Відмова України від ліків з Росії та Білорусі: як це позначиться на пацієнтах

У травні 2022 року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону Про лікарські засоби. Суть змін: обмеження обігу в Україні препаратів, виробництво яких розташоване на території РФ і Білорусі. А також лікарських засобів іноземних компаній, прямо або побічно пов’язаних з цими двома країнами, тобто такі, що мають там свої заводи.

– Слід чітко зафіксувати позицію України з приводу неприйнятності економічних відносин з країнами, які знищують українських громадян або сприяють агресору в цьому, – йдеться в пояснювальній записці до змін до закону.

Можна виділити п’ять найважливіших пунктів, які вказують, що з новим законом українці не відчують на собі нестачі необхідних ліків.

1. Заборонити можна виключно ті лікарські засоби, які мають два і більше аналога, зареєстрованих і таких, що поставляються на ринок України протягом останнього календарного року.

2. Не можуть бути заборонені наступні категорії лікарських засобів: біологічні та імунобіологічні; оригінальні (інноваційні); для лікування рідкісних (орфанних) захворювань; лікарські засоби, форма випуску та дозування яких не мають в Україні генеричних замінників; основні ліки для ВІЛ/СНІД; ліки, за якими був укладений до 24 лютого 2022 року чинний договір з їхньої закупівлі за бюджетні кошти.

3. Лікарські засоби, випущені в обіг до заборони, можуть застосовуватися в Україні до закінчення терміну придатності.

4. Пацієнтські організації будуть залучені до ухвалення остаточного рішення про заборону. Законом визначено, що таке рішення має бути ухвалене на засіданнях Комісії Міністерства охорони здоров’я.

5. Іноземним компаніям дається пів року, щоб зробити принциповий вибір – згорнути свій бізнес на території Росії та Білорусі або потрапити під повну санкційну заборону в Україні.

У законі також прописано, що у разі, якщо протягом шести місяців з дати видання наказу про тимчасову заборону застосування до МОЗ не надходить підтверджена інформація про усунення підстав такої заборони або не надані гарантійні зобов’язання, МОЗ формує перелік лікарських засобів, що підлягають повній забороні.

У травні 2022 року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону Про лікарські засоби. Суть змін: обмеження обігу в Україні препаратів, виробництво яких розташоване на території РФ і Білорусі. А також лікарських засобів іноземних компаній, прямо або побічно пов’язаних з цими двома країнами, тобто такі, що мають там свої заводи.

– Слід чітко зафіксувати позицію України з приводу неприйнятності економічних відносин з країнами, які знищують українських громадян або сприяють агресору в цьому, – йдеться в пояснювальній записці до змін до закону.

Можна виділити п’ять найважливіших пунктів, які вказують, що з новим законом українці не відчують на собі нестачі необхідних ліків.

1. Заборонити можна виключно ті лікарські засоби, які мають два і більше аналога, зареєстрованих і таких, що поставляються на ринок України протягом останнього календарного року.

2. Не можуть бути заборонені наступні категорії лікарських засобів: біологічні та імунобіологічні; оригінальні (інноваційні); для лікування рідкісних (орфанних) захворювань; лікарські засоби, форма випуску та дозування яких не мають в Україні генеричних замінників; основні ліки для ВІЛ/СНІД; ліки, за якими був укладений до 24 лютого 2022 року чинний договір з їхньої закупівлі за бюджетні кошти.

3. Лікарські засоби, випущені в обіг до заборони, можуть застосовуватися в Україні до закінчення терміну придатності.

4. Пацієнтські організації будуть залучені до ухвалення остаточного рішення про заборону. Законом визначено, що таке рішення має бути ухвалене на засіданнях Комісії Міністерства охорони здоров’я.

5. Іноземним компаніям дається пів року, щоб зробити принциповий вибір – згорнути свій бізнес на території Росії та Білорусі або потрапити під повну санкційну заборону в Україні.

У законі також прописано, що у разі, якщо протягом шести місяців з дати видання наказу про тимчасову заборону застосування до МОЗ не надходить підтверджена інформація про усунення підстав такої заборони або не надані гарантійні зобов’язання, МОЗ формує перелік лікарських засобів, що підлягають повній забороні.