Військова історія в почесних найменуваннях: 808-ма Дністровська окрема бригада підтримки

Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.

Це формує спадкоємність та власну військову традицію.

30 вересня 2024 року Президент України присвоїв 808-й окремій бригаді підтримки Сил підтримки Збройних Сил України почесне найменування «Дністровська».

Річка Дністер мала важливе значення в історії України. На ній розташоване місто Галич, що, як і Київ, Чернігів та інші столичні міста Київської Русі, впродовж кількох сторіч було важливим осередком життя давніх русичів-українців.

У давнину Галич називали «Києвом на Дністрі», настільки важливим було це місто для давньоруських земель. А Дністер у часи розквіту Галицького князівства мав не менше значення, ніж Дніпро для Києва. Фактично все Подністров’я було в орбіті економічних інтересів Галицько-Волинської держави.

У місті Бакота — найважливішому політично-адміністративному центрі Дністровського Пониззя розташовувався один із найдавніших на Русі скельних чоловічих монастирів. А західних бродників і берладників, які жили на берегах Дністра, деякі вчені вважають прототипом козаків.

Згодом, упродовж кількох століть, по Дністру пролягав кордон між Україною і Молдовою. На берегах річки відбувалися важливі для України події.

25 серпня 1604 року із Самбірського замку над Дністром вирушило об’єднане українсько-польське військо, яке 20 червня 1605 року захопило Москву.

Дністер був свідком Хотинської битви 1621 року, в якій об’єднані сили Речі Посполитої та українського козацтва на чолі з Петром Сагайдачним знищили османську армію.

У 1648 році було утворено Могилівський козацький полк із центром у Могилеві-Подільському, де розпочинав службу Остап Гоголь (ймовірний прадід Миколи Гоголя).

1676 року польські війська короля Яна III Собєського майже місяць вели жорстокі бої з османською армією Ібрагіма Шейтана на «Журавенських полях» між річками Дністер та Свіча. Невдовзі супротивники уклали Журавенський мир, за яким значна частина Правобережної України визнавалася козацькою державою під управлінням гетьмана Петра Дорошенка.

Перша українська конституція була схвалена на зборах козацтва біля містечка Тягиня на правому березі річки Дністер 16 квітня 1710 року. Повна назва цього документа — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». А скорочена — Конституція Пилипа Орлика або Бендерська конституція, тому що турецька назва містечка Тягиня — Бендери, нині це територія Молдови. На думку багатьох українських істориків, над текстом Конституції, окрім Пилипа Орлика, працювали й інші козацькі старшини, зокрема, кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко.

У часи Визвольних змагань початку ХХ століття Подністров’я було головним центром формування військ Української Народної Республіки. Місто Кам’янець-Подільський, що стоїть на лівій притоці Дністра, річці Смотрич, було тимчасовою столицею УНР.

Сучасна 808-ма Дністровська окрема бригада підтримки гідно продовжує справу славетних попередників, є зразком професіоналізму та служіння Батьківщині.