Віталій Портников: «Світова війна перейшла у фазу дронів. Безпека стратегічних об’єктів більше не є очевидною»

Журналіст, публіцист і політичний оглядач Віталій Портников про те, як унікальні дронові операції Служби безпеки України та Моссаду змінили хід війн і продемонстрували, що навіть наявність ядерної зброї не гарантує безпеки:

«Після того, як стали відомі подробиці української операції «Павутина», спрямованої на знищення російських бомбардувальників на стратегічних аеродромах Повітряно-космічних сил РФ, я написав, що ми вступаємо в нову епоху воєн. Тому що змінилося саме уявлення про безпеку.

Тепер більше необов’язково знищувати стратегічні об’єкти противника ракетами, запущеними з території власної держави. Необов’язково запускати дрони, які повинні долати тисячі кілометрів через повітряний простір своєї країни та країни-мішені, щоб уразити ціль.

Можна провести філігранну спецоперацію: розмістити базу дронів прямо на території ворожої держави, і вже з мінімальної відстані, оминаючи всі системи ППО, завдати нищівного удару по військовій базі, аеродрому, літаках або навіть по представниках політичного й військового керівництва ворога.

І жодна наявність ядерного арсеналу вже не гарантує безпеки. Немає впевненості й щодо захищеності самих ядерних об’єктів.

Я вже тоді попереджав: Служба безпеки України не просто провела ефектну спецоперацію – вона створила прецедент. Технологічний рецепт, який може використати будь-хто: як демократична держава у боротьбі з авторитаризмом, так і терористичний режим для підриву безпеки демократичних країн, які опинилися під атакою.

США, Ізраїль та інші західні держави мали зробити висновки. Світова війна перейшла у фазу дронів.

І довго чекати не довелося. Одна з найяскравіших деталей нинішньої операції Ізраїлю проти Ірану – новина про те, що «Моссад» створив ударну базу дронів безпосередньо на іранській території. Саме звідти було знищено системи ППО та інші критичні об’єкти. Як і у випадку з Росією, іранські спецслужби виявилися повністю неготовими: вони не очікували загрози «зсередини», не побачили очевидних змін у самій логіці сучасної війни.

Спостерігачі стверджують, що «Моссад» готувався до цієї операції кілька років. Так само, як СБУ готувала свою «Павутину» понад півтора року: потрібно було впровадити агента, закупити обладнання, змонтувати базу, вибрати цілі і точно вразити їх.

Схожість між українською та ізраїльською операціями не означає, що вони координувалися з одного центру. Це свідчить лише про одне: аналітики в обох країнах дійшли до одного й того самого висновку: правила гри змінилися. І той, хто живе в умовах екзистенційної війни, як Україна й Ізраїль, змушений діяти креативніше й радикальніше, ніж аналітики та військові західних демократій.

Та все ж очевидно, що загроза, яка постала перед Росією та Іраном, може завтра проявитися в будь-якій іншій точці світу. Як і після операції українських спецслужб, після цієї блискавичної операції «Моссаду» я знову і знову повторюю: українці й ізраїльтяни дали Заходу шанс. Шанс зрозуміти, як виглядає нова війна, і встигнути переосмислити безпеку своїх ядерних об’єктів і стратегічної інфраструктури в Європі, Північній Америці, Азії.

Бо якщо це змогли зробити українці, це зможуть зробити й іранці, й росіяни. І на відміну від українців чи ізраїльтян, вони точно не думатимуть про наслідки. Їхня мета – завдати якнайбільше шкоди не лише військовим об’єктам, а й мирному населенню.

Безпека стратегічних об’єктів більше не є очевидною. І якщо Заходу ще залишився час, щоб це усвідомити, – він дуже короткий».