Війна не дала відвести сина у перший клас: історія прикордонника, який загинув за Україну

38-річний Олександр Левченко був із тих, хто віддав життя за Україну. Він на війні з 2014 року. Прикордонник-кінолог загинув у бою на Харківщині. Сиротами залишилися двоє малих синів. Старшого у цьому році він мав вести у перший клас.

Останні два місяці сини Олександра Левченка приходять до тата на Алею Героїв.

– Важко сприймати, коли приходимо Сашу провідувати та поповнюється кладовище. Така ціна, ціна цієї війни та незалежності, – каже дружина загиблого Героя Анжеліка.

На цвинтар до свого господаря ходить і службовий пес Норд. Йому шість років.

– На роботі я Норду довіряю своє життя, він дуже любить шматувати порушників, а вдома я йому довіряю своїх дітей, – казав колись загиблий Олександр.

На Харківщині зведений прикордонний загін виконував завдання на рівні зі Збройними силами та Нацгвардією. Росіяни безупину поливали ту ділянку вогнем із землі та з неба.

Уночі підрозділ пішов у контрнаступ. Той бій, що тривав понад добу, став для Олександра останнім. Ворожа куля влучила у шию.

– Це була субота. Дзвінок з незнайомого номера телефона. Чомусь я одразу зрозуміла, що щось з війни. Це було секундне відчуття і я навіть вагалася, може я не буду брати слухавки, – згадує дружина загиблого воїна.

Вона говорить, що дуже хотіла, щоб чоловік повів сина у перший клас. Тепер обіцянку тата будуть виконувати дядьки. Анжеліка продовжує спілкуватися із побратимами Олександра, які дуже її підтримують.

– Я вже не зможу повернути свого чоловіка та інших загиблих, але я точно знаю, що ці втрати немарні, – каже жінка.