Успіхи ЗСУ надихають США ще більше допомагати Україні: інтерв’ю посла Бріджит Брінк

Головний пріоритет у роботі американського посольства у Києві, яке з кінця травня відновило роботу, незважаючи на російське вторгнення – допомагати Україні захищатися. Про це та багато іншого – в ексклюзивному інтерв’ю посла США в Україні Бріджит Брінк спеціальному кореспондентові ICTV Володимиру Рунцю.

– Дякую, що знайшли час поговорити з нами та нашими глядачами. Якщо я не помиляюся, ви прибули до Києва 29 травня. Можете порівняти ваші відчуття щодо ситуації тоді, коли ви щойно приїхали, і зараз?

– Дуже добре бути в Києві, я рада поговорити з вами. Я хочу сказати, що коли ми прибули сюди наприкінці травня, я також була дуже рада. Я стала частиною надзвичайної команди людей, кількість яких нині зросла.

Якщо порівнювати зараз і тоді, то, очевидно, воєнна ситуація відрізнялася від нинішньої. А зараз я лише хочу сказати, що була в захваті, коли приїхала, а тепер почуваюся ще краще. Посольство розвивається, працює пліч-о-пліч з українською владою та народом. Ми сподіваємося на майбутнє.

– Ви зараз почуваєтеся у більшій безпеці, ніж тоді, у травні?

– Мені здається, у мене не було нагоди про це думати, окрім того, що весь час треба думати, як найкращим чином убезпечити персонал місії – американців та українців, які тут разом працюють.

Ми вжили деяких заходів, щоб нормалізувати роботу та збільшити свою присутність, але ми весь час дотримуємося рекомендацій уряду та протоколу безпеки. Так і надалі будемо робити.

Наш приорітет зараз як дипломатичної місії – допомогти Україні захищатися, і це те, до чого ми всі, і я зокрема, доклали багато зусиль. Всі ці заходи сприяють тому, щоб ми (Посольство США, – Ред.) працювали тут, на місці, функціонували. У мене прекрасна команда, яка допомагає нам все це робити.

– Я перефразую. Багато українців відчувають різницю між тим, що зараз, і тим, що було в березні, не лише тому, що на околицях Києва немає російських військ, але й тому, що система ППО інакша. Ви відчуваєте різницю?

– Мені здається, що життя відновлюється у Києві. Що це означає? Що ми можемо тепер робити більше, я сподіваюся і вірю у те, що ми зможемо розширити свою діяльність, свої можливості займатися справами.

У нас був шанс відвідати Київську область. У мене є священний обов’язок поспілкуватися з безпосередніми свідками жахливих воєнних злочинів та звірств, які там відбувалися. Але ще маю можливість, наприклад, з’їздити в Одесу заради підтримки ініціативи з експорту українського зерна.

Тож, я думаю, що для нас можливість розширення своєї місії, як з точки зору кількості людей, так і з точки зору географії – дуже важлива, виконувати ту роботу, заради якої президент мене сюди прислав – підтримувати Україну в намаганні захиститися.

Деталі останнього візиту Блінкена до Києва

– Якою б не була безпекова ситуація, ми бачимо, що весь цей час до України їдуть важливі гості. Держсекретар Ентоні Блінкен також прибув до Києва, зустрівся з президентом Зеленським. Судячи з фото, вони дружньо спілкуються, але жодних деталей зустрічі ми не знаємо. Може, ви знаєте? Про що вони говорять? Навіщо він тут?

– Передусім я була дуже вражена, що держсекретар Блінкен приїхав сюди, приїхав до Києва після мого призначення. З лютого, з початку російського вторгнення, він був в Україні вже тричі. Я була дуже рада знову бачити його тут.

У нього була низка дуже важливих зустрічей – зі своїм колегою, звісно, з міністром закордонних справ України, а також дуже продуктивна зустріч з президентом Зеленським. Вони багато говорили про американську допомогу в галузі безпеки і оборони для України, а також про майбутні потреби.

Дуже важливо, що держсекретар зустрівся з українськими громадянами, у нього був дуже зворушливий візит до дитячої лікарні в Києві. Там він побачив наймолодших жертв війни, дітей, які втратили кінцівки або стали жертвами російських ракетних ударів. Мені здалося, це на нього дуже вплинуло. Він також відвідав Ірпінь, побачився та поговорив з людьми про ті руйнування, яких Росія та її ракети завдали громадам просто на околицях Києва.

Я думаю, для мене та тих, хто працює тут, у Києві, великим сигналом стало те, що Блінкен прийшов до посольства, адже під час його попереднього візиту дипмісія не працювала. Він побачив, що національний прапор піднятий над будівлею посольства. Для нього було дуже важливо поспілкуватися з американцями, а тим більше з українцями, які допомагали місії евакуюватися, а потім – це вже веселіше – знову відкритися та зараз розширюватися.

Для нього це було дуже важливо, адже він особисто робив багато, щоб ми зрештою могли повернутися та продовжити роботу в Києві, коли війна продовжується.

Цей візит сам собою був ще одним підтвердженням підтримки України. Блінкен відверто розповів, що його прислав саме президент Байден, щоб бути тут у важливий момент – початку контрнаступу. Українська армія досягла важливих здобутків. Навіть коли держсекретар був тут, він відверто говорив, що приїхав сюди від імені президента, показати незгасаючу підтримку глави держави, адміністрації та американського народу.

– До речі, про допомогу. Анонсований новий пакет у майже $3 млрд. Що він включає?

– Так, держсекретар з радістю оголосив про новий пакет допомоги, коли був тут. Він включає $675 млн на те, що Україні потрібно вже зараз на війні, а також $2 млрд на те, щоб підготувати Україну, а також партнерів і союзників, до майбутнього. Тож, це значний пакет допомоги, який додається до тих майже $15 млрд на безпекову допомогу, яка була виділена з 24 лютого.

– Wall Street Journal опублікував матеріал, який ви, напевно, читали, що українська влада офіційно попросила ракети для HIMARS дальністю 300 км. Наскільки вірогідно, що Київ їх отримає?

– Я не хочу заглиблюватися в деталі щодо типів озброєння, яке надають Сполучені Штати. Ці питання дуже серйозно обговорюють військові наших країн, а також у політичних колах. Але що я можу сказати, що США старанно працюють над тим, щоб задовольнити потреби українців у сфері безпеки.

Типи озброєнь змінилися разом з умовами та потребами на полі бою. Я дуже рада бачити, як проходить контрнаступ. Хоч ще дуже рано говорити, але я дуже рада, що українцям вдається відвойовувати території. Я пишаюсь допомогою, яку ми надаємо разом з партнерами, що це допомагає досягати успіху.

Але я хочу підкреслити, що це українська армія, бійці, солдати та громадяни б’ються та гинуть, віддаючи життя за свою свободу, за свої громади, свої родини. Ми дуже пишаємося, що їх підтримуємо.

– Ці успішні контрнаступальні дії, про які зараз всі говорять, якщо я не помиляюся, ЗСУ звільнили понад 6 тис. кв. км території, вони надихають уряд США допомагати більше, чи навпаки – створюють настрій, що не треба дратувати Путіна аж надто сильно?

– Це надихає нас всіх, надихають українці, які б’ються та досягають успіху. Ми пишаємося тим, що бачимо, пишаємося, що можемо допомогти. Як і казав президент Байден, ми будемо стояти разом з Україною стільки, скільки треба. Білий дім вже повідомив, що найближчим часом буде ще допомога.

Зараз ми активно займаємося підтримкою України в майбутньому. Для цього і цей 20-й пакет фінансування, який держсекретар анонсував минулого тижня. Так відбувається кожні кілька тижнів. Тому, я думаю і сподіваюся, що ви будете бачити тривалу підтримку Сполучених Штатів. Вона стосуватиметься не лише оборонного фронту, а й економічного фронту, гуманітарного, звісно, у співпраці з нашими партнерами та союзниками.

– І на дипломатичному фронті?

– Звісно, і на дипломатичному фронті!

Чому США вагаються з визнанням Росії спонсором тероризму

– До речі, Андрій Єрмак, керівник Офісу президента на конференції Ялтинської європейської стратегії сказав, що найближчим часом ми побачимо документ, в якому Росію визнають державою–спонсором тероризму. Президент Зеленський просить це зробити вже протягом доволі тривалого часу, рішення вже пройшло узгодження в Конгресі, але Білий дім усе ще не квапиться. Чому Джо Байден вагається?

– Що я можу сказати з цього приводу? Ми принципово не публічно обговорюємо внутрішні комунікації щодо різних питань, і про такі визнання теж. Але, що ми вже робимо і будемо далі робити – вживаємо численних заходів, заходів, які передбачаються в разі визнання держави спонсором тероризму.

Наприклад, всі санкції, які ми вже застосували до російського керівництва, банків та компаній – це все має той самий ефект, тобто паралізує російську економіку, а також знижує здатність Росії продовжувати цю війну. Ми і надалі будемо все це робити, а також на внутрішньому рівні обговорювати питання цього визнання.

– А от ще один дипломатичний аспект, який стосується цієї війни. Деякі європейські країни вимагають припинити видавати росіянам туристичні візи. Підозрюю, що скоро до них долучиться Фінляндія, а можливо, і Швеція. Всі країни, які мають кордон з Росією, вимагають, щоб ЄС припинив видавати туристичні візи. Поки що Євросоюз лиш скасував спрощений візовий режим, тому ці країни ухвалили рішення не видавати туристичні візи на національному рівні. Але це не сподобалося Держдепу. Там заявили, що це війна Путіна, а не всіх росіян. Чи насправді американський уряд думає, що це саме так?

– Я чула, що президент Зеленський та український уряд висловлювалися щодо припинення видачі віз – це їхнє бачення. Це питання зараз обговорюється в ЄС.

Наша позиція щодо цього, як ми підходимо до візового питання – намагаємося спрямовувати обмеження на людей, які підтримують війну проти України. Такий підхід ми використовуємо і у питанні санкцій, і у наданні віз, інших кроках.

Не хочу зараз спекулювати на цій темі. Чи це зміниться, чи ні, але це наш першочерговий підхід. Я з повагою ставлюся до раціонального бачення наших українських партнерів, але, як і з рештою питань, ситуація змінюється, ми ретельно розглядаємо можливість застосування кожного інструмента, який у нас є, щоб все застосовувати доречно і зрештою допомогти Україні захиститися, захистити свої території.

– Але опитування показують, що близько 80% росіян підтримують так звану спеціальну військову операцію. Чи це якимось чином корелює з рішенням не припиняти видачу віз?

– Я просто скажу, що ми докладаємо зусиль, щоби застосовувати обмеження щодо тих, хто підтримує російську війну проти України. Це те, що ми робимо на даний момент.

Ми постійно моніторимо ситуацію та оцінюємо, як найкращим чином застосовувати ті чи інші інструменти, щоби досягти мети. І для нас мета – допомогти Україні захищатися, підтримувати незалежність та суверенітет квітучої, демократичної України, коли вона інтегрується в євроатлантичні інститути.

– Поки ми говоримо про візи, Сергій Лавров нещодавно отримав американську візу. Він більше не під санкціями?

– Я не впевнена, чи ця віза для відвідування переговорів в ООН або підписання якихось договорів. Я не знаю. Як правило, ми не обговорюємо обмеження щодо персональних віз. Я не та людина, яка може дати оцінку. Але це було зроблено у відповідності до наших законів та правил.

Про вплив російської пропаганди та останні фейки

– Я би хотів поговорити про інформаційну політику та безпеку. Неодноразово звучали заяви з Вашингтона, Києва, Берліна, інших столиць, що Росія використовує в якості зброї не тільки енергоресурси, але й інформацію. Ми знаємо про масовану пропаганду, дезінформацію, але все одно спостерігаємо, що в інформаційному просторі, навіть у Сполучених Штатах, присутні проросійські наративи. Пам’ятаєте фільм телеканалу CBS про те, що начебто лише третина західної зброї потрапляє на фронт? Зрештою, той фільм видалили із загального доступу. Чи є розуміння у США, що треба щось робити з цим? Адже російського впливу все ще дуже багато.

– Я погоджуюсь, що Росія та путінський режим зробили з інформації зброю, як і з багатьох інших речей – харчові продукти, енергоресурси. Є дуже багато наративів, що базуються на дезінформації. Ми це бачимо.

Наша політика полягає у тому, щоби цьому протидіяти, оприлюднювати факти, які нівелюватимуть або заперечуватимуть брехливу інформацію. Це велика частина нашої роботи.

Я приїхала сюди з сусідньої Словаччини. Там таке теж часто відбувається. Дуже важливо, щоб ми до цього ставилися дуже серйозно, як до загрози демократії, і ми маємо як уряд відповідати – фактами, правдою, заявами, які допоможуть людям оцінювати інформацію, яку вони отримують.

– Але де, на вашу думку, ця межа між свободою слова та інформаційною зброєю? Як її визначити? Це взагалі можна зробити?

– Я вірю, що це можна зробити. Але нам треба бути швидкими та точними, забезпечувати оприлюднення інформації, яку люди зможуть оцінювати. Ми протидіємо розповсюдженню хибної інформації.

– Тож заборони російських медіа не буде?

– Я не зможу дати відповідь на якісь конкретні питання з цього приводу. Я все ж думаю, що для нас в Америці свобода слова дуже важлива. Але водночас мені здається, що ми маємо зважати, як використовується свобода слова. Але це питання до тих, хто цим займається з точки зору закону, або з ширшої перспективи.

З моєї точку зору, ми як влада можемо робити багато для того, щоб завдавати ударів не зброєю, але в не менш важливий спосіб заради протидії розповсюдженню хибної інформації. Ми бачимо це в Україні, якщо подивитися, що робить президент Зеленський, його відеозвернення, на ті речі, в яких українці проявили неабиякий креатив, як у битві на полі бою, так і в інформаційному просторі.

Мені здається, ми багато чому можемо навчитися. Ми продовжуємо працювати з українцями, європейцями та іншими, щоб перейняти цей досвід і посилити власну демократію.

– Мені доводиться багато читати та дивитися російські ЗМІ – така вже робота. Вони вже давно просувають меседж, а останнім часом з новою силою, що Вашингтон підштовхує президента Зеленського до примирення з РФ, аби він, зрештою, сів із ними за стіл переговорів. Наскільки це правда?

– Це абсолютна брехня. Я можу лише ще раз повторити, що сказали наш президент та держсекретар та інші високопосадовці. Вони заявили, що лише українці та демократично обраний лідер України – президент Зеленський – можуть вирішувати, коли та як цей конфлікт має закінчитися. Та коли і як братися до переговорів.

Моє завдання та колективне завдання Сполучених Штатів – підтримувати усіма способами українців, щоб вони мали якомога сильнішу позицію за столом переговорів. І ми це робимо, надаючи найпотужнішу позицію на полі бою.

– Але переговори все одно будуть. Їм доведеться в якийсь момент почати говорити…

– Всі війни в певний момент закінчуються переговорами. Але знову ж таки – вирішувати демократично обраному президенту України.

– Тобто Зеленському не встановлюють червоні лінії?

– Я не зрозуміла питання…

– Чи не кажуть йому: залиш Донбас та Крим, і питання закрите?

– Сполучені Штати підтримують суверенітет та територіальну цілісність України.

– Тобто те, що ми чуємо від російських ЗМІ останні тижні – теж приклад пропаганди?

– Мені так здається. Мені здається, я бачила, що таке циркулює. Але наш підхід – підтримувати Україну, щоб вона сама вирішувала, коли та як приступати до переговорів. Підтримувати здатність України захищатися, захищати свої території, свої громади, свої родини та свій суверенітет.

Що змусить Путіна вивести війська з України

– Чи ви особисто вважаєте, що ця війна може закінчитися, поки Путін залишається президентом Росії?

– Я думаю, ця війна закінчиться, коли Росія виведе війська. А також я вважаю, що Україна запанує.

– Але що може його змусити?

– Змусити?..

– Змусити Путіна вивести війська.

– Я вірю, що українці, які переможуть на полі бою, допоможуть йому це зробити.

– На кшталт того, що ми бачили на Харківщині?

– Саме так.

– Наче магія, як вони почали виходити…

– Я вважаю, що це результат хоробрості та жертовності українців. А також я сподіваюся, що з допомогою, яку ми та інші партнери і союзники надаємо, важливість того, щоб Україна домінувала в цій битві, не може бути переоцінена.

Те, за що бореться Україна, це принцип міжнародної системи, яка запроваджувала мир, стабільність та безпеку для Європи, Америки, по всьому світу десятиліттями. Це дуже важливо. Ми тут, бо ми розуміємо, наскільки це важливо, і ми тут тому, що президент Байден сказав, що американці будуть підтримувати українців стільки, скільки треба.

Загравання РФ з Китаєм, Іраном та КНДР: “Ми за всім стежимо дуже ретельно”

– Водночас Росія намагається подружитися з Китаєм. Китай був визначений загрозою у новій оборонній концепції НАТО навіть вищою за Росію. Росія намагається посилити стосунки з Китаєм, а той допомагає їм уникати санкцій. Чи існує інструмент, який допоможе західним урядам це припинити?

– Я б не хотіла багато говорити про відносини Росії з іншими країнами, бо я представник президента США в Україні. Я можу лише сказати, що у нас були розмови з Китаєм, ми висловили свою стурбованість щодо того, що вони потенційно можуть підтримувати РФ.

Росія розпалює війну в Україні, порушує її кордони та територіальну цілісність. Ми не бачили поки що, щоб Китай систематично, наприклад, постачав зброю Росії, або допомагав обходити міжнародні санкції. Але ми за всім стежимо дуже ретельно.

– Чи є щось, за чим треба дивитися ретельно?

– Я думаю, нам завжди треба бути насторожі (сміється).

– З іншого боку, повідомляють, що Росія купляє дрони в Ірану та торгує зброєю з Північною Кореєю. Ці дві країни вже називають вигнанцями. Вони вже країни-спонсори тероризму. Чи вплине це на дипломатичне сприйняття Росії в світі? Та конкретно в США?

– Я не хочу багато фокусуватися на Росії, бо те, що вона вже робить, звісно, впливає на її репутацію. Вона напала на суверенну, незалежну країну. Це неспровокована і невиправдана, брутальна та жахлива війна.

Наша робота та наша мета тут, моя мета від імені президента та держсекретаря – допомогти Україні захиститися. Зробити все, щоб Росія отримала сигнал з усіх кінців світу, що сила не робить тебе правим. Бо, відчиняючи ці двері, коли країни можуть порушувати кордони, вбивати мирне населення, нападати на громади, це, як сказав держсекретар, відчинити скриню Пандори, це сіятиме хаос у світі.

Це дуже небезпечно. Це порушує міжнародний порядок, порушує Хартію ООН. Саме тому Америка та союзники і партнери по всьому світу взяли на себе зобов’язання підтримувати намагання України захиститися.

– Хочу поставити вам останнє запитання. У вас дуже важлива робота, бо ви першоджерело інформації з України для президента Сполучених Штатів. Якби я був президентом США, я б у вас запитав: чи є щось, що ми упускаємо, що може допомогти Україні виграти? Що б ви мені відповіли?

– Я думаю, нам треба продовжувати робити те, що ми робимо. Вірю, що саме це ми будемо робити і надалі. Ми пишаємося тим, що працюємо тут. Нас надихають успіхи українців на полі бою за останній час. Ми будемо і далі поруч з Україною, допомагати їй, як каже президент Байден – стільки, скільки буде потрібно.