Витають флюїди страху: колишній в’язень розповів, як влаштована зсередини ПВК Вагнера

Факти тижня знайшли людину, яка знає, як влаштована із середини найбільша приватна армія Росії. Унікальні зізнання колишнього в’язня та бійця ПВК Вагнера.

Очевидно, що за обіцянками про волю від Кремля стоїть бажання отримати великі партії гарматного м’яса і живої сили для виконання чорної роботи на фронті, досягнення успіхів РФ проти України.

Для вчорашніх в’язнів ПВК Вагнер як азартна гра в рулетку – зробив ставку та розкручуй. Якщо випало зеро – справи кепські, ЗСУ помножили на нуль. Кулька випала на червоне – вважай, пощастило, і ти вже не ґвалтівник та вбивця, а герой Росії. Якщо ж на чорне – спишуть через важке поранення і доля твоя невідома. Як не крути, у цій грі удача для російських солдатів не надто хороша. І всі, звісно, ставлять на червоне.

Він також зробив свою ставку. Марат Габідуллін пройшов шлях від тюремної шконки до найманця в головній приватній армії Росії. Дослужився до помічника правої руки Путіна – Євгена Пригожина.

– Складав рапорт, наносив обстановку тактичну на карту. І потім пред’являв шефу. Треба сказати, що весь офісний колектив, щойно він перетинав поріг офісу вранці одразу ж приходив у стан трепету, вичікування якоїсь панської прочуханки за провини, яких вони ще не робили. Там флюїди страху витають, – розповів Габідуллін.

Він називає себе жертвою пропаганди. Габідуллін був переконаний, що він воює проти Америки та Європи, які хочуть напасти на Росію. Але реалії війни в Сирії та на Донбасі відкрили йому очі. Він зрозумів, що усе що говорили про Україну та його роботу, – це неправда. Насправді ж ПВК Вагнера – це просто злочинне угруповання.

Він порушив обітницю мовчання та погодився розповісти Фактам тижня ту правду про ПВК Вагнера, яка старанно приховується. Правда, через яку він пішов із приватної армії та змушений переховуватися, бо у Росії на нього влаштували полювання.

– Я розгледів у цьому шанс заново почати життя, – зазначає він.

Марат Габідуллін чотири роки пробув у лавах ПВК Вагнера, перш ніж звільнився. Його минуле не було на заваді.

– Я сам пройшов через в’язницю. Це 1990-ті роки. Там будь-який бізнес, він стикався з криміналом. У мене виникла конфліктна ситуація з одним зі злочинних авторитетів. І я в підсумку застрелив положенця міста, за що був засуджений. Просидів три роки, був звільнений.

Габідуллін розповідає, що Пригожин та російська пропаганда роблять ПВК Вагнера ледь не місцем можливостей. Однак на справі – це не більше ніж красива декорація, за якою ховається звичайна кримінальна структура. Бахмут і Соледар стали для більшості в’язнів масовою могилою – це реальність.

– А втрати які? У живій силі, у техніці. У всьому іншому. Тобто, як би сумнівний успіх то. Сумнівний, – зазначає російський опозиційний діяч Марк Фейгін.

Ті, хто ще недавно сиділи на нарах за ґратами, часто не мають військового досвіду, а в бій часто йдуть навіть без амуніції. Але це не біда. У вчорашніх в’язнів – інша місія. Вони просто живий щит для фахових найманців. Жорстока схема, яку російське керівництво створило спеціально для війни в Україні.

І назад дороги для таких бійців немає. Не виконав наказ чи хочеш втекти – покарання одне. Це великий бізнес, який приносить її організатору Євгену Пригожину хороші дивіденди – владу та гроші. Для цього він і прийшов на Донбас.

– Насамперед зусилля спрямовані на те, щоб захопити індустріальний потенціал Донбасу. Він давно до цього прагне, ще з 2014 року. Для того, щоб стає ще більш впливовим, ще багатішим, – розповів Габідуллін.

Пригожин перейшов дорогу не одному впливовому генералу. Однак близькість до російського диктатора Володимира Путіна допомагає.

– Звичайно, у Генштабі ненавидять Пригожина. Але Пригожин – довірена особа Путіна. Так просто в один момент просто його вхлопати вони не можуть. Я охоче вірю, що поступово і роль Пригожина, і роль ПВК Вагнер будуть обнулені. Я в це вірю, – вважає Фейгін.

Поки кремлівська верхівка у своїй репресивній політиці не проти спиратися на в’язнів. І чим важчий злочин, які вони скоїли, то більша користь від них. Але насправді вбивці й грабіжники нічого іншого робити не вміють. І навіть повертаючись до мирного життя, вони продовжують робити те ж саме.

– Я знаю і про тих, хто залишився в живих, їх поки 106 осіб. Я думаю, буде більше, хто вже повернувся з війни такими героями. У яких за плечима, дійсно, і вбивство бабусі, і вбивство матері, і якісь підпали, і якісь страшні речі, – поділилася очільниця російської правозахисної організації Русь Сидяча Ольга Романова.

Але це лише початок. Кримінал, що перетворюється в Росії на еліту, тільки пришвидшить внутрішній соціальний вибух, який врешті стане для Кремлівської верхівки кінцем.

2023-01-31