Військова історія в почесних найменуваннях: 43-тя окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила

Закріплення в почесній назві 43-ї бригади імені гетьмана Тараса Трясила пов’язане з історією козацької артилерії, витоки якої сягають межі XVI‒XVII століть.

Військо козаків славилось вогневою міццю артилерії та вправністю гармашів і пушкарів, тож для артилерійської бригади такий вибір покровителя влучно поєднує приналежність частини до роду військ із українською національною військовою традицією.

Почесне найменування «імені гетьмана Тараса Трясила» Президент України Володимир Зеленський присвоїв 43-й окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України указом № 432/2020 від 14 жовтня 2020 року.

Відтоді повна офіційна назва частини — 43-тя окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Документ було підписано з нагоди Дня захисників та захисниць України, який у той час відзначали саме 14 жовтня. Того ж дня Верховний Головнокомандувач урочисто вручив стрічку з почесним найменуванням командиру бригади полковнику Олегу Шевчуку.

Тарас Федорович — один із видатних козацьких ватажків першої половини XVII століття, який у літературі XIX–XXІ століть відомий також під прізвиськом Трясило, яке на сучасний манер можна назвати псевдом чи більш по-військовому — позивним.

У 1629–1630 роках Тарас Трясило був гетьманом нереєстрового козацтва й відзначився в походах запорожців на Крим, а навесні 1630 року очолив масштабне козацько-селянське повстання проти влади Речі Посполитої, яке охопило майже всю Наддніпрянщину.

Тоді основне козацьке військо вирушило із Запорожжя з власною артилерією, а головні бої з коронною армією Станіслава Конецпольського розгорнулися в травні під Переяславом.

Коронна армія мала сильнішу артилерію, проте під час одного з боїв козаки вдерлися до польського табору і, за свідченням сучасників, забрали звідти три найбільші гармати та дві гаківниці. Саме цей бій, як зазначав Михайло Грушевський, пізніша традиція слідом за «Історією Русів» назвала «Тарасовою ніччю».

Успіхи повстанців змусили польську сторону піти на Переяславську угоду, яка серед іншого зобов’язувала реєстровців повернути захоплені гармати. Федорович умов угоди не прийняв і відійшов на Запорожжя, де намагався продовжити боротьбу.

Подіям під Переяславом Тарас Шевченко присвятив 1838 року поему «Тарасова ніч», надруковану в першому «Кобзарі». У ній нічний удар козаків починається з реву гармати, щойно місяць стає посеред неба:

«Як став місяць серед неба, Ревнула гармата; Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати!»

Майже через чотири століття саме Київщину довелося боронити артилеристам бригади, що носить ім’я Тараса Трясила. Від перших днів широкомасштабного вторгнення її 203-міліметрові самохідні гармати 2С7 «Піон» уражали колони російських окупантів на підступах до Києва.

Зараз, окрім «Піонів», бригада має на озброєнні 155-міліметрові самохідні гаубиці PzH 2000 та Archer, а вогонь артилерії поєднує з роботою розвідувальних і ударних безпілотників.

Після звільнення Київщини бригада долучилася до наступальних дій на Херсонщині та Харківщині, а нині її артилеристи ведуть бойову роботу на кількох напрямках фронту. 

Указом Президента України № 749/2022 від 3 листопада 2022 року частину відзначено почесною відзнакою «За мужність та відвагу», якою держава вшанувала героїзм, виявлений артилеристами бригади під час захисту суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України.

Тож почесне найменування 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила є частиною військової традиції, яка поєднує козацьку добу із сучасною війною. Вона засвідчує спадкоємність нинішніх артилеристів від гармашів часів козаччини та покладає на них відповідальність бути гідними тих, хто боронив рідну землю раніше.