Вийти чи вичекати: чому деякі компанії досі залишаються на ринку РФ

Компанії, які вийшли з Росії, в результаті виграли економічно. Про це свідчать дані останнього дослідження Єльського університету. Загалом із російського ринку вийшло близько 1 тис. компаній. Інвестиції цих компаній становили понад $600 млрд. Ідеться про тих, хто заявив про це публічно.

Перша хвиля виходу компаній була одразу після 24 лютого. Однак і тепер через день з’являються такі новини про той чи інший бренд.

– Росія втратила 30 років прямих іноземних інвестицій. Вони відкотили себе назад до стану, в якому вони вийшли з Радянського Союзу. По суті, стався масовий вихід іноземного інвестора з російського ринку. Тут не можна навіть говорити про якийсь окремий сектор, просто масово повиходили західні компанії. Удар дуже серйозний і з точки зору репутаційної, і з точки зору управлінських практик. Ба більше, ці компанії в середньому здебільшого навіть виграли від цього виходу, тому що коли ми говоримо про публічні компанії, вартість їхніх акцій в середньому зросла більше після цього, аніж вони втратили доходів та активів на російському ринку, тобто фінансові ринки їх винагородили, бо це з точки зору бізнесу було логічно правильне рішення, – вважає економіст Павло Кухта.

Всесвітньо відомі бренди пішли з російського ринку з кількох причин. Насамперед це комбінація етики, загрози санкцій і токсичності Росії. Санкції – це ризики для компанії, тому логічно було від цих ризиків піти.

– Але є так само певні етичні стандарти інвестування в західному світі, і дійсно, ринки загалом винагороджують компанії за те, що вони себе поводять етично. В певних розумних межах, бо бізнес є бізнес, але етичність має конкретну фінансову цінність в сучасному світі, – зазначає Павло Кухта.

Тобто як показав час, компанії виграли не лише з погляду етики й моралі, а й з точки зору коштів. Росія токсична, ризикована, а фінансові ринки адекватно оцінили зусилля компаній щодо того, щоб вони себе від цих ризиків відрізали, наголошує експерт.

– Тобто тут є комерційна логіка. Це дуже важливо для нас, тому що це робить ситуацію сталою: коли за виходом стоїть комерційна логіка, це означає сталість і що компанії швидко туди повертатися не будуть, – зазначає експерт.

Росія реагує на прощання із західним бізнесом доволі зухвало: намагається ці активи забрати, перереєструвати.

– Але ми маємо розуміти, що Росія не є якоюсь супервеликою економікою, це 1-2% від активів цих компаній, і зростання акцій на більш ніж 1% вже перекриває всі ці втрати, саме це й сталося в середньому з цими компаніями. Зрозуміло, що більшу частину своїх доходів ці компанії отримують в західному світі, тому що західний світ – це понад половини всієї світової економіки. І за рахунок того, що в них дещо зросли ціни на акції, вони повністю перекрили свої втрати від Росії, – каже Кухта.

Водночас є чимало компаній, які не наважуються піти, або йдуть наполовину, або ж чекають розвитку подій. Експерт Ради економічної безпеки України Антон Микитюк разом із колегами якраз і займається тим, щоб постійно нагадувати компаніям, що час уже йти з токсичного російського ринку. А таких, за даними громадської організації, ще чимало.

– Якщо ми говоримо про ті компанії, які остаточно вийшли, тобто продали всі свої заводи, активи, закрили всі свої магазини, не допускають продаж своєї продукції через дилерів і дистриб’юторів у Росії, таких компаній десь 150. Інші компанії призупинили діяльність, але в стані очікування, пильнують, як іде ситуація, як рухається ринок. Я б міг сказати, що приблизно 10% компаній, які реально вийшли з ринку, десь 25%, котрі не зробили жодних заяв і продовжують працювати, і от решта – це компанії, які перебувають в режимі очікування, тобто вони частково призупинили свою діяльність у Росії, – каже Микитюк.

Насамперед багато компаній залишаються через економічний фактор. Коли конкуренти виходять з ринку, він звільняється, й інша компанія може зайняти цю нішу.

– Російська критична інфраструктура побудована на іноземних рішеннях технологічних, як би там Росія не хизувалася нібито власними високотехнологічними виробництвами, всі російські банки, підприємства великі, вони використовують іноземні рішення. Тому коли з ринку виходять прямі конкуренти, в тих, хто залишається, відкриваються нові економічні шляхи, і тому вони працюють далі. Деякі компанії обирають такий шлях: кажуть, що ми припинили вкладати нові інвестиції в Росії, і перестають укладати нові контракти, тобто де-юре ми в процесі припинення нашої роботи в Росії, і ми молодці, ми бажаємо миру, ми за Україну, але питання – як із чинними контрактами? Адже такі контракти можуть бути на 10 років, 15, та навіть п’ять, і компанії надалі обслуговують обладнання, надають сервісну підтримку, – каже Микитюк.

Тобто де-факто такі компанії ще на російському ринку і допомагають йому жити. Тому Рада економічної безпеки постійно закликає такі бізнеси зробити правильне моральне рішення, розірвати всі стосунки з Росією. Експерт переконаний, що попри втрату певних відсотків, компанія виграє, бо стане прикладом для інших компаній, а в перспективі отримає більше світових клієнтів.

– Це громадський тиск. Наше завдання чинити громадський тиск на те, що офіси тих чи інших компаній досі працюють в Росії, вони досі набирають співробітників. Бо виходить: ви можете зробити заяву гучну, що виходите з ринку, написати у Facebook на своїй сторінці про це, а водночас у червні-липні набирати співробітників на свої підприємства в Росії, – каже експерт.

За даними експерта, є компанії, які говорять, що продають всі свої активи, але, мовляв, через складність юридичного процесу обіцяють зробити це лише в найближчому майбутньому. Однак на практиці це може тривати пів року, рік, два, три. Є компанії рішучі: сказали, що зачиняють свої магазини, зробили фінальний розпродаж, зачинилися і вийшли з ринку. Деякі ж компанії ще в березні зробили гучну заяву, і досі працюють.

– У першій хвилі виходили компанії саме з моральних принципів, тому що глобальні світові бренди ніяк не могли відреагувати на війну в європейській країні. Це був їхній обов’язок. Вони це зробили, за що ми їм дуже вдячні. Після цього деякі компанії почали шукати шляхи, як залишитися на російському ринку. Якщо розглядати B2C-сектор (бізнес для споживача, – Ред.), то там все просто: магазин закрився, покупців немає, а от з B2B-компаніями (бізнес для бізнесу, – Ред.) усе складніше, тому що критична інфраструктура Росії побудована на іноземних B2B-компаніях, і все одно росіяни намагаються закупити їхні продукти через інші країни, через компанії-прокладки, і ці компанії продовжують підігрувати цьому, – вважає Микитюк.

Є ситуації, коли якийсь бізнес у Росії працював по франшизі. У такому разі компанія має офіційно оголосити про свій вихід, розірвати всі ділові відносини. І публічно наголошувати на тому, що не має жодного стосунку до продукції, що продається чи виготовляється під їхнім брендом, чи схожим перейменованим брендом у Росії.

Активно висвітлює інформацію щодо бойкотування західних брендів, які не пішли з Росії, Дмитро Дубілет. Ще наприкінці квітня він опублікував дослідження, яке свідчить, що американські та європейські громадяни підтримують рішення компаній полишити Росію.

Це підтримали 73% опитаних американців, 73% опитаних британців, серед опитаних німців – 60% підтримують, у Франції – 42%.

Про бойкот продукції тих, хто досі працює в Росії, замислювалися 65% опитаних громадян США, 67% опитаних із Великої Британії. Серед німців готові бойкотувати 54% опитаних, а серед французів – 39%.