Українізація продовжується: що зміниться з 16 липня і які штрафи загрожують порушникам мовного закону

З 16 липня 2022 року набуває чинності ст. 27 Закону Про забезпечення функціонування української мови як державної.

Вона передбачає, що мовою вебресурсів та користувацьких інтерфейсів має бути українська.

Також мовний омбудсмен Тарас Кремінь у коментарі Фактам ICTV розповів, що ця норма закону передбачає обов’язковість українськомовної версії для інтернет-представництв компаній і сайтів ЗМІ.

Крім того, від 16 липня представники органів державної влади і місцевого самоврядування повинні вести українською свої персональні сторінки, зокрема у соцмережах.

За словами мовного омбудсмена, з 16 липня набувають чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вони передбачають, що порушники 27 статті мовного закону можуть бути або попереджені, або отримати штраф – від 3,5 тис. грн до 6,8 тис. грн. Якщо правопорушення було вчинено повторно протягом року, то розмір штрафу буде вдвічі більшим.

– Це питання репутаційне і світоглядне. Я не розумію таких чиновників, які будуть свідомо порушувати мовний закон, інформувати громадян України про війну, наслідки, руйнування, перемоги української армії не державною мовою, – наголосив мовний омбудсмен.

За словами Тараса Креміня, згідно зі статистикою, від початку повномасштабної війни РФ проти України 25 чиновників продовжують порушувати закон про державну мову.

Це третина від усіх начальників обласних військових адміністрацій, дехто із міських голів, дехто із депутатів та керівників комунальних установ.

– Я переконаний, що 16 липня для них це, зокрема, випробування – наскільки вони готові продовжувати працювати на перемогу України. А перемога – це і мовний фронт також. Тому сподіваюся, що таких правопорушень не буде. Я особисто готовий навчити українській мові і начальників обласних військових адміністрацій, і виїхати до Миколаєва, Харкова, Одеси, Кривого Рогу.

Також Тарас Кремінь прокоментував ідею вилучення російської літератури з книгарень.

– Я за те, щоб української книги по полицях книгарень і українців було значно більше. Якщо виникла ідея перебрати книжки – це як домашнє прибирання. Можна прибирати те, що вам не потрібно. Мені дуже подобається ініціатива тих книгарень, які пропонують таку літературу збирати і потім обмінювати її на бронежилети для ЗСУ.

Мовний омбудсмен нагадав, що сьогодні оновлюється зміст шкільних програм із зарубіжної літератури. Крім того, дуже потрібно оновити зміст програм і в університетській освіті.

Однак Тарас Кремінь наголосив: якщо в школі потрібно справді повилучати літературу, яка, на думку фахівців, може становити непоправні моральні втрати, то в університетській освіті зарубіжна література окремих російських письменників може вивчатися як посттоталітарна літературна спадщина.

Фото: Уповноважений із захисту державної мови