Вадим Карп’як розповів, як бізнес та держава допоможе українцям перейти на новий календар

Бізнес і держава можуть допомогти українцям перейти на новий календар свят, адже саме вони формують атмосферу свята в країні, переконаний Вадим Карпʼяк.

Чому Україні варто перейти на новий стиль і відзначати зимові свята разом з усією Європою, ведучий токшоу Свобода слова на ICTV і марафону Єдині новини розповів у новому інтервʼю. А ще поділився, як пройшли його свята, що дарував дружині і як спілкується з рідними на відстані.

– Для багатьох українців святкування, до прикладу, Святвечора 6 січня – це традиція, від якої нелегко відмовитися. Ви особисто готові святкувати по-новому?

– Очевидно, відмовитися від минулих традицій святкування буде непросто, тому що звичка – страшна сила. До всього, магія свята зазвичай закладається в дитинстві і надалі вже стає каноном нашого життя.

Мені дійсно складно уявити Різдво перед Новим роком, адже протягом мого свідомого дитинства, коли мої батьки закладали цю магію, все відбувалося в зворотному порядку. Але я тепер докладаю зусиль, щоб для моїх дітей свято і весь святковий антураж починався від Миколая. 

Українці вже мали етап зміни дати святкування Нового року, після чого відзначали два свята – 1 і 14 січня. Думаєте, так буде і з новим переходом? 

– Буде звичайно. Але якщо зараз пересунути календар у рамках григоріанського, тоді Старий Новий рік якраз і припадатиме на Василя, Щедрий вечір – на 1 січня і проходитиме одночасно з Новим роком.

Тому буде логіка. Але, звісно, певний час ця система існуватиме паралельно. І будуть люди, які ще дуже довго святкуватимуть перше Різдво, друге, старе, нове. 

– Як можна вирішити проблему переходу на новий календар?

– Це вирішується двома чинниками. Перше – сформувати нову систему державних вихідних. Зараз в Україні є два вихідні на Різдво – 25 грудня і 7 січня. І хоч у воєнний час система святкування не функціонує, але тим не менше. З часом держава може скасувати вихідний 7 січня і зосередитися на 25 грудня, домовившись про це із українськими церквами – ПЦУ і УГКЦ. 

– А який другий чинник? 

– Ринок. Зараз відчуття свята людям формують ринок і медіа. Якщо показувати Вечори на хуторі біля Диканьки 25 грудня, тоді ж ставити новорічні знижки в магазинах, транслювати по телевізору відповідні концерти і головну ялинку запалювати до цієї дати, у цей час і функціонуватиме атмосфера свята.

Так ми і сформуємо нову систему святкування. На 7 січня ж припадуть якісь залишки, розпродажі, і на цьому закінчиться різдвяно-новорічний цикл. Бо зараз же для багатьох ця дата – ніби початок святкувань, бо потім ще Василя, Водохреща, і все розтягується. 

– Зараз ваші діти живуть у Великій Британії. Їхні новорічні свята вже пройшли за європейською традицією? 

– Так, і мені дуже сподобалася традиція свят, яку діти пережили за кордоном. На початку грудня у них вже були канікули, проходили вечірки у школі та на секціях. І вони так чекали вечора 24 грудня, щоб заснути і на ранок 25-го знайти під ялинкою подарунки.

Хоча до дітей все ж приходив Святий Миколай український. Марта і Орест писали лист Миколаю, що вони тимчасово змінили адресу і тепер шукати їх треба в Оксфордширі, а не в Бучі. Вони вказали дуже чітко адресу, і він їх знайшов (сміється). 

– Тобто ви врахували побажання дітей і передали подарунки?  

– Скажімо, помічники Миколая розглянули кожну заявку (усміхається). Хоча мої діти обачливо замовляли подарунки, з осторогою, адже розуміють: зараз усі гроші йдуть на ЗСУ. Тому дорогі подарунки не чекали.

Марта зробила презентацію на компʼютері для Миколая. Аргументувала, чому вона заслужила подарунки, що хорошого цього року робила, і на підставі цього викатала список можливих подарунків, які Миколаю буде дешевше і легше дістати. 

– А дружині що дарували на новорічні свята? 

– Я стараюся бути уважним чоловіком і задовго до свят запам’ятовувати, що Таня хоче. Цього року ще й враховував, який подарунок вона зможе забрати за кордон, який допустимий з питань безпеки в аеропорту, пройде обмеження з багажу. 

– Раніше ви розповідали, що маєте побачення з дружиною в онлайні і зустрічаєтеся за келихом вина. Досі маєте таку традицію?

– Одна із запорук міцної сімʼї – це регулярне спільне вживання алкоголю. В міру, звичайно (сміється). Ми стараємося хоча б двічі на тиждень зустрічатися в онлайні. Буває, що у неї келих пива – в Англії з ним легше, ніж з вином. У мене теж різні напої можуть бути, але дзенькнутися по келиху, коли є електрика та інтернет – то обовʼязково. Бо чомусь зараз виходить, що келих завжди є, а от підʼєднатися в онлайні – зась.