Українці за кордоном. Яку роботу пропонують переселенцям та де найбільші зарплати

До Європи від початку повномасштабного вторгнення Росії  виїхало понад 17 мільйонів українців. Більшість із них вже повернулися додому. Та понад 7 мільйонів наших співвітчизників досі на чужині.  Найбільше –  у Польщі, Чехії та Німеччині.

Ми  поспілкувалися із головою Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василем Воскобойником і розпитали, на яку роботу можуть найчастіше розраховувати українці за кордоном та скільки їм за це платять. А ще намагалися з’ясувати, чи реально їх повернути додому після закінчення війни та що для цього слід робити.

– Пане Василю, яка нині ситуація на європейському ринку праці?

– Якщо говорити про ринок праці в Європі, то можна сказати одну просту річ – нестача робочих рук. Зараз в Європі є приблизно 6 мільйонів вільних вакансій. Робота для наших біженців є. Наприклад, 9 із 10 компаній у Франції кажуть, що їм не вистачає робочих рук, і вони не знають, де їх взяти.  Нестача робочих рук і в Польщі, бо наші чоловіки, які там працювали, нині туди не їдуть,  заміну  їм знайти складно.

– На яку роботу вони можуть розраховувати?

– Якщо говорити про наших українців, які вимушено поїхали за кордон,  а це переважно жінки з дітьми, то найбільше їх  працює у   готельно-ресторанному бізнесі,  на пакуванні та складах харчової промисловості. Без знання мови вони можуть розраховувати на звичайну фізичну працю, на те, що вони будуть отримувати мінімальну заробітну плату, виконуючи звичайну просту фізичну роботу – від звичайних прибиральниць до працівниць складів. Це та сама фізична робота, що була й до 2022 року.

До того ж, варто зауважити, що вимушеного прихистку у Європі шукають молоді особи працездатного віку. Так, середній вік українських біженців, які працюють у Німеччині, – 37 років, у Польщі – 39 років. Більшість – з вищою освітою.

– На яку зарплату можуть розраховувати працевлаштовані українці?

– Працевлаштовані біженці в Німеччині заробляють у середньому 1467 євро на місяць, а в Польщі – 541 євро. Найбільші зарплати  у логістиці, транспортній сфері та освіті. У  Польщі — у торгівлі та промисловому виробництві. У Чехії можуть розраховувати щонайменше на  600 євро.  До того ж у всіх країнах від початку року зростає  і мінімальна зарплата та соціальна допомога для українських біженців. Найбільше платить Німеччина, саме туди й прагне потрапити якомога більше українців.

Щоб ви розуміли – з 2023 року звичайна соціальна допомога для людей, які перебувають у Німеччині, становитиме 500 євро на людину. І от що вибере людина – отримувати соціальну допомогу в 500 євро на людину чи місяць працювати на ті ж самі гроші  у важких умовах? Люди, звісно, обиратимуть Німеччину, а не  Румунію чи Чехію.  До того ж, та ж таки Німеччина з  1 січня цього року підвищила  мінімальну зарплату до 2080 євро на місяць. У Польщі мінімальна зарплата становитиме 3480 злотих, а з 1 липня – 3600 злотих, або майже 30 тисяч гривень.

– Чимало експертів нині  вважають, що після закінчення війни буде серйозна боротьба за українців, які зараз лишаються в Європі. Як ви вважаєте, це так?

– Європа зараз перебуває в демографічній кризі. Загалом у країнах європейської спільноти до закладів освіти – шкіл, коледжів, дитячих садків – пішло 2 мільйони 250 тисяч українських дітей. Тільки в Німеччині наших біженців приблизно мільйон людей. І з цього мільйона 60% винаймають власне житло. Тобто, вони не перебувають у якихось там пунктах для біженців. Вони вже адаптуються, соціалізуються на місці. Майже 30% стали на облік в місцевій службі зайнятості у пошуках роботи.

Як ви думаєте, спостерігаючи таку картину, чи будуть ті ж таки німці боротися за наших людей? Відповідь – так. До речі, це буде дуже суттєвий виклик для української держави після закінчення війни – повернути українських біженців з Європи. Бо Польща, Чехія, країни Балтії та Німеччина робитимуть все від них залежне, щоби зберегти  в себе тих людей, які до них в’їхали. Бо  по-перше, діти, які соціалізуються і вчать місцеву мову, навчаються в місцевих навчальних закладах  – вони швидше адаптуються і в майбутньому будуть  новими громадянами цих країн. Другий момент – після закінчення війни до своїх сімей поїдуть ті чоловіки, які перебувають на фронті або не мають змоги зараз виїхати за кордон.

Крім того, після закінчення війни у  нас буде дуже складна економічна ситуація. Звісно, нам заходитимуть гроші в країну, я розумію, що буде інвестування. Україну будуть відбудовувати, але це не відбудеться за один день. І якщо за оцінками прем’єр-міністра пана Шмигаля, у нас буде до 50% втраченого ВВП, то це означає, що зникне 50% підприємств. Це жах. Людям не буде де працювати.  У нас знищена соціальна, житлова інфраструктура, промисловість. І, звісно, постане питання – куди людям взагалі повертатися. Повернутися можна, але якщо не буде роботи  – що робити людині? До того ж, є чимало міст, які знищені вщент. І людям, які  там жили, взагалі нема куди повертатися. Тому вони намагаються адаптуватися за кордоном.

Усі країни європейські намагатимуться втримати українців. Бо недарма лунають з  боку наших партнерів слогани, що якщо буде потрібно, то вони ще приймуть людей. Бо їдуть  ті, хто готовий змінювати своє життя. Українці не шукають соціальної допомоги. Вони шукають можливості заробляти гроші, і це бачать на Заході. Тому знову наголошую – боротьба за українців буде дуже серйозною. І вона буде новим викликом для України після закінчення війни.

– А що варто робити, щоб повернути українців додому? Питання лише у наявності роботи?

– Перше і найголовніше – перемога. Ми всі віримо,  що війна закінчиться на кордонах 1991 року. Війна закінчиться. Питання – коли? Питання – скільки у нас буде знищено економіки? Бо кожен день продовження воєнних дій – це додатково знищена інфраструктура – соціальна, житлова, промислова. І доведеться виходити з цього, підбивати підсумки цієї війни. Після закінчення війни все залежатиме від того, чи дасть нам Захід достатньо фінансування  для відбудови України. Як це буде відбуватися? Який шлях обере для себе наш економічний блок в уряді? Чи будемо ми справді серйозно інтегруватися в європейську спільноту? Які для нас намалюють часові рамки входження до європейської спільноти? Запитань багато. Однак моє тверде переконання – ми не зможемо повернути суттєву частину тих українців, які перебувають за кордоном, бо виїзд за кордон зараз  – це пошук безпеки, а повернення – це буде виключно економічна категорія. Повертатися будуть тільки тоді, коли побачать, що вони зможуть отримувати достатньо грошей, щоби забезпечити свою родину.

– Які кроки, на вашу думку, вже має робити уряд для відбудови країни?

– Ми не зможемо ігнорувати наслідки війни та поганої демографічної ситуації. Якщо ми зараз розуміємо, що у нас буде проблема з поверненням до України наших біженців, то виникає питання – що ми робитимемо, коли до нас зайдуть великі гроші на відбудову? Де будуть ті робочі руки, які працюватимуть на будівельних майданчиках?

Нам не вистачало будівельників ще до початку повномасштабної війни. Вже зараз уряд повинен переглядати нашу міграційну політику, думати над змінами в законодавстві. Потрібно вже сьогодні думати про залучення трудових мігрантів з інших країн, які допоможуть відбудовувати Україну. Бо ми можемо опинитися в ситуації, в якій опинилися країни Балтії. Коли до них заходили доволі великі кошти з боку європейської спільноти, а їм нічим було ці гроші відпрацьовувати. Не було будівельників. Для України і це великий виклик. Бо я впевнений, що гроші будуть, будуть великі інфраструктурні проєкти. Найпростіший з них  – це енергоефективність наших житлових приміщень, їх утеплення, щоб зменшити тепловтрати.  І якщо щось робити, то вже потрібно це робити. Бо війна закінчиться, гроші зайдуть, і потрібно буде відбудовувати країну.