Віталій Портников: «Найближчим аналогом Віктора Орбана є Володимир Зеленський»

Журналіст, політичний оглядач і публіцист Віталій Портников про спільність у політичних підходах між президентом України Володимиром Зеленським та угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном:

«Після скандалу з захопленням в Угорщині українських інкасаторів разом із машинами і грошима Віктор Ющенко звернувся з відкритим листом до Віктора Орбана, який вперше був прем’єр-міністром своєї країни якраз тоді, коли наш майбутній президент також займав аналогічну посаду, тільки в Україні.

Питання навіть не в тому, що відповів Орбан на цей гіркий листа свого колишнього партнера по перемовинах і – ніде правди діти – політичного однодумця. Питання в тому, що Орбана, до якого звертається Ющенко, насправді не існує – навіть не з точки зору політичних поглядів і моралі. Того, «першого» Орбана не існує інституційно.

Віктор Ющенко зустрічався з очільником уряду Угорської Республіки. Сьогодні Віктор Орбан вже 16 років очолює уряд Угорщини – від назви «Угорська Республіка» в сусідній країні офіційно відмовилися. Мені можуть сказати, що й Україна не має у своїй назві цього слова, що не заважає нашій країні залишатися демократичною республікою. Але питання навіть не у назві як такій, а в сутності. Після свого повернення до влади Орбан свідомо і впевнено займався демонтажем республіканських інституцій. По-перше, він змінив склад виборців, коли розповсюдив виборче право на всіх етнічних угорців – і таким чином перетворив свою маленьку країну на політичного спадкоємця Угорського королівства до Тріанону. По-друге, запровадив згадування Бога і християнської віри у Конституції – символічно, відсилає до традицій, але змінює сам характер сучасної держави. По-третє, нівелював роль президента держави, парламенту, судової системи, вільних медіа і фактично став у своєму впливі на ухвалення рішень схожим на довоєнного регента Угорської держави адмірала Міклоша Горті, численні монументи якому почали з’являтися на угорських майданах якраз після повернення Орбана до влади. І так, після цього повернення Орбан казав про «електоральну революцію» – і він не брехав. Фактично його ФІДЕС повернувся до влади і сформував конституційну більшість як партія нових людей, що виступила проти набридлої корумпованої номенклатури, колишніх комуністів, самозакоханих і незрозумілих для «простої людини» лібералів – всіх тих, хто формував уряди і сприяв змінам у скасованій республіці.

Таким чином з усіх європейських політиків останніх років найближчим аналогом Віктора Орбана є зовсім не Віктор Ющенко.

Найближчим аналогом Віктора Орбана, його політичним братом є той, кого він більше за всіх ненавидить, плакати із зображеннями якого він розвісив по всій Угорщині, прізвищем якого він лякає своїх виборців, особливо після того, як його адресу пообіцяли повідомити українським військовим.

Найближчим аналогом Віктора Орбана є Володимир Зеленський. Якщо уважно подивитися, це майже наш Орбан і є.

Зеленський теж здійснив справжню електоральну революцію проти існуючої політичної еліти (яка прийшла до влади після справжньої Революції Гідності 2013-2014 років, а не революції, вигаданої Зеленським, як угорська еліта пройшла до влади після справжньої антикомуністичної революції кінця 1980-х, а не революції, вигаданої Орбаном). Зеленському не потрібно було перейменовувати країну, але він також позбавив її сутності республіканізму після того, як сформована під нього партія фактично нівелювала функції парламенту й уряду, коли своєї ролі на тлі війни почали позбуватися незалежні медіа, а судові процедури були підмінені санкційним механізмом. Як і у випадку з Орбаном, на ключових посадах з’явилися люди, пов’язані з першою особою або абсолютно лояльні до її бажань. І тому конфлікт України й Угорщини – це конфлікт дзеркал.

Відмінність у тому, що Орбан керує державою, яка втратила імперські землі (але не імперське мислення) і сформувалася вже після територіальних втрат часів світових війн – тому може дозволити собі, залишаючись у Європі, формувати особливі стосунки з Путіним, Трампом і Сі Цзіньпіном. А Зеленський керує державою, яка була поневолена імперіями й зараз якраз проходить через період територіальних втрат і відстоювання власного суверенітету, і тому не може дозволити собі стосунки з авторитарними правителями, які намагаються відмовити йому в суб’єктності й беруть під сумнів саме існування країни, яку він очолює. Окрім того, залежність Орбана від Європи – це залежність від грошей і тільки. А залежність Зеленського від Європи – це питання виживання не тільки його влади, а самої держави.

Тому, незважаючи на процес демонтажу республіки, який тільки посилився в нас у воєнний час, в українців є всі шанси повернутися до республіканізму, а значить – до відповідальності, навіть із Зеленським на чолі держави. Хоч як парадоксально, такий самий шанс вперше за останні 16 років з’явився і в угорців тільки, звичайно ж, без Орбана».

Фото: Єгор Бондаренко/Опора