Від якості військової освіти залежить боєздатність Сил оборони держави — Іван Руснак

Сьогодні, 02 лютого, перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак провів онлайн нараду із замовниками на підготовку військових фахівців на посади офіцерського складу? присвячену виробленню єдиних підходів до виконання пріоритетних завдань, що визначені у Концепції трансформації системи військової освіти.

У нараді взяли участь представники структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління, військових вишів, Представництва НАТО в Україні.

Під час обговорення проблемних питань підготовки військових фахівців для Збройних Сил України та інших складових сил оборони Іван Руснак звернув увагу присутніх на необхідності у стислі терміни імплементувати всі започатковані та апробовані оборонним відомством зміни в системі військової освіти, які передбачені в напрацьованій законодавчій і нормативній базі, а також наголосив на важливій ролі замовників у реалізації запланованих нововведень.

— Саме на замовників покладено завдання із впровадження новітніх методик у професійні стандарти та освітні програми, визначення вимог до якості підготовки військових фахівців, їх здатності дієво виконувати свої обов’язки, володіти іноземними мовами, бути взаємосумісними з колегами з держав-членів і партнерів НАТО. При цьому замовникам слід обов’язково враховувати здобутий досвід ведення бойових дій та контролювати його впровадження в освітній процес. Все задля того, щоб майбутній офіцер міг реалізувати свої знання і вміння під час проходження військової служби, — зазначив перший заступник Міністра оборони України.

За словами Івана Руснака, сьогодні Міністерство оборони України створило умови для ефективного функціонування нової багаторівневої системи військової освіти, яка базується, зокрема, і на започаткуванні спільної підготовки Збройних Сил України з іншими складовими сил оборони за єдиним замислом і планом та під єдиним керівництвом.

— Від того, наскільки ефективно ми взаємодіємо як на рівні замовників, військових вишів, так і загалом на рівні органів управління всіх складових сил оборони, залежить якість військової освіти, здобутої військовими фахівцями, а значить і боєздатність сил оборони, — підсумував Іван Руснак.

Своєю чергою директор Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України Володимир Мірненко наголосив на важливості копіткої роботи замовників над розробленням реалістичних вимог до формування професійних компетентностей військових фахівців певного рівня військової освіти, співмірних з їх функціоналом. Принагідно, він також зазначив, що у цьому питанні за керівний документ може слугувати Тимчасова галузева рамка кваліфікацій, в якій, зокрема, конкретизовано зміст компетентностей (професійних функцій) військових фахівців.

— Сьогодні ми також спільно з Міністерством освіти і науки України працюємо над механізмом удосконалення військової підготовки громадян України. Невдовзі до стандартів фахової передвищої та вищої освіти буде внесено таку обов’язкову загальну компетентність, як здатність та готовність до виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, цивільного захисту України. Набуття такої компетентності здійснюватиметься, у тому числі і шляхом проходження базового та фахового курсів професійної військової освіти L1А та L1В, — додав Володимир Мірненко.

Участь у нараді взяв радник Представництва НАТО в Україні з професійної військової освіти Стасіс Палдунас, який відзначив правильність побудови нової системи військової освіти, спроможної виявити і зростити сучасних військових лідерів, та прогрес у впровадження натовських процедур планування і прийняття військових рішень в освітній процес військових вишів.

— Наразі доцільно скоординувати зусилля задля повноцінного функціонування системи управляння людськими ресурсами та визначитися з критеріями відбору військових фахівців, які у перспективі будуватимуть кар’єру командира, і тих, хто виконуватиме штабні та технічні функції. Відповідно до різних категорій посадових осіб офіцерського складу мають висуватися різні вимоги як до рівня вищої, так і військової освіти. До прикладу, за статистикою, у державах-членах НАТО близько 80 відсотків випускників-бакалаврів одразу йдуть служити у війська командирами взводів з можливістю подальшого кар’єрного зростання та здобуття освіти, і тільки переважно спеціалісти вузького технічного або медичного профілю продовжують навчання в магістратурі, — сказав Стасіс Палдунас.