Війна в Україні та ізоляція Росії: головні теми і очікування від саміту G20

Саміт G20 стартує в Індонезії на острові Балі 15 листопада. Він триватиме два дні. Конференція завершиться 16 листопада.

Саміт G20 – це сімнадцята зустріч очільників держав Групи двадцяти та країн-партнерів. Цьогоріч серед запрошених на зустріч країн є й Україна.

На конференції нашу державу представлятиме президент Володимир Зеленський, який виступить 15 листопада.

Які країни входять до G20, що планують обговорити учасники конференції і чого від цієї зустрічі чекати Україні – читайте у матеріалі.

Склад G20

Велика двадцятка (G20) – це неформальний міжнародний клуб країн з найбільш розвиненою економікою та економікою, що розвивається.

Вона була створена 1999 року. Перший саміт за участі глав держав або урядів відбувся у 2008 році у Вашингтоні. В межах зустрічі учасники обговорили наслідки світової фінансової кризи і що потрібно зробити для її подолання.

Відтоді Група двадцяти щороку збирається на конференції. Порядок денний для зустрічі обирає одна із країн – учасниць G20, що головує на саміті.

G20 – країни 

• Австралія;
• Аргентина;
• Бразилія;
• Велика Британія;
• Індія;
• Індонезія;
• Італія;
• Канада;
• Китай;
• Південна Корея;
• Мексика;
• Німеччина;
• Південно-Африканська Республіка;
• Росія;
• Саудівська Аравія;
• США;
• Туреччина;
• Франція;
• Японія;
• Європейський Союз.

ЄС представлений як колективна організація. Також на зустрічах і самітах G20 часто присутні представники інших міжнародних організацій – МВФ, Світового банку, Європейського центрального банку.

На країни G20 припадає 85% світового економічного виробництва, 75% світової торгівлі, а також дві третини населення світу.

Фото: Depositphotos

Що планують обговорити на саміті

За інформацією ЗМІ, головними темами порядку денного G20 будуть війна, яку РФ розв’язала проти України, та ядерна загроза.

Очікується, що лідери двадцяти найбільших економік світу засудять загрозу застосування ядерної зброї Росією.

Зокрема, у першому проєкті підсумкового комюніке йдеться про те, що багато хто з членів G20 вважає, що війна РФ проти України стримує зростання, збільшує інфляцію, порушує ланцюжки постачань, посилює енергетичну та продовольчу небезпеку та підвищує ризики для фінансової стабільності.

Низка лідерів країн G20 рішуче засуджують невиправдану, незаконну і неспровоковану агресивну війну проти України. Тому вони планують зробити заяву про те, що підтримають усі зусилля, які ведуть до справедливого миру.

Водночас прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак пообіцяв кинути виклик Путіну на саміті G20.

– Цей саміт G20 не буде звичайною справою. Ми кинемо виклик путінському режиму і оголимо їхню крайню зневагу до того типу міжнародного співробітництва та поваги до суверенітету, які представляють такі форуми, як G20, – сказав він.

Тим часом високопоставлений європейський чиновник на умовах анонімності повідомив журналістам, що перша сесія саміту буде присвячена війні в Україні та її енергетичним і продовольчим наслідкам, які відчуває на собі увесь світ.

Він додав, що значна кількість країн – членів G20, серед яких і Японія, наполягають на тому, щоб у заяві була тема невикористання ядерної зброї.

Другим питанням обговорення чиновник назвав охорону здоров’я і відновлення економіки після пандемії. Третє питання – цифровізація.

Без Путіна і спільного “сімейного фото”

Ще на початку листопада президент Володимир Зеленський чітко заявив: Україна не братиме участі в G20, якщо там буде президент РФ Володимир Путін.

Міністерство закордонних справ України також закликало Велику двадцятку відкликати запрошення очільника Кремля на зустріч, а саму РФ виключити зі складу G20.

– Путін публічно визнав наявність наказу про ракетні удари по українській цивільній та енергетичній інфраструктурі. Маючи руки по лікті в крові, він не повинен сидіти за одним столом із світовими лідерами, – наголосив речник МЗС Олег Ніколенко.

Пізніше у Кремлі офіційно повідомили, що російський диктатор таки не поїде на конференцію особисто. Ба більше, він навіть не виступатиме в онлайн-форматі.

Причиною такого рішення називають начебто графік російського президента і необхідність залишатися в РФ. Однак іншої думки канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Він пояснив, що Путін боїться критики з боку інших держав. Саме тому і вирішив відмовитися від участі.

Водночас політолог Володимир Фесенко припустив, що Путін не поїхав на саміт ще й тому, що на тлі поразки в Херсоні він би сприймався ще слабшим, ніж два місяці тому.

Натомість Росію на G20 представлятиме міністр закордонних справ Сергій Лавров. Але і цей візит вже спричинив певний дискомфорт і навіть змусив порушити традиції.

Фото: Depositphotos

Зокрема, видання The Guardian пише, що світові лідери відмовляться від спільного фото на G20 через Лаврова. Причина такого рішення – дискомфорт через присутність на саміті РФ.

Не зовсім вдалим виявився візит і для самого очільника МЗС Росії. Так, 14 листопада західні ЗМІ з посиланням на дані агентства Associated Press повідомили, що Лавров потрапив до лікарні.

Речниця російського МЗС Марія Захарова відразу спростувала цю інформацію. Однак агентство Bloomberg написало, що у Лаврова виникли проблеми з серцем. Його начебто доправили до лікарні Sanglah у місті Денпасар.

Губернатор Балі повідомив ЗМІ, що Лавров побував у лікарні на обстеженні, але почувається добре.

Участь України та її очікування від саміту

Ще у квітні президент Індонезії Джоко Відодо офіційно запросив президента Володимира Зеленського на саміт G20.

13 листопада глава держави офіційно повідомив, що виступить на конференції. Його відеозвернення транслюватимуть в онлайн-форматі у вівторок, 15 листопада.

– Вже дуже активно готуємося до дуже важливого тижня для України. Дипломатичного тижня. Відбудеться саміт Групи двадцяти в Індонезії. Наша позиція буде представлена дуже змістовно. Ми дамо публічні відповіді на багато запитань, які звучать зараз, – запевнив президент.

Фото: Офіс президента

Говорячи про очікування від саміту G20, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що на цій зустрічі не можуть бути ухвалені жодні рішення, які могли б серйозно вплинути на перебіг війни Росії проти України. Він наголосив, що все вирішується на полі бою.

Тим часом видання Bloomberg пише, що саміт G20 може вперше завершитися без спільного комюніке – заяви, узгодженої всіма країнами-учасницями.

Найбільшою перешкодою називають відмову Москви назвати повномасштабне вторгнення Росії в Україну війною.

За словами дипломатів, яким дещо відомо про процес переговорів, одним з можливих сценаріїв є так зване розділене комюніке. Воно передбачає, що країни розділяються на групи залежно від своєї позиції.

Інша можливість — це заява у форматі 19+1, коли більшість країн G20 підпишуть її, а Росія опублікує окрему заяву. Однак джерела видання повідомляють, що, попри перешкоди, Індонезія, яка приймає саміт, наполегливо працює над досягненням угоди.

Політолог Володимир Фесенко також говорить, що не має якихось великих очікувань щодо саміту G20, оскільки зазвичай на подібних зустрічах обговорювалися питання економічного розвитку і світової торгівлі.

Однак цьогоріч повномасштабна війна РФ проти України змушує країни говорити і про безпеку.

– На мій погляд, єдине питання, щодо якого варто очікувати конкретних рішень саме для нашої країни, це продовження дії зернової угоди. Ця тема точно буде однією з головних. Вона важлива для так званих країн третього світу, Азії, Африки, Латинської Америки. Думаю, що продовження цієї угоди можливе, адже у країн є спільні інтереси. Тому тут є певні підстави для оптимізму, – говорить експерт.

Розмови за лаштунками

Напередодні офіційного відкриття саміту G20 14 листопада на Балі відбулася ще одна зустріч, до якої було прикуто багато уваги.

За переговорний стіл сіли президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпін. Це їхня перша особиста розмова, яка тривала понад три години. Відбувалася вона, як зазначає західна преса, на тлі особливо напружених стосунків між обома країнами.

За інформацією The New York Times, Сі Цзіньпін сказав Байдену, що нинішні відносини між Китаєм та США не відповідають інтересам двох країн. За його словами, це не те, чого очікує міжнародна спільнота.

Тому лідер Китаю переконаний, що обом країнам потрібно знайти правильний напрямок для розвитку двосторонніх відносин.

Водночас CNN наводить слова аналітиків як зі США, так і з Китаю, які попереджають, що ці переговори навряд чи призведуть до будь-яких серйозних проривів або різких змін у відносинах країн.

Про те, що не варто очікувати якихось конкретних рішень від цієї зустрічі, говорить і політолог Володимир Фесенко. Він припускає, що її завдання полягає у тому, щоб хоча би частково зняти напругу, яка виникла навколо Тайваню останнім часом, спробувати домовитись і знайти певний баланс інтересів у питаннях торгівлі.

Однак експерт наголошує: для України важливо, щоб між Китаєм і США не було посилення конфронтації.