Віталій Портников: «Чому Путін саме зараз почав знову говорити про “Новоросію”?»

Журналіст, політичний оглядач і публіцист Віталій Портников про те, як російський диктатор Владімір Путін тягне час і підвищує ставки у перемовинах зі США щодо війни в Україні та до чого тут так звана «Новоросія»:

«На тлі продовження процесу перемовин, які нібито мають призвести до припинення російсько-української війни, російський президент під час пресконференції у Нью-Делі згадав про неминучість «звільнення» Донбасу і «Новоросії» його військами.

На перший погляд, ця заява може здивувати. Адже до останнього часу Путін говорив виключно про необхідність виведення українських військ з підконтрольної Києву території Донецької області й навіть називав це головною умовою припинення війни. Й саме про це з російським президентом говорять американські посланці, ба більше – навіть сам Дональд Трамп неодноразово підтримував ідею виведення українських військ з Донеччини й підкреслював, що росіяни її «все одно завоюють». Аж от у лексиці Путіна зʼявилася призабута ніби «Новоросія» – апетит, як відомо, приходить під час їжі!

Чому ж Путін саме зараз почав знову говорити про «Новоросію»? По-перше, російський президент розглядає будь-які перемовини з ним як ознаку слабкості. І тим більше сприймає як ознаку слабкості пошук компромісу. Якщо американці й дійсно готові тиснути на українців й вимагати від них вивести війська з Донбасу, чому тоді не включити до переліку своїх новорічних бажань й інші українські території?

По-друге, сам термін «Новоросія» у політичному плані виглядає достатньо розпливчастим й створює для російського президента величезні можливості щодо нових вимог. Можна, звісно ж, оголосити «Новоросією» окуповані й анексовані території Херсонської і Запорізької областей і вимагати вже не тільки виведення українських військ з Донбасу, але й з цих українських регіонів також. Можна навіть не наполягати на виведенні військ, а погодитися із формулюванням тимчасово замороженого конфлікту і підкреслювати, що рано чи пізно Росія ці території поверне – хай Дамоклів меч війни висить над головами українців навіть в тій майже фантастичній ситуації, коли вдасться добитися припинення вогню на російсько-українському фронті.

Але за бажання територію «Новоросії» можна й розширити, адже Путін не випадково наголошував на «подарунках більшовиків» Україні ще у своїй промові, присвяченій анексії Криму. І під час звернення до росіян у ніч з 23 на 24 лютого 2022 року російський президент також говорив про необхідність самовизначення «народів України». Яких таких народів? А таких, як «народ Донбасу», скажімо! Адже таких «народів» можна понавигадувати у кожній українській області, окупованій росіянами, саме із метою проголошення її «незалежною державою» і подальшої анексії. Це саме і був путінський план бліцкригу – позбутися легітимної української влади в Києві й примусити своїх маріонеток Віктора Януковича та Віктора Медведчука провести серію «референдумів» у визначених областях, тобто в тій самій «Новоросії». «Новоросії», про яку в Росії почали згадувати ще у серпні 1991 року. Адже про «подарунок більшовиків» говорив ще політичний вчитель Путіна Анатолій Собчак, а Кремль і за Єльцина, і за Путіна витрачав мільйони рублів для підтримання проросійських сил і настроїв на сході й півдні України. Про можливість анексії не забували ніколи, тільки сподівалися, що вона буде легкою і короткою.

Масштабний план анексії у 2014 році, як відомо, Путіну довелося відкласти. Його бліцкриг 2022 року також зазнав фіаско, але це зовсім не означає, що Путін відмовився від свого плану. Він лише відклав його на деякий час й вирішив, що інструментом для анексії українських земель буде вже не бліцкриг, а багаторічна війна на виснаження. А згадав він про «Новоросію» зараз, тому що вирішив, що американці «хитаються» і від них можна вимагати чого завгодно.

Ну а як тоді мирний процес, про відновлення якого так багато кажуть останні тижні? А ніяк. Останні заяви Путіна якраз і демонструють, що для нього ніякого мирного процесу не існує в природі й він використовує візити американських посланців виключно для затягування часу, продовження війни й посилення територіальних і політичних вимог».

Фото: Олександр Попенко