Угода про рідкісноземельні метали: які плюси та мінуси отримають Україна та США

Вже цієї п’ятниці, 28 лютого, президенти України Володимир Зеленський та США Дональд Трамп планують підписати угоду про рідкісноземельні копалини, яка має стати першим суттєвим кроком у співпраці між українською та американською сторонами після виборів у листопаді США 2024 року.

Ця угода має не лише створити тісніші зв’язки між країнами, але й стати першим кроком щодо надання Україні гарантій з безпеки від США за президентства Дональда Трампа.

Втім окремі оглядачі вказують на ризики, які можуть з’явитись після підписання подібного документу.

Що відомо про угоду щодо рідкісноземельних українських металів та інших копалин, які ризики існують в межах цих домовленостей та що від цього документу отримає кожна зі сторін – читайте в матеріалі на Фактах ICTV.

Угода про рідкісноземельні ресурси між США та Україною

Вперше на офіційному рівні про схвалення угоди стало відомо у середу, 26 лютого, коли уряд України повідомив, що схвалив угоду з США про рідкісноземельні метали.

А вже в четвер стало відомо, що президент України 28 лютого прибуде до Вашингтону для підписання угоди з президентом США Трампом.

У заяві прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, який перший офіційно повідомив деталі щодо документа, йшлося про створення українською і американською сторонами інвестиційного фонду відбудови, які буде спільно керуватись урядами обох країн.

Також у повідомленні Шмигаля йшлося про те, що за домовленостями двох сторін українська надра та ресурси залишаться у власності України та не будуть передаватись у розпорядження ані Сполученим Штатам, ані третім сторонам.

Угода передбачає внесення Україною 50% майбутніх надходжень від своїх природних-ресурсних активів до Фонду, коли ж США робитимуть внески до фонду у вигляді коштів, фінансових інструментів та інших активів, критично важливих для відбудови України.

Як повідомив прем’єр Шмигаль, зібрані Фондом кошти будуть інвестуватися “виключно в проекти відбудови України”, тобто фактично йдеться про фонд для майбутніх поколінь українців.

Очільник українського уряду додав, що в угоді враховані зобов’язання України в межах євроінтеграційного процесу, а сам документ не має жодних протиріч і суперечностей з євроінтеграційними зобов’язаннями України.

За повідомленнями з медіа, угода також передбачає те, що Сполучені Штати зберігатимуть “довгострокові фінансові зобов’язання щодо розвитку стабільної та економічно процвітаючої України”.

Згідно з проектом тексту, з яким ознайомилося агентство Bloomberg, пропонується розділити доходи від майбутнього видобутку державних корисних копалин і енергетичних ресурсів, таких як газ, а також від терміналів і портової інфраструктури. Це стосуватиметься нових проєктів, а не існуючих, і може вимагати значних інвестицій у шахти, а також будь-які переробні потужності.

Разом з тим, документ не містить прямих посилань на гарантії безпеки для України, які б унеможливили майбутню російську агресію проти української держави. Єдиним пунктом, в якому є згадка про безпекові гарантії, є передостанній пункт: “Уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України щодо отримання гарантій безпеки, необхідних для встановлення тривалого миру”.

Оглядачі та політологи кажуть, що оскільки угода про рідкісноземельні копалини не містить зобов’язань США з питань безпеки, вона може не стати тим, чого Київ хоче добитись від Вашингтона у питаннях оборони від агресії РФ.

Разом з тим, у медіа повідомлялось, що цей документ є рамковою угодою і першою в череді низки угод, які мають більш детально визначити гарантії безпеки для України.

В чому зиск для США та України від угоди

Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп стверджував, що США надали Україні “занадто багато” допомоги і часто безпідставно казав, що Штати зробили значно більший внесок, ніж європейські країни.

Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер каже, що угода між двома країнами буде вигідна обом сторонам і досить швидко зможе зробити цю співпрацю прибутковою.

– Ми раді. Професійні менеджери фондів можуть дуже швидко зробити ці підприємства прибутковими. Це безпрограшний варіант як для українських, так і для американських платників податків, — сказав він у коментарі Голосу Америки.

Водночас, за його словами, щоб скористатися усіма можливостями угоди, війна має закінчитися.

Колишній генеральний директор Української геологічної служби Роман Опімах також вважає, що ця домовленість між Україною та США піде на користь двом сторонам.

Для США, на його думку, це зменшить залежність від Китаю та диверсифікує постачання рідкісноземельних копалин у Штати, коли ж для України це може стати одним з джерел повоєнної реіндустріалізації та економічного розвитку.

– Ми можемо відновити промисловий потенціал нашої країни і фактично підвищити роль України в глобальному масштабі, – сказав Опімах у коментарі Голосу Америки.

Гарантії безпеки для України та угода з США

Хоч проєкт угоди, який з’явився в медіа, і не пропонує чітких гарантій безпеки для України, але в ньому йдеться про «міцне партнерство» між США та Україною, засноване на економічних зв’язках.

Відповідно до тексту угоди, внески до майбутнього Фонду будуть реінвестовані в проекти в Україні для сприяння “безпеці, захищеності та процвітанню країни”.

У минулому міністр фінансів США Скотт Бессент казав, що Вашингтон може допомогти вивести зруйновану війною Україну на “траєкторію великого зростання”.

Водночас раніше президент Зеленський наполягав на офіційних гарантіях безпеки з боку США, хоча американські чиновники заявили, що прив’язка України до США через економічні зв’язки забезпечить фактичний щит безпеки. Втім президент України під час пресконференції заперечив це твердження, вказавши, як США не захистили американський бізнес, що постраждав на українських територіях, зокрема, нині окупованих.

Як пише Bloomberg із посиланням на одного з чиновників Білого дому, США “не надаватимуть жодних гарантій щодо майбутньої допомоги Україні або американського персоналу в регіоні”.

Прем’єр Шмигаль 26 лютого вказував, що Україна не буде розглядати угоду про рідкісноземельні метали, якщо вона буде “відірвана від гарантій безпеки” для української держави.

— Ця угода напряму прив’язана до гарантій безпеки. Ні президент України, ні уряд України не будуть розглядати цю угоду і її підписання у відриві від гарантій безпеки України, – наголосив він.

Х Еммануеля Макрона

Паралельно із цим уряди Європи, занепокоєні тим, що Україні буде недостатньо угоди з США для стримування Росії. Саме тому європейці, як і Україна, наполягали на чіткішому зобов’язанні Вашингтона підтримати потенційне розгортання європейських військ для допомоги в захисті України.

Експерти безпеки продовжують наголошувати, що попри наявність подібних документів, найкращою безпековою гарантією для України було б членство в НАТО.

Що Україна може дати США з рідкісноземельних ресурсів

Україна станом на сьогодні зацікавлена у просуванні своїх родовищ літію, графіту та титану, частина з яких не є розробленими.

Як раніше вказував український президент, саме в Україні найбільші в Європі родовища літію, які є ключовим компонентом у створенні акумуляторних батарей. Водночас Bloomberg пише, що ціни на літій протягом останніх років поступово падають, “оскільки видобуток зростає набагато швидше, ніж попит”.

Що стосується титану, то Україна не обов’язково виробляє той тип металу, який потрібен американській оборонній промисловості. Згідно з даними Геологічної служби США, Україна не має потужностей для виробництва титанової губки – металу, який використовується в реактивних двигунах, броньовому покритті та інших оборонних цілях.

Крім того, у своїх заявах щодо угоди з Україною Трамп неодноразово наголошував на рідкісноземельних елементах, які використовуються у всьому: від айфонів до ракет з лазерним наведенням.  І за обсягами і за кількістю продажів на ринку, у цій галузі домінує Китай, що ставить США в залежне положення від Піднебесної.

Як зазначає Bloomberg, хоча Україна і повідомляла про низку родовищ, але про їх реальний потенціал мало що відомо.

Наразі відомо, що найбільшими запасами рідкісноземельних ресурсів за межами Китаю володіють Бразилія, Індія, Австралія та Росія. Також в найбільші країни-власники цих надр входять самі Сполучені Штати.

Як і багато інших важливих мінералів, рідкісноземельні елементи відносно поширені в усьому світі, але не завжди існують у достатньо великих концентраціях, щоб їх видобуток і переробка були економічно вигідними. Світовий ринок також мізерний порівняно з такими товарами, як мідь або нафта.

Водночас навіть якщо українські родовища рідкісноземельних ресурсів є комерційно життєздатними, їх потрібно буде переробляти. Наразі на Китай припадає близько 90% потужностей з видобутку та переробки.

Також слід зазначити, що провідні світові гірничодобувні компанії, які провели більшу частину останніх двох десятиліть у пошуках невикористаних родовищ корисних копалин по всьому світу, не виявляли особливого інтересу до України до великої війни.