Види фінішної обробки ювелірних виробів

Для виготовлення ювелірних прикрас використовують сплави дорогоцінних металів, які мають привабливий вигляд і оптимальні характеристики. Але для покращення дизайну та якості застосовують різноманітні види фінішної обробки. Кожна технологія має свої особливості та переваги. Майстер вибирає метод з огляду на матеріали та призначення виробів. Розглянемо найпопулярніші технології обробки.

Алмазна грань

Ювелір імітує гранування каменю, створюючи малюнок за допомогою алмазних різців. Після обробки поверхня набуває особливого мерехтіння. Інші техніки не дають подібного результату. Алмазна грань є доволі унікальною, такі золоті сережки в Україні часто трапляються. Коли на фасети попадають промені світла, вони переливаються, створюючи ефект розсипу діамантів.

Найчастіше техніку використовують для виготовлення:

• обручок;
• кулонів;
• сережок;
• браслетів.

Вироби набувають вишуканого та дорогого вигляду.

Покриття емаллю

Ювелірна емаль — це легкосплавне скло, шар якого наносять на дорогоцінний метал. Вона буває повністю прозорою та безколірною, але майстри експериментують із відтінками, додаючи до скла нікель, олово, кобальт і інші елементи. Так створюють чорний, червоний, коричневий кольори тощо. Завдяки технології емалювання також можна робити яскраві зображення, надписи та візерунки.

Покриття родієм

Родіювання — це гальванічне покриття металу шаром родію. Цей елемент платинової групи є досить дорогим. Техніку використовують у різних цілях, як-от:

• надання поверхні дзеркального блиску;
• захист сплаву від корозії;
• покращення міцності виробів і стійкості до подряпин.

Покриття буває білим і чорним. Можна створювати різні відтінки залежно від типу дорогоцінного металу.

Техніка чорніння

Чорніння — це створення темної плівки на поверхні металу. Воно контрастує з головним відтінком. На основний матеріал наносять хімічні реагенти, і він окиснюється. Чорніння використовують для створення античного ефекту та підкреслення певних деталей, рельєфів і виділення гравіювання. Фактурні ділянки виробів стають контрастними та виразнішими.

Особливості матування

Не всім подобаються яскраві глянсові поверхні. Матування приглушує блиск і надає прикрасам стриманого благородного вигляду. Використовують три методи:

1. Механічний — за допомогою абразивних матеріалів, щіток, дробоструминного чи піскоструминного обладнання.
2. Хімічний — нанесення спеціальних розчинів. Підходить тільки для срібла, яке піддається впливу емульсії.
3. Лазерний — за допомогою променю. Обробляють виключно верхній тонкий шар металу.

Техніка матування дозволяє чергувати блискучі та шорсткі ділянки.

Метод фактурування

Фактурування використовують для виготовлення візерунків, орнаментів, штрихів і подібних елементів авторських виробів. Майстер виконує механічну обробку за готовими ескізами, що вимагає високої кваліфікації. Завдяки фактуруванню на поверхні металу з’являється гарний рельєф. Такі елементи присутні в сережках, перснях, підвісках. Поверхня стає фактурною, усувається глянсовий блиск.

Фінішна обробка ювелірних виробів надає їм унікальних рис. Продукція стає більш оригінальною та захищеною від шкідливого зовнішнього впливу. Під час вибору прикрас звертайте увагу на деталі та характеристики. Завдяки цьому ви придбаєте вироби, які довго служитимуть і будуть підкреслювати ваш естетичний смак.

℗