоди для України

Навіть під час дії зернової угоди, коли Україні вдалося наростити доволі непоганий темп вивезення продукції, який можна назвати навіть рекордним порівняно з часом до повномасштабного вторгнення РФ,  агресивні дії Росії відчутно позначились на внутрішній ціні для аграрних виробників. Через це українські виробники страждали від ліквідності.

– Раніше всі аграрії скаржились на нестачу коштів через низькі внутрішні ціни, але тепер ситуація з ліквідністю буде ще гіршою.

Буде більше банкрутств серед аграрних виробників, більше невизначеності, менше засіяних полів, а відповідно, наступного року буде меншим урожай. Це матиме вплив не тільки на економіку України чи аграрного сектору зокрема, а й позначиться на глобальній продовольчій безпеці, – висловив переконання під час спілкування з ведучою Вікна-Новини Яною Брензей в ефірі загальнонаціонального телемарафону Олег Нів’євський.

Глобальні наслідки зернового шантажу РФ

Віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський запевняє: від зернового шантажу РФ постраждають не лише ті країни, які отримують українське зерно.

Такий крок РФ матиме важливий глобальний вплив.

– Навіть якщо Україна не експортує зерно до якоїсь країни, відчувають вплив навіть ті держави, які, наприклад, отримують збіжжя з Росії, – каже Олег Нів’євський.

Причина криється в продовольчій інфляції, яка з початку російської агресії становить понад 30% на рік. А в деяких країнах інфляція може сягати більше 100%, тобто ціни зросли вдвічі.

– Згідно з останніми даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO – Food and Agriculture Organization, – Ред.), через таку поведінку Росії кількість людей, які перебувають у продовольчій скруті, збільшиться на 25 млн. І це не жарти, – наголошує віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки.

Чи вдасться поновити зернову угоду

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук дуже сподівається, що світ долучиться до збереження експорту українського зерна морським шляхом, що зарекомендував себе як досить ефективний.

– Можливо, не буде Стамбульських угод, можливо, це не буде названо зерновим коридором, можливо, це будуть інші міжнародні дипломатичні перемовини, щоб експорт запрацював, бо він має працювати, – говорить Денис Марчук.

Альтернативні шляхи експорту зерна

Україна не припиняла розвивати логістичні маршрути залізницею, автошляхами та річковими портами в той час, як 60% експорту аграрної продукції відбувався через порти Одеси.

– Альтернативні логістичні напрямки нікуди не поділися. Ми не призупиняли їхній розвиток. Зерно прямує і залізницею до наших партнерів у Польщу, і через річкові порти до Румунії, продовжує постачатися українське зерно й автомобільними шляхами, – повідомив у коментарі ведучій Вікна-Новини Яні Брензей під час загальнонаціонального телемарафону Денис Марчук.

Однак, додає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, такі логістичні маршрути мають певні обмеження.

– Попри наше нестримне бажання, усіма цими маршрутами щомісяця ми зможемо реалізувати не більше 3 млн т, – констатує Денис Марчук.

Поки Україні бракує елеваторів, тому що частина з них зосереджена на окупованих територіях, у Міністерстві агрополітики запропонували агровиробникам зберігати продукцію у великих полімерних мішках.

Один такий мішок, який постачатиметься безкоштовно, може зберігати близько 200 т продукції.

Звичайно, не всі види продукції можна зберігати в таких мішках, як-то насіння соняшнику, але так вдасться зберегти певну частину зерна, доки в найближчі місяці не запрацює на повну потужність експорт.

Нагадаємо, що Росія оголосила про вихід із зернової угоди після пошкодження кількох кораблів Чорноморського флоту РФ під час вибухів у Севастополі.

Своїм підписом під Ініціативою про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, що була підписана в Стамбулі 22 липня, Росія зобов’язалася розблокувати три українські порти – Одеса, Чорноморськ і Південний – щонайменше на 120 днів.

Згідно з домовленостями, документ могли пролонгувати на такий самий період, якщо одна із сторін не повідомить про намір припинити його дію.

Фото: Міністерство інфраструктури, Олександр Кубраков, Міноборони Туреччини, Depositphotos