В Україні за час повномасштабної війни побільшало донорів крові на 60%

Через активні бойові дії на фронті та часті атаки росіян, націлені на цивільне населення – в Україні нині високий запит на донорську кров.

В Українському центрі трансплант-координації Фактам ICTV розповіли, що наша країна в змозі самостійно забезпечити себе донорською кров’ю без залучення закордонної допомоги.

Якщо виникає гостра потреба, як велика кількість поранених на фронті чи черговий теракт у мирному місті – для подолання запиту на кров долучаються усі регіони. 

Сьогодні донором може стати абсолютно кожен й у центрі трансплант-координації відзначають збільшення донорів по всій країні. Зокрема, з жовтня цього року, коли в Україні стартувала кампанія “Твоя кров може воювати “Стань донором” – донацій щодня побільшало всередньому на 2,5 тисячі.  

– Потреба у крові та її компонентах – вона існує завжди. І ця потреба непередбачувана і не зрозуміла за обсягами. Вона може бути невеличкою,  а може бути значною, – відзначає Олександр Сергієнко, заступник гендиректора Українського центру трансплант-координації.

Тому, за словами Олександра, по-перше, бути донором на постійній основі – це соціальна відповідальність і суспільна корисність.   А по-друге – це запорука того, що якщо з кимось щось трапиться – тож ці компоненти крові будуть у наявності.

Аби ваша кров стала у пригоді, тоді коли справді у ній є потреба – найкраще стати у резерв донорів. Такі списки є кожного центру переливання по всій країні. Також зареєструватися донором можна онлайн через портали helsi.me та ДонорUA.

Засновниця найбільшої української спільноти донорів  ДонорUA Ірина Славінська розповідає, що під час повномасштабної війни відбувся колосальний приріст донорів у їхньому резерві – зараз їх налічується понад 120 тисяч людей.

– Більше 120 тисяч! Це для нас великий рекорд! В кінці 2021 року у нас було 45 тисяч людей. За час повномасштабної війни кількість людей значно зросла. І в перші чотири дня війни у базу зайшло 25  тис. людей, – каже Ірина Славінська.

За її словами, це половина від їх семирічної діяльності. Настільки люди усвідомлювали, як важливо, тут і зараз стати і зробити бодай якийсь крок, на зустріч перемозі. Всі, хто що міг, те і виконував.

– І я вдячна всім людям, які зареєструвалися і до сьогоднішнього моменту продовжують долучатися до донорського і рятувати життя нашим людям, – каже Ірина.

На думку Ірина Славінської, нехай і малими кроками, але в Україні розвивається культура свідомого донорства крові. Люди вже починають усвідомлювати, що для того, щоб твоя кров врятувала життя – не потрібно штурмувати центри переливання, а натомість записатися у резерв і чекати, виклику, від центру переливання.

– За час великої війни кількість донацій зросла більш, ніж на 60%. По-перше, вона зросла за рахунок того, що ми транспортуємо кров і для забезпечення поранених військових, і для цивільного населення у прифронтовій лінії, – каже Ірина.

Також вона зросла через кількість пацієнтів, які перемістилися з окупованих територій на західну Україну чи центральну Україну. Хоч і можна було подумати, що через пацієнтів, які виїхали за кордон – вдасться зменшити навантаження на систему крові. Але ні, вона зросла значно, як і сказала раніше на 60%.

Через активні бойові дії на фронті та часті атаки росіян, націлені на цивільне населення – в Україні нині високий запит на донорську кров.

В Українському центрі трансплант-координації Фактам ICTV розповіли, що наша країна в змозі самостійно забезпечити себе донорською кров’ю без залучення закордонної допомоги.

Якщо виникає гостра потреба, як велика кількість поранених на фронті чи черговий теракт у мирному місті – для подолання запиту на кров долучаються усі регіони. 

Сьогодні донором може стати абсолютно кожен й у центрі трансплант-координації відзначають збільшення донорів по всій країні. Зокрема, з жовтня цього року, коли в Україні стартувала кампанія “Твоя кров може воювати “Стань донором” – донацій щодня побільшало всередньому на 2,5 тисячі.  

– Потреба у крові та її компонентах – вона існує завжди. І ця потреба непередбачувана і не зрозуміла за обсягами. Вона може бути невеличкою,  а може бути значною, – відзначає Олександр Сергієнко, заступник гендиректора Українського центру трансплант-координації.

Тому, за словами Олександра, по-перше, бути донором на постійній основі – це соціальна відповідальність і суспільна корисність.   А по-друге – це запорука того, що якщо з кимось щось трапиться – тож ці компоненти крові будуть у наявності.

Аби ваша кров стала у пригоді, тоді коли справді у ній є потреба – найкраще стати у резерв донорів. Такі списки є кожного центру переливання по всій країні. Також зареєструватися донором можна онлайн через портали helsi.me та ДонорUA.

Засновниця найбільшої української спільноти донорів  ДонорUA Ірина Славінська розповідає, що під час повномасштабної війни відбувся колосальний приріст донорів у їхньому резерві – зараз їх налічується понад 120 тисяч людей.

– Більше 120 тисяч! Це для нас великий рекорд! В кінці 2021 року у нас було 45 тисяч людей. За час повномасштабної війни кількість людей значно зросла. І в перші чотири дня війни у базу зайшло 25  тис. людей, – каже Ірина Славінська.

За її словами, це половина від їх семирічної діяльності. Настільки люди усвідомлювали, як важливо, тут і зараз стати і зробити бодай якийсь крок, на зустріч перемозі. Всі, хто що міг, те і виконував.

– І я вдячна всім людям, які зареєструвалися і до сьогоднішнього моменту продовжують долучатися до донорського і рятувати життя нашим людям, – каже Ірина.

На думку Ірина Славінської, нехай і малими кроками, але в Україні розвивається культура свідомого донорства крові. Люди вже починають усвідомлювати, що для того, щоб твоя кров врятувала життя – не потрібно штурмувати центри переливання, а натомість записатися у резерв і чекати, виклику, від центру переливання.

– За час великої війни кількість донацій зросла більш, ніж на 60%. По-перше, вона зросла за рахунок того, що ми транспортуємо кров і для забезпечення поранених військових, і для цивільного населення у прифронтовій лінії, – каже Ірина.

Також вона зросла через кількість пацієнтів, які перемістилися з окупованих територій на західну Україну чи центральну Україну. Хоч і можна було подумати, що через пацієнтів, які виїхали за кордон – вдасться зменшити навантаження на систему крові. Але ні, вона зросла значно, як і сказала раніше на 60%.