Україна та МВФ можуть укласти договір на $15-20 млрд – глава НБУ

Україна має намір до кінця року укласти угоду з Міжнародним валютним фондом щодо програми у розмірі $15-20 млрд для відновлення зруйнованої війною економіки.

Про це агенції Reuters розповів голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Видання зазначає, що Україна після початку повномасштабного вторгнення РФ зіткнулася з економічним спадом на 35%-45% у 2022 році та щомісячним дефіцитом бюджету у розмірі $5 млрд, що робить країну значною мірою залежною від іноземного фінансування з боку своїх західних партнерів.

Кирило Шевченко, виступаючи під час свого візиту до Лондона, сказав, що сподівається укласти договір про фінансову допомогу з Банком Англії “протягом кількох тижнів”, хоч і не уточнив суму.

Офіційний Київ уже направив запит до МВФ, сказав чиновник, і зараз проводить консультації з фондом щодо нового фінансування, яке, як він сподівається, надасть до $20 мільярдів протягом двох-трьох років у формі угоди stand-by (SBA) або розширеного фонду (EFF).

Це був перший випадок, коли Україна назвала цифру свіжого фінансування, якого вона потребує вашингтонського кредитора. Програма в 20 мільярдів доларів стала б другим за величиною кредитом МВФ, що діє, після Аргентини.

– МВФ завжди виступав партнером України під час війни… Я сподіваюся, що програма розпочнеться цього року, – сказав Кирило Шевченко агентству.

Глава НБУ додав, що нова програма має передбачати заходи, які допоможуть стабілізувати економіку. Це може забезпечити повернення до довоєнних умов, таких як гнучкий обмінний курс, відсутність обмежень на валютному ринку, зниження неповоротних кредитів у банківському секторі та збалансована фіскальна політика.

Останнім кредитом МВФ для України стала надзвичайна фінансова підтримка у розмірі $1,4 млрд, погоджена у березні – еквівалент 50% квоти країни у фонді.

Крім того, Київ веде переговори з міжнародними кредиторами щодо заморожування виплат за боргами, аби полегшити дефіцит ліквідності.

Видання зазначає, що український Центробанк вже має домовленість на $1 млрд із центральним банком Польщі.

Деяке полегшення валютних надходжень та ліквідності також принесе угода, погоджена минулого тижня між Москвою та Києвом, щоб забезпечити безпечний прохід для постачання зерна до та з українських портів, блокованих Росією з моменту її вторгнення.

Однак ці доходи та постачання почнуть зростати лише наступного року, коли, за “консервативними” оцінками центрального банку, експорт може досягти п’яти мільйонів тонн на місяць і принести близько $5 мільярдів у 2023 році, сказав Шевченко.

Говорячи про інтервенції центрального банку на валютних ринках, а також про програму купівлі облігацій, Шевченко сказав, що те й інше поки триватиме, хоча остання буде припинена, як тільки закінчиться війна.

– Надання грошового фінансування було найболючішим рішенням у моєму житті, але ми розуміли, що це необхідно під час війни, – сказав Шевченко.

Він додав, що під час війни виникла ціла низка нових термінів, таких як “термін погашення в умовах війни” – термін, що описує часові рамки боргового інструменту, що використовується в контексті конфлікту.

– Ми вважаємо (це) однією з найбільших невизначеностей. До закінчення війни ми та Міністерство фінансів маємо працювати разом, щоб подолати всі ці проблеми, використовуючи грошові фінанси та внутрішній борговий ринок, – сказав він.

Нагадаємо, 26 липня Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання світової економіки до 3,2% у 2022 році. Раніше передбачалося, що відбудеться зростання глобальної економіки 3,6% за підсумками року.