Відбудова України після перемоги: які виклики постають та з чого варто починати

8 листопада у світі відзначають День містобудування (World Urbanism Day). Цей день є професійним святом усіх, хто дотичний до будівництва сучасних міст. Це і архітектори, і дизайнери, і конструктори, і будівельники тощо. Саме завдяки їхній праці міський простір стає більш комфортним.

Росія своєю війною принесла в Україну найстрашніше – смерть і руйнування. За кожне загублене життя країна-терорист неодмінно понесе покарання. Що стосується зруйнованих сіл та міст, то керівництво нашої країни вимагатиме від РФ репарацій на відновлення.

Факти ICTV розбиралися, як потрібно починати відбудову України, та де брати на це гроші.

Президент України Володимир Зеленський раніше не раз заявляв, що країни мають створити Міжнародний трибунал щодо розслідування та покарання Росії, а також цілком справедливо вимагати від Кремля і виплати збитків, завданих війною.

Зрозуміло, що про відновлення України треба думати вже зараз – десятки тисяч сімей у Київській, Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській, Херсонській областях, а також на Запоріжжі та Донбасі не мають де жити, бо ворожі ракети та снаряди зрівняли з землею їхні будинки, та продовжують це робити.

Нищать окупанти й інфраструктуру: школи, виші, дороги, мости, заводи, підприємства.

Маріуполь

Раніше мер Маріуполя Вадим Бойченко повідомив, що у місті з 2600 багатоквартирних будинків половина зруйнована. А всього пошкоджено 33 тис. інфраструктурних об’єктів.

– Росія має заплатити репарації нашому місту, – наголосив Бойченко.

За попередніми підрахунками, вартість зруйнованої та пошкодженої інфраструктури у Маріуполі становить $12,5-14,5 млрд.

На початку липня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що в Євросоюзі вже працюють над планом відновлення Маріуполя після деокупації. Вона зауважила, що відновлення України після перемоги – це моральний обов’язок ЄС.

За словами Урсули фон дер Ляєн, реконструкція українських міст має проводитися на кшталт Нового європейського Баухауза – творчої ініціативи, що пов’язує європейський зелений курс з організацією житлових приміщень.

Ірпінь

Місто опинилося в окупації на самому початку війни, і російські військові залишалися там впродовж березня. Раніше в Офісі генпрокурора повідомили, що в Ірпені пошкоджено 70% інфраструктури, зокрема 885 об’єктів повністю зруйновані.

За попередніми оцінками, для відбудови міста необхідно близько $1 млрд.

У вересні стало відомо, що допомогу Ірпеню нададуть Іспанія та Мексика, а також Американська торговельна палата в Україні.

Іспанське місто Герніка 1937 року під час громадянської війни за наказом уряду Франсиска Франка пережило бомбардування. Тепер Герніка – це місто-побратим Ірпеня. Меморандум про співробітництво підписали мер Герніки Хосе Марія Горроньо та посол України в Іспанії Сергій Погорельцев.

Також побратимом Ірпеня стане мексиканське місто Тлахомулько, про це повідомив мер Ірпеня Олександр Маркушин.

Буча

Міський голова Бучі Анатолій Федорук у коментарі Фактам ICTV розповів, що за неповний місяць перебування під російською окупацією понад 3 тис. об’єктів житлової, соціальної, критичної інфраструктури зазнали руйнації різного ступеня.

– 700 об’єктів мали ступінь руйнації близько 70% і вище. З першого дня деокупації фахівці почали працювати над розмінуванням, обстеженням таких об’єктів. Ми були націлені на відновлення. Там, де було необхідно, ми робили проєктно-кошторисну документацію. Цей процес тривалий, але необхідний, щоб ми могли напрацювати шляхи до відновлення, – наголосив очільник міста.

Станом на сьогодні відновленням вдалося охопити майже всю соціальну сферу і критичну інфраструктуру. На 1 вересня підготували дошкільні й шкільні навчальні заклади з укриттями.

За словами Анатолія Федорука, на стадії проєктування багатоквартирних житлових будинків передбачається будівництво укриттів, адже такі реалії сьогодення.

– У грудні-січні ми провели земельний аукціон і отримали значний фінансовий ресурс. Навіть скажу, відносно значний, бо його все одно недостатньо для повного покриття потреб у відновленні. Проте цей ресурс дає нам можливість оперативно відновлювати, виходячи із постанови №490, яка регулює видатки. Плюс обласний бюджет, який передбачає певні асигнування та держпрограми, – розповів мер Бучі.

Допомагають у відновленні й міжнародні організації, які працюють в Україні. Налагоджена співпраця із містами-партнерами.

– Окремо хочу відзначити допомогу муніципалітетів України, які, попри свої проблеми та виклики, допомагають та підставляють плече, щоб Буча у короткий термін відновилася, – наголосив очільник міста.

Анатолій Федорук також зауважив, що роботи з відновлення активно тривають і в Ірпені, Гостомелі та Ворзелі.

– Ми всі націлені на те, щоб динамічно відновлюватися та розвиватися, – підсумував міський голова Бучі.

Відбудова України після перемоги у війні

Відбудовувати європейські міста після Другої світової війни почали хто через рік, хто через три. І тривала відбудова по 10-15 років.

21 квітня президент України Володимир Зеленський підписав наказ про утворення Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Це орган, на який поклали обов’язок, власне, розробити план відновлення.

У коментарі Фактам ICTV архітекторка Олена Цимбалюк наголосила, що там, де все ще тривають активні бойові дії, ми маємо чекати повного звільнення, і вже тоді думати про відновлення міст та інфраструктури.

Ті території, які визволили, там є населення, тому влада на місцях має попіклуватися про їхній комфорт, про їхні потреби. А найперше – відновлення зруйнованого житла для збереження місцевого населення.

За словами архітекторки, щодо житла у влади не повинно бути тимчасових рішень, бо саме “тимчасове” згодом перетворюється на “постійне”.

– Люди можуть, скажімо, пожити пів року в якомусь притулку, але через пів року влада має надати (вирішити питання постійного житла – чи надасть, чи здасть в оренду, надасть позику під низькі відсотки тощо) їм постійне житло. Маємо розуміти, що у звільнених містах чи селищах треба насамперед відбудовувати те, що зрушить економіку. Людей можна заселити у нові квартири, але вони будуть шукати роботу, дітям потрібні садочки та школи… – наголосила Олена Цимбалюк.

Що стосується міст, які не зазнали руйнувань через бойові дії, то там постають питання розселення внутрішньо переміщеного населення. В таких містах наразі спостерігається будівельний бум.

Якщо говорити про відновлення міст, то має все бути прораховано на майбутнє. Бо відбудовувати доведеться довго, і коли пройде 10-15 років, нинішні плани будуть вже застарілі.

Наразі українські архітектори намагаються реагувати на нагальні потреби: будівництво тимчасового житла, відновлення міських просторів, шкіл тощо.

Олена Цимбалюк констатує, що є в Україні позитивні зрушення, адже нам допомагає світова спільнота. Залучення до відбудови відомих архітекторів дає Україні певне вікно довіри від міжнародних організацій та донорів. А ще це залучення нових тенденцій та технологій у будівництві.