увеличение обучения на государственном языке в Латвии не дискриминирует русскоязычных
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) не вважає дискримінацією російськомовної меншини у рішенні Латвії збільшити частку навчання у школах державною мовою.
Про це йдеться у рішенні суду в справі Валіулліна та інші проти Латвії, оприлюдненому 14 вересня.
Справа стосується змін до латвійського законодавства від 2018 року, згідно з якими зросла частка предметів, які мають викладатися у державних школах латиською мовою, а використання російської мови як мови навчання скоротилося.
Зараз дивляться
Позов проти Латвії подали батьки дітей, які відносять себе до російськомовної меншини. Вони послалися на ст. 2 Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини (право на освіту), окремо та у поєднанні зі статтею 14 ЄКПЛ (захист від дискримінації).
ЄСПЛ дійшов висновку, що дані законодавчі зміни не є порушенням Конвенції.
Зокрема, судді зауважили, що закріплене статтею 2 Протоколу 1 право на освіту не має на увазі право на освіту конкретною мовою, а гарантує право на освіту однією з офіційних мов даної держави. Оскільки латиська мова у Латвії є єдиною державною мовою, заявники не могли скаржитися за даним пунктом щодо скорочення частки навчання російською мовою.
Окрім того, заявники не надали конкретних аргументів про те, чому ці зміни мали би негативні наслідки для їхньої можливості отримувати освіту. Відтак, позов у цій частині визнали неприйнятним.
Також Суд дійшов висновку, що учні з російськомовних та латиських родин у школах після реформи, метою якої було подолання мовної сегрегації в системі освіти, як спадку радянської доби, опинилися у відносно рівних умовах.
У резюме рішення зазначають, що Латвія, відновлюючи використання латиської мови як мови освіти та поступово впроваджуючи освітню реформу, не перетнула межі, оскільки зберегла можливість для російськомовних учнів навчатися рідною мовою та зберігати свою культуру та ідентичність.
– Держава запровадила освітню систему, що функціонує офіційною мовою держави, також забезпечуючи використання мов меншин у різних пропорціях, залежно від школи й класу, де навчається учень. Уряд надав об’єктивні та розумні обґрунтування необхідності збільшити використання латиської мови, як мови освіти, в освітній системі. У підсумку, оспорювана різниця у ставленні відповідала законним цілям, була пропорційною і не становила собою дискримінації за мовною ознакою, – йдеться у рішенні суду.
Нагадаємо, 18 липня Європейський суд з прав людини оголосив рішення у справі Росія проти України (№36958/21), відмовивши у задоволенні позовних вимог країни-агресора у повному обсязі. Уряд РФ скаржився на нібито вбивства, викрадення і переслідування російських громадян з 2014 року, обмеження російської мови, а також намагався перекласти відповідальність за катастрофу рейсу MH17 над Донбасом і за припинення водопостачання до Криму.
Раніше ЄСПЛ зобов’язав Росію виплатити Грузії €129 млн за порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях після вторгнення у 2008 році.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-09-14 17:45:26