Від УПА до ЗСУ: які частини Збройних Сил України назвали на честь Української Повстанської Армії

Збройні Сили України є спадкоємцями славетних традицій українського війська, одним із героїчних розділів історії якого є звитяга Української Повстанської Армії.
Імена її командирів та пам’ять про повстанців сьогодні увічнені в почесних найменуваннях військових частин Збройних Сил України, які боронять Україну від російської агресії.
Окремий центр спеціальних операцій «Північ» імені Героїв УПА
Центр «Північ» — військова частина Сил спеціальних операцій ЗСУ, почесне найменування якого вшановує повстанське військо самовідданий чин та вирішальний внесок усіх вояків УПА у збройну боротьбу за українську державність у ХХ столітті.
Найменування «імені Героїв УПА» Президент України Володимир Зеленський присвоїв Центру Указом № 440/2026 від 26 травня 2026 року.

Наступного дня Президент оголосив про почесне найменування Окремого центру спеціальних операцій «Північ» під час заходів із нагоди десятиріччя Сил спеціальних операцій, відзначивши військовослужбовців ССО державними нагородами.
Колективне найменування Окремого центру спеціальних операцій «Північ» імені Героїв УПА зберігає пам’ять про командирів і рядових повстанців, які брали участь у боротьбі за відновлення української державності під час та після Другої світової війни.
31-ша окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького
Почесне найменування «імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького» було присвоєне 31-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗС України Указом Президента України № 488/2025 від 14 липня 2025 року.

Леонід Ступницький був підполковником Армії Української Народної Республіки й учасником Другого зимового походу 1921 року. Під час Другої світової війни долучився до повстанського війська: очолював штаб УПА-Північ, а згодом — УПА-Південь.
Його досвід офіцера регулярної армії допомагав розбудовувати штаби, військову структуру та управління повстанськими загонами. Леонід Ступницький загинув 1944 року, звання генерал-хорунжого УПА отримав посмертно 1945 року.
Як повідомляла АрміяInform, це був перший випадок надання бригаді ЗСУ почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА.
190-й навчальний центр імені генерал-хорунжого Василя Кука
190-й навчальний центр нині належить до Сил безпілотних систем ЗСУ. Його історія пов’язана з Житомирським військовим інститутом, зі складу якого центр виокремили в самостійну військову частину 2019 року.
Ім’я останнього Головного командира УПА 190-й навчальний центр отримав відповідно до Указу Президента України № 85/2026 від 30 січня 2026 року.

Василь Кук командував УПА-Південь, а після загибелі Романа Шухевича 1950 року очолив Українську Повстанську Армію. Водночас він керував Проводом ОУН в Україні та Генеральним секретаріатом Української головної визвольної ради.
У 1954 році його захопили радянські спецслужби. Після шести років ув’язнення він жив у Києві, працював в архіві та Інституті історії, згодом писав спогади й досліджував визвольну боротьбу.
Від Армії УНР через УВО й ОУН до УПА та ЗСУ
Історію УПА неможливо відокремити від попередніх етапів визвольного руху. Ветерани українських армій періоду революції 1917–1921 років долучалися до Української Військової Організації, а згодом — до Організації Українських Націоналістів.
Тому в почесних найменуваннях сучасних військових частин також ушановано діячів УВО та ОУН. Їхні біографії показують, як військовий досвід і державницькі ідеї передавалися між поколіннями.
Серед військових частин, названих на честь видатних військовиків, життєвий шлях яких перекидає місток від збройної боротьби за українську державність у 1917‒1921 роках до УПА, насамперед слід згадати 131-й окремий розвідувальний батальйон імені полковника Євгена Коновальця, 26-ту окрему артилерійську бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, 1039-й зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського.
Почесні найменування повертають імена видатних українських військовиків та назви історичних збройних формувань українського війська до історичної пам’яті українців, утверджуючи тяглість та спадкоємність сучасних Збройних Сил України від звитяжних попередників.
Пам’ять про них зберігається у символіці та традиціях частин, військовослужбовці яких продовжують боротьбу за незалежність України.




























