Від “чудодійних” дієт до ШІ: теми, які найбільше хвилювали експертів у 2024 році

2 дні назад

217 3 хвилин читано

Інноваційні розробки у медицині та харчовій галузі демонструють, як наука може подолати традиційні бар’єри, пов’язані з кліматичною кризою та якістю життя пацієнтів.

Отже, п’ять головних тем, які обговорювали експерти охорони здоров’я у 2024 році – у матеріалі.

Головні теми 2024

1. Кліматична криза

Неспроможність пом’якшити наслідки зміни клімату та адаптуватися до них протягом наступних двох десятиліть стане найбільшою небезпекою для людства.

Тож дослідники проаналізували, як зростання патогенів, забруднення довкілля, погіршення погодних умов і обмежений доступ до якісної медичної допомоги населенню вплине на сферу охорони здоров’я.

Повені, посухи та спека були виділені як три найгостріші кліматичні ризики.

Згідно зі звітом, до 2050 року кліматична криза може призвести до смерті 14,5 млн людей та додаткових витрат у розмірі $12,5 трлн.

2. Спалахи інфекційних захворювань

У 2024 році спостерігалося зростання чи повернення кількох інфекційних захворювань.

У листопаді Всесвітня організація охорони здоров’я попередила, що кількість випадків кору зросла на 20%, у всьому світі було зареєстровано 10,3 млн випадків, причому фейкова інформація про вакцини призвела до найбільшого падіння дитячих щеплень за останні 30 років.

У серпні ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію після виявлення нового штаму вірусу віспи мавп у Демократичній Республіці Конго. Про випадки, пов’язані з подорожами, також повідомлялося в Канаді, Німеччині, Індії, Швеції, Таїланді, Великобританії та інших країнах.

Крім того, із січня до вересня 2024 року фахівці зафіксували понад 12,7 млн випадків лихоманки денге, що майже вдвічі більше, ніж у 2023 році.

3. Штучний інтелект і нові технології в медицині

Цього року висвітлювалось багато історій про штучний інтелект в медицині для діагностики, лікування та моніторингу стану пацієнтів, оскільки ШІ може аналізувати дані набагато ретельніше, ніж людина.

Наприклад, система Precision Imaging Network здатна досліджувати такі зображення, як МРТ і рентгенівські знімки, щоб допомогти радіологам поставити точний діагноз і швидше виявити захворювання.

Розроблення ліків триває кілька років, але програма AlphaFold не лише скорочує та вдосконалює цю роботу, а й пояснює дослідникам, як різні молекули взаємодіятимуть, щоби передбачити, чи буде ефективною проти хвороб певна лікарська структура.

Команда науковців медичного університету Стенфорду вже застосовує модель штучного інтелекту SyntheMol для розроблення ліків, спрямованих на стійкі до антибіотиків бактерії.

Серед інших розробок на основі ШІ – пристрої, які допомагають покращити догляд і результати лікування пацієнтів.

Зокрема, бездротова електрокардіограма, що дистанційно моніторить серцеву діяльність та інші життєво важливі показники.

Ба більше, одним із найпоширеніших пристроїв є інноваційний хірургічний комплекс, розроблений фахівцями науково-дослідного центру NASA.

Роботизована система да Вінчі дає змогу хірургам виконувати найскладніші операції з мінімальними розрізами, але з більшою точністю.

Озброївшись цими даними, медики зможуть допомогти більшій кількості пацієнтів.

Очікується, що до 2030 року хірурги користуватимуться роботами в чотири рази частіше, ніж сьогодні.

4. Антимікробна резистентність

Стійкість до антимікробних препаратів залишалася головною проблемою 2024 року.

У вересні Організація Об’єднаних Націй провела зустріч із протидії антимікробній терапії, на якій країни-члени пообіцяли до 2030 року скоротити на 10% смертність та виділити $100 млн на боротьбу з антибіотикорезистентністю.

5. Чудернацькі дієти, інноваційні продукти та харчування українців в умовах війни

Кето, палео, та рослинні дієти. Чимало людей звертаються до модних дієт, намагаючись швидко скинути зайву вагу та досягти омріяної форми за лічені тижні.

Але правда в тому, що в довгостроковій перспективі таке харчування зазвичай зазнає невдачі.

Натомість зручна і безпечна їжа, створена за новітніми біотехнологіями, позитивно впливає на здоров’я та тривалість життя.

Серед таких продуктів можна виділити суперфуди, які містять менше солі, цукру чи жиру, але більше біологічно активних інгредієнтів і сполук, зокрема пробіотиків і пребіотиків, які допомагають зміцнити імунну систему, а також запобігти захворюванням.

Іншою тенденцією є альтернативні джерела білка – комахи, мікроводорості, гриби або нові види рослин.

Усі вони набагато перспективніші за джерела тваринного походження та мають величезний потенціал для розвитку харчових інноваційних рішень в умовах глобальної кліматичної кризи та інших тягарів суспільства.

До речі, за даними дослідження Gradus Research, майже половина українців середнього віку (49%) зазначили, що через постійні атаки ворога та емоційний стрес їхні харчові звички змінилися. Серед молоді віком 18-34 років показник ще вищий — 54%.

Це призвело до нерегулярних прийомів їжі (49%), збільшення споживання нездорових продуктів (42%) та зниження апетиту (41%).

Крім того, зростання цін на продукти змусило 64% опитаних обирати найдешевші варіанти, а 48% частіше готувати вдома.

Блекаути, які стали частиною повсякденного життя, також вплинули на продуктовий кошик українців: 59% з них наразі віддають перевагу консервації, а 50% — готовим продуктам (сир, ковбаса, снеки тощо).

Причому 77% людей старшої вікової групи (56+) економлять на харчуванні, уникаючи кондитерських виробів (49%), риби і морепродуктів (48%).